Створення i розбудова нацiональних економiк на теренах колишнього СРСР призвела до стихiйного становлення нацiональних ринкiв енергоресурсiв. Це сприяло хаотичному формуванню структури вiтчизняних енергоринкiв, викривленому цiноутворенню, згортанню робiт по модернiзацi i технологiчному переоснащенню магiстральних нафто- i газопроводiв.
В порiвняннi з iншими кра нами колишнього СРСР Укра на опинилася в найбiльш складному становищi. Розмiщення на територi значного енергомiсткого виробництва, зокрема металургiйних i хiмiчних пiдпри мств, пiдпри мств важкого машинобудування та вiйськово-промислового комплексу за умов переходу в розрахунках за енергоносi на свiтовi цiни гостро поставило потребу у формуваннi дино державно енергетично полiтики з метою забезпечення нацiональних iнтересiв. Тривалий час держава не могла опанувати ефективнi важелi впливу на укра нському енергоринку. Це призвело до астрономiчного зростання заборгованостi Укра ни перед Росi ю i Туркменiстаном, особливо у 1994-1996 роках.
Неодноразово здiйснювалися спроби навести лад на нацiональному енергоринку та вiдновити його керованiсть. Однак постiйне лобiювання власних iнтересiв з боку кланово-комерцiйних структур та закордонних фiнансово-промислових груп призводило до провалу державних iнiцiатив. Змiна урядiв та виборчi баталi, а також донедавна деструктивна дiяльнiсть парламентського керiвництва, ще бiльше погiршували ситуацiю.
Так, фiнансування експлуатацiйного бурiння у 1993-1997 роках досягло критично межi i складало 34-54% вiд потреби, 63% бурових установок вiдпрацювали свiй ресурс. Майже 80% родовищ вуглеводнiв в Укра нi вичерпали сво запаси. Катастрофiчними темпами падали обсяги наукових дослiджень, пiдготовки спецiалiстiв нафтогазового комплексу. Зростала заборгованiсть по заробiтнiй платi. Була зруйнована система розрахункiв в галузi.
Це покликало до життя необхiднiсть якiсно нового пiдходу до ситуацi, що склалась у нафтогазовому комплексi Укра ни та утворення економiчно виправданих та ефективних важелiв впливу на вiтчизняний енергоринок.
Необхiдно вiдзначити, що лише Президент Укра ни Леонiд Кучма за всю iсторiю нашо незалежностi здiйснив рiшучi кроки по виправленню iснуючо ситуацi на вiтчизняному енергоринку.
25 лютого 1998 року за N 151 Президент видав Указ «Про реформування нафтогазового комплексу Укра ни», де вперше були накресленi конкретнi напрямки та кроки реформування вiтчизняного нафтогазового комплексу, визначено його мiсце i роль в структурнiй перебудовi нацiонально економiки. На виконання Указу Президента Кабiнет Мiнiстрiв Укра ни сво ю Постановою вiд 25 травня 1998 року за N 747 «Про утворення Нацiонально акцiонерно компанi «Нафтогаз Укра ни» утворив дине державне пiдпри мство як суб' кт органiзацiйного, адмiнiстративного та економiчного впливу на вiтчизняний енергоринок.
Очолив компанiю Iгор Бакай.
Це дозволило в умовах перехiдного перiоду, стагнацi економiки, руйнування сталих господарських зв'язкiв зберегти контрольованiсть на ринку енергоресурсiв та повнiстю виконати поставленi Кабiнетом Мiнiстрiв Укра ни виробничi завдання.
Робота НАК «Нафтогаз Укра ни» у минулому роцi (першому роцi господарсько дiяльностi Компанi ) переконливо показала, що вона здiйсню ться повнiстю в iнтересах укра нсько держави, працю в межах чинного законодавства.
Наприклад, у 1999 роцi було перевиконано державнi завдання з видобутку нафти та газу в середньому на 102-104%, збiльшено обсяги транзиту росiйського газу в кра ни Захiдно вропи, на 120-140% перевиконано урядовi завдання з первинно переробки нафти та газового конденсату, а також скрапленого газу, вiдкрито 6 нових газових родовищ, що дало можливiсть значно перевиконати плановi завдання з приросту розвiданих запасiв вуглеводнiв (в середньому на 150-160%). Незважаючи на незадовiльне фiнансування, збiльшено обсяги розвiдувального та експлуатацiйного бурiння, введення в дiю нових нафтових та газових свердловин.
Особливо необхiдно вiдзначити кардинальне збiльшення обсягiв капiтального будiвництва в галузi. Так, у 1999 роцi, незважаючи на вкрай складний фiнансовий стан пiдпри мств нафтогазового комплексу Укра ни, закiнчено будiвництво i введено в експлуатацiю: газопровiд Джанкой-Феодосiя-Керч загальною довжиною 235 км; газопровiд Сiмферополь-Севастополь загальною довжиною 51 км; газопровiд Краматорськ-Донецьк загальною довжиною 18 км; газопровiд Хуст-Сату-Маре загальною довжиною майже 20 км; другу чергу газопроводу Донецьк-Марiуполь довжиною майже 15 км; Яблунiвський газопереробний завод номiнальною потужнiстю 87 тис. тонн скрапленого газу на рiк; пусковi комплекси компресорно станцi «Диканька»; нафтопровiд Жулин-Дрогобич загальною довжиною 44 км.
Крiм того, тiльки у 1999 роцi зварено бiльше 106 км труб та пiдготовлено до експлуатацi 188 км труб нафтопроводу Одеса-Броди.
Обсяг прямих капiталовкладень в об' кти нафтогазового комплексу Укра ни в минулому роцi склав бiльше 500 млн. гривень.
Необхiдно вiдзначити, що таких темпiв зростання капiталовкладень не було за всю iсторiю Укра ни, в тому числi i пiд час iснування в складi Радянського Союзу.
Цi значимi виробничi успiхи також досягнутi за рахунок того, що Iгор Бакай змiг сформувати дi ву та високопрофесiйну команду фахiвцiв.
Таким чином, Компанiя на конкретних прикладах сво дiяльностi демонстру ефективнiсть запропонованого Президентом Укра ни Леонiдом Кучмою шляху реформування та розвитку.
НАК «Нафтогаз Укра ни» здiйснював постачання газу у минулому роцi практично лише населенню, бюджетним органiзацiям та установам, пiдпри мствам комунально-побутово сфери. Тобто це тi споживачi, якi перебувають в найгiршому матерiально-фiнансовому станi i для яких збереження iнституту пiльг та субсидiй ма першочергове значення.
Згаданi споживачi лише в минулому роцi заборгували Компанi астрономiчну суму -- 5,26 млрд. гривень. З урахуванням заборгованостi споживачiв Укра ни за попереднi роки загальний борг пiдпри мствам Компанi склада майже 20 млрд. гривень!
Таким чином, це хоча й вимушенi, але прямi «iнвестицi « в нацiональну економiку, спрямованi на пiдтримку найбiльш малозахищених споживачiв.
Крiм того, НАК «Нафтогаз Укра ни» за урядовими рiшеннями здiйснювала постачання енергоресурсiв для потреб агропромислового комплексу та села за явно заниженими цiнами. Однак i за ними переважна бiльшiсть споживачiв не розрахувалася досi.
Як бачимо з вищенаведеного, утворення i дiяльнiсть Компанi принесли навiть за короткий перiод вiдчутнi результати. Це дозволило не тiльки зберегти i примножити виробничий потенцiал галузi, але i розпочати здiйснення низки найважливiших загальнонацiональних проектiв. Серед них -- прискорення будiвництва Транскавказького транспортного коридору, здiйснення будiвельних робiт в рамках спiльного пiдпри›мства «Газтранзит» (розширення поставок росiйського природного газу в Туреччину та в кра ни Балканського пiвострова), зменшення iмпорту скрапленого газу та iн.
Дiяльнiсть Компанi дозволила:
-- зберегти стабiльнiсть на ринку енергоносi в; -- забезпечити населення, бюджетнi пiдпри мства та комунально-побутових споживачiв вiдносно дешевим природним газом за стабiльними цiнами. Достатньо сказати, що при девальвацi нацiонально валюти в 1999 роцi на 40% цiни для вказаних категорiй споживачiв збереглися незмiнними.
Надходження до Державного бюджету у 1999 роцi досягли 4,5 млрд. гривень, в той час коли у 1998 роцi вони склали лише 2,8 млрд. гривень. У 1999 роцi борг Компанi перед Росi ю не тiльки не зрiс, але i iстотно зменшився. Компанiя змогла значно скоротити заборгованiсть iз заробiтно плати за минулi роки i налагодила регулярнi поточнi виплати. У деяких дочiрнiх компанiях НАК «Нафтогаз Укра ни» вони навiть пiдвищились.
Таким чином, за короткий перiод фактично лише за рахунок оптимiзацi структури управлiння вдалося досягти iстотних зрушень на краще.
Без перебiльшення певна стабiльнiсть в укра нському суспiльствi та збереження громадянського миру i спокою напряму пов'язанi з дiяльнiстю компанi .
Якщо державна компанiя працю на державу, то невже це погано?
Однак останнiм часом в пресових повiдомленнях та заявах окремих полiтикiв активно мусуються iде про нове так зване «реформування нацiонального нафтогазового комплексу». Знов пiднiмаються на щит iде децентралiзацi i демонополiзацi (читай хаосу, безладдя, корупцi ). Чим же сьогоднi оперують «рад т лi» за краще майбутн нафтогазового комплексу Укра ни?
В свiй час замiсть майже 240 державних пiдпри мств нафтогазового комплексу була утворена дина державна компанiя -- НАК «Нафтогаз Укра ни», про пiдсумки успiшно дiяльностi яко йшлося вище. Сьогоднi пропону ться знову повернутися до минулого стану з усiма його недолiками. Пропону ться традицiйна панацея вiд всiх бiд -- приватизацiя. I перший крок -- зробити структурнi пiдроздiли компанi окремими юридичними особами.
Слiд нагадати, що пiсля утворення НАК «Нафтогаз Укра ни» тi ж самi люди у стiнах Верховно Ради Укра ни зчиняли страшенний галас про можливу приватизацiю державних пiдпри мств галузi. Тепер, замiнивши однi крiсла на iншi, вони також замiнили i гасла.
Як же дiють в подiбному випадку у захiдних кра нах, на досвiд яких так люблять посилатися?
Незважаючи на загальнi процеси демонополiзацi i комерцiалiзацi сфер господарювання, найбiльшi газовi компанi вразi, якi основними постачальниками природного газу в сво х кра нах, зберiгають в органiзацiйнiй структурi значний рiвень централiзацi, залишаючись монополiстами в сферi постачання i транспортування природного газу.
Видобування i транспортування газу можуть входити до сфери дiяльностi однi компанi (ОМФ в Австрi, «Газпром» в Росi, «Ромгаз» в Румунi ) або ж здiйснюватись рiзними компанiями.
Очевидно, що подiбнiсть структурно органiзацi цих компанiй-гiгантiв зумовлена специфiкою х основного виробництва, яке включа такi основнi етапи, як розвiдка i розробка родовищ, транспортування газу, постачання газу i продаж газу споживачам.
Кожен з перелiчених етапiв включа значнi обсяги робiт, якi характеризуються довготривалiстю. Геологорозвiдувальне вивчення перспективних об' ктiв до переводу х в розряд родовищ трива десятки рокiв, при 70-80 вiдсотковому вiдсiвi менш перспективних об' ктiв, iнформацiя про якi зберiга ться i може запрацювати в майбутньому. Термiн експлуатацi об' ктiв видобування i транспортування газу розрахову ться на декiлька десяткiв рокiв. При цьому застосовуються найсучаснiшi досягнення науки i технiки. На десятки рокiв укладаються угоди на постачання i транспортування газу.
Виконання робiт за довгостроковими проектами, якi вимагають дотримання надзвичайно складних технологiчних вимог, реалiзацiя яких розтягу ться на десятирiччя, накладають особливi вимоги до пiдбору фахiвцiв галузi взагалi, а особливо -- керiвних працiвникiв.
В усiх згаданих газових компанiях дi одне «золоте» правило: на керiвнi посади можуть попасти лише тi фахiвцi, якi вiдпрацювали на виробничих об' ктах понад 10 рокiв. Такий пiдхiд забезпечу ться консервативнiстю структури цих компанiй i дуже обережним та поступовим пiдходом при реалiзацi проектiв х приватизацi i реформування.
Процеси приватизацi газових компанiй в рiзних кра нах мають багато специфiки i вимагають детального вивчення, але спiльнiсть х поляга в поступовостi i обов'язковому збереженнi цiлiсностi основно виробничо-технiчно бази, стабiльностi у пiдборi провiдних фахiвцiв i керiвництва.
Особливо уваги вимага газотранспортна система. При пiдходах до процесу реформування обов'язково прийма ться до уваги те, що газотранспортна система, як i система залiзничних перевезень, зв'язку, погоди, оборони, космiчна галузь, явля собою комплекс, який може функцiонувати тiльки в умовах його технологiчно дностi i централiзованого управлiння.
Це пiдтверджу ться як власним багаторiчним досвiдом Укра ни, так i досвiдом роботи зарубiжних компанiй, що працюють в ринкових умовах господарювання. Так, в усiх вропейських кра нах газотранспортнi компанi, незалежно вiд того, державнi вони чи приватнi, мають аналогiчну структуру: управлiння зосереджено в центральнiй штаб-квартирi, де вирiшуються всi принциповi фiнансовi, економiчнi, юридичнi, технiчнi питання i здiйсню ться диспетчерське управлiння, а регiональнi пiдроздiли виконують суто технiчнi функцi, мають невеликий штат i не мають статусу юридично особи. На самостiйному балансi можуть бути тiльки проектнi, науково-дослiднi, обслуговуючi, машинобудiвнi та iншi пiдроздiли, не пов'язанi з технологiчним процесом транспортування газу в режимi реального часу.
В усiх вропейських кра нах, за винятком Нiмеччини, функцiону тiльки одна газотранспортна компанiя, в той час як розподiльчi газовi мережi можуть бути як у складi цi компанi (»Газ де Франс» у Францi, «Брiтiш Газ» у Великiй Британi, Газунi у Голландi, СПП у Словаччинi, «Ромгаз» у Румунi ), так i iснувати незалежно вiд не (СНАМ i «Iталгаз» в Iталi, МОЛ та 6 розподiльчих компанiй в Угорщинi). Тiльки в Нiмеччинi функцiону двi основнi i кiлька дрiбних газотранспортних компанiй, що склалось iсторично. До речi, в Укра нi також iсторично склалось так, що транспортування газу на територi Криму здiйсню›ться ДВП «Чорноморнафтогаз», яка не входить до складу ДК «Укртрансгаз».
Серед iнших кра н свiту тiльки в США iсну велика кiлькiсть газотранспортних компанiй, що зумовлено рядом специфiчних умов, таких, як величезна територiя, що дорiвню площi вропейського континенту. Висока забезпеченiсть власними ресурсами газу, вiдсутнiсть транзитних передач газу та iнше.
В нашiй державi регiональнi управлiння магiстральних газопроводiв в силу специфiки транспортування газу навiть в радянський час не могли функцiонувати на основi госпрозрахунку (плани транспортування та iншi показники щомiсяця коректувалися пост фактум). Тому надання м статусу юридичних осiб тiльки дезорганiзу газопостачання споживачiв Укра ни, не кажучи про неможливiсть забезпечувати найбiльшi в свiтi транзитнi передачi газу згiдно з контрактними умовами. Обсяг транзиту газу через Укра ну сьогоднi становить четверту частину вiд потреб в газi кра н Захiдно i Центрально вропи, а росiйському Газпрому забезпечу прибуток майже 9 млрд. доларiв США щорiчно.
Тому проводити експерименти щодо чергово реорганiзацi управлiння процесами видобування i транспортування газу, якi сьогоднi кореспондуються з вiдповiдною структурою керування газовою промисловiстю практично в усьому свiтi, недопустимо.
Передача функцiй управлiння магiстральними газопроводами декiльком структурам знизить надiйнiсть транспортування газу, викличе необхiднiсть пiдписання багатостороннiх угод, а також будiвництва додаткових комерцiйних пунктiв замiру витрати газу, якi будуть розмiщенi на границях передачi газу мiж цими структурами, вкрай ускладнить контроль за обсягами транспортування газу, його параметрами та хiмiчним складом.
Iще одна «унiкальна» пропозицiя, яка сьогоднi мусу ться i яка не ма аналогiв у свiтовiй практицi. Пропону ться не багато i не мало -- передати мiсцевим органам виконавчо влади повноваження управлiння «державними корпоративними правами та державним майном пiдпри мств ПЕК»!
Штучне виключення з дино системи управлiння хоча б частини стратегiчно важливих магiстральних газопроводiв призведе до розбалансованостi газотранспортно системи Укра ни, що негативно вiдобразиться на надiйностi та безпецi газопостачання i поставить пiд загрозу забезпечення транзиту росiйського газу, особливо в зимовий перiод.
Роздiлення газових мереж за регiональним принципом також призведе до необхiдностi встановлення, з метою облiку, численних замiрних пристро в на кордонах мiж областями.
Враховуючи важливе загальнодержавне значення системи магiстральних газопроводiв, специфiку газово промисловостi, що вимага централiзацi управлiння, а також особливостi експлуатацi магiстральних газопроводiв та технологi транспортування природного газу, вiдокремлення газотранспортних об' ктiв та передачу обласним державним адмiнiстрацiям до сфери управлiння державних корпоративних прав пiдпри мств з транспортування газу вважа мо недоцiльним та згубним не тiльки для галузi, але i для всi економiки держави.
Крiм того, слiд зазначити, що у свiтовiй практицi нема аналогiв передання в управлiння мiсцевим органам виконавчо влади магiстральних газопроводiв стратегiчного значення не тiльки для окремо держави, але й цiлого спiвтовариства держав (в даному випадку для всi вропи). Можна з впевненiстю констатувати, що впровадження необгрунтованих кардинальних змiн у цьому напрямку (та ще пiд час гостро енергетично кризи) призведе до непередбачуваних негативних наслiдкiв у всiй енергетицi Укра ни та пiдiрве мiжнародний iмiдж держави.
Чи можна собi уявити, щоб кожне мiсто, село, район мали свiй шматок магiстрально труби? I до чого це призведе?
Нагаду анекдот про вiкно на кордонi.
Одна з в цiлому позитивних iнiцiатив останнього часу -- пропозицi 100%-го продажу нафти, газового конденсату, стабiльного бензину та скрапленого газу через систему аукцiонних торгiв.
Запровадження реалiзацi нафти i газу через механiзм проведення аукцiонних торгiв сприятиме забезпеченню стовiдсоткового рiвня проплат за данi енергоносi i платежiв до бюджетiв всiх рiвнiв нафтогазовидобувних пiдпри мств. В цьому випадку практично лiквiдуються бартернi схеми розрахункiв, якi значно збiльшують витрати пiдпри мств на виробництво i вiдповiдно зменшують х фiнансовi можливостi. Проте запровадженню цього механiзму реалiзацi нафти i газу перешкоджають ряд урядових рiшень, котрi визначають як конкретних споживачiв, так i механiзми та цiни реалiзацi практично 100 вiдсоткiв вiтчизняних нафти i газу. Зокрема, це постанови Кабiнету мiнiстрiв Укра ни вiд 28 листопада 1999 року N 2184 «Про порядок забезпечення галузей нацiонально економiки i населення природним газом у 2000 роцi», вiд 17 грудня 1999 року N 2307 «Про забезпечення сiльськогосподарських товаровиробникiв пально-мастильними матерiалами в 2000 роцi» та вiд 18 грудня 1999 року N 2312 «Про забезпечення сiльськогосподарських товаровиробникiв мiнеральними добривами та насiнням в 2000 роцi» та iншi.
Газовий конденсат та стабiльний газовий бензин, якi › сировиною для газопереробних заводiв НАК «Нафтогаз Укра ни», взагалi не повиннi бути предметом продажу. При х реалiзацi втрача ться прибуток, який отриму ться вiтчизняними нафтогазовидобувними пiдпри мствами при переробцi та реалiзацi пально-мастильних матерiалiв. Крiм того, внаслiдок втрати сировини вiдбува ться зменшення завантаження газопереробних заводiв i знижуються технiко-економiчнi показники х роботи. В умовах сьогоднiшньо вiдсутностi платежiв за спожитий природний газ переробка газового конденсату та стабiльного бензину залиша ться диним джерелом забезпечення нафтогазовидобувних пiдпри мств пально-мастильними матерiалами, без якого неможливо буде здiйснювати безперервний виробничий процес видобування i транспортування газу з укра нських родовищ.
Негативнi наслiдки матимуть мiсце у разi прийняття рiшення щодо продажу скрапленого газу на аукцiонах.
По-перше, закуповувати скраплений газ на аукцiонах будуть, як правило, комерцiйнi структури. Але оскiльки останнi не мають права на безпосередн постачання скрапленого газу населенню, бо це можуть здiйснювати лише спецiалiзованi пiдпри мства, бiльша частина газу буде реалiзовуватись як моторне паливо для автотранспорту та для потреб промисловостi.
По-друге, значно зросте цiна на скраплений газ, оскiльки комерцiйнi структури будуть посередниками мiж виробниками та вiдкритими акцiонерними товариствами по газопостачанню та газифiкацi, якi спецiалiзованими органiзацiями з реалiзацi його населенню.
Таким чином, в цiлому позитивна iнiцiатива ма бути iстотно допрацьована.
Вiдповiдаючи на поставлене вище запитання: чи мiняють коней на переправi, або академiчнiше говорячи, чи змiнюють методи i форми господарювання (саме тi, якi довели свою ефективнiсть на практицi) в умовах економiчно кризи в кра нi та без врахування технологiчних особливостей функцiонування галузi, можна сказати, що це бiльше питання певних компетентних органiв, якi вiдслiдковують тенденцi в економiчнiй полiтицi. «Ламати -- не будувати», -- вчить народне прислiв'я, яке в сво й повсякденнiй роботi дехто забува .
В сьогоднiшнiх непростих економiчних умовах кожний крок, направлений на змiну iснуючих моделей господарювання особливо в такiй важливiй галузi, як нацiональний нафтогазовий комплекс, ма бути вивiрений i детально прорахований. Помилка обернеться не тiльки багатомiльярдними збитками, але i численними полiтичними наслiдками.
Таким чином, беззастережне дотримання державних iнтересiв, орi нтацiя на отримання максимального зиску при господарськiй дiяльностi структур державно форми власностi -- ось критерiй, яким повинен керуватися кожний державний службовець i кожна вiдповiдальна посадова особа.
Дiяк I. В. , народний депутат Укра ни, голова пiдкомiтету з питань паливно-енергетичного комплексу комiтету Верховно Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерно полiтики та ядерно безпеки
Чаговець В. М. , народний депутат Укра ни, член пiдкомiтету з питань паливно-енергетичного комплексу комiтету Верховно Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерно полiтики та ядерно безпеки
Козак Я. I. , народний депутат Укра ни, член комiтету по будiвництву, транспорту i зв'язку
«Facty i kommentarii «. 19 февраля 2000. Экономика