«ФАКТЫ» продолжают рубрику «Уроки украинского», призванную научить всех желающих правильно и красиво говорить на родном языке. В прошлом выпуске доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова рассказала нашим читателям, какими словами можно охарактеризовать аномальный снегопад, метель и вьюгу, которые пережила Украина в марте. Сегодня мы продолжим разговор о погоде и будем учиться описывать по-украински половодье, капель и весенние паводки.
— Наталiє Петрiвно, скажiть, будь ласка, пiдвищення рiвня води в рiчцi — це паводок? Чи українською таке явище називається по-iншому?
— Деякi мовознавцi кажуть, що слово «паводок» прийшло до нас iз росiйської мови, i тому його краще уникати, замiняючи «повiнню» або «повiддю». Але це рiзнi речi. Паводком називають короткочасне значне пiдвищення води в рiчцi, яке виникає нерегулярно i може повторюватися в будь-яку пору року через танення снiгу, сильнi зливи чи водоскид. А от повiнь — це сезонне явище, досить тривале, його можна спостерiгати щовесни, коли в рiчках найбiльша кiлькiсть води i вона виходить з берегiв, розливається.
— Як правильно — повiнь чи повiдь?
— Це абсолютнi синонiми. Ранiше частiше вживали другий варiант, нинi уживанiшим є перший — повiнь. Повенi передує ще один етап — вiдлига, росiйською «оттепель». Її ще називають розталлю. Це танення снiгу ми вже пережили. Воно буває наприкiнцi зими чи ранньою весною. А пiсля вiдлиги, коли скресає крига на рiчках i озерах, починається «велика вода» — так теж називають повiнь. І ще одне гарне слово — «водопiлля». Дiалектнi слова, що характеризують розлиття рiчок, ще цiкавiшi — «нáвiдь» i «вилив».
— Навеснi починають бринiти струмки…
— А ще вони дзюрчать, дзюркотять, журчать, буркотять, жебонять. До речi, не забувайте, що дiєприкметникiв iз суфiксами «-уч» «-юч», «-ач», «-яч» в українськiй мовi треба уникати. Тому не «дзюрчачий» струмок, а «струмок, що дзюрчить», а ще краще — «дзюркотливий», «грайливий». Це буде i правильно, i милозвучно.
— А коли тануть бурульки i починається, як говорять росiйською, «капель»?
— Українською говоримо «кáпання», «капíж», а ще просто «краплi», як на мене, щонайкрасивiший варiант.
— I наостанок запитання вiд наших читачiв. Один iз них запитує, чому в деяких словниках «убийство» перекладається як вбивство й убивство, а «инсценировка» — як iнсценiвка та iнсценування.
— Iнсценування та iнсценiвка — два правильнi варiанти. Це синонiми. Що ж до вбивства i убивства, то вживання того чи того варiанта продиктоване законом милозвучностi, зокрема правилом чергувань прийменникiв у/в, з/iз/зi/зо, форм сполучника i/й, — ся/-сь у дiєсловах (усмiхалася/усмiхалась). Згiдно з цим законом, якщо слово закiнчується на приголосну, наступне треба починати з голосної. I навпаки. Тому слiд говорити «жорстоке вбивство», але «скоїв убивство».
— Ще один читач зауважує, що на телебаченнi часто вживають слово «шпиталiзувати».
— Це помилка. В українськiй мовi справдi є синонiми — госпiталь та шпиталь. Але коли хворого приймають до стацiонару, це називається «госпiталiзувати», i не iнакше. Можемо сказати i «хворого поклали на стацiонарне лiкування», хоча часто мова вибирає саме коротший варiант.
| Росiйською | Українською |
| Паводок | Паводок |
| Наводнение, половодье | Повiнь, повiдь, велика вода, водопiлля |
| Оттепель | Вiдлига, розталь |
| Капель | Капання, капiж, краплi |
Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу pressochka@gmail.com. Ответы мы будем публиковать на страницах нашей газеты в следующих выпусках.