Читательский интерес к рубрике «Уроки украинского» не угасает. В сегодняшнем выпуске доктор филологических наук, специалист по украинскому и русскому языкам, заведующая кафедрой языка и стилистики Института журналистики Киевского национального университета имени Тараса Шевченко, профессор Наталия Шумарова ответит на вопросы, как правильно называть сотрудников правоохранительных органов по-украински и почему русское слово «отношения» в украинском языке имеет так много вариаций.
— Наталiє Петрiвно, до редакцiї надiйшов лист вiд нашої читачки, яка запитує, чому в пресi так часто вживають слово «мiлiцiянти», «полiцiянти», коли можна сказати мiлiцiонери чи правоохоронцi?
— Преса завжди любила й любить незатертi слова, грає ними. Щодо правоохоронцiв, то рядових та сержантiв зазвичай називають мiлiцiонерами. Слово «мiлiцiянт» в сучасних словниках лiтературної мови немає, але модель його творення прозора: мiлiцiя — мiлiцiянт, як i полiцiя — полiцiянт, це нижчий чин у полiцiї. Чи стануть цi слова широковживаними, покаже час. Наших охоронцiв можна ще називати спiвробiтниками органiв внутрiшнiх справ, але, звернiть увагу, не внутрiшнiх органiв, бо виникає двозначнiсть. Можна говорити i про спiвробiтникiв МВС.
— А як бути iз iншими абревiатурами? До даїшникiв ми вже звикли, але ж є мiнiстерство освiти, мiнiстерство з надзвичайних ситуацiй, мiнiстерство закордонних справ. Чи правильно писати «мiносвiтяни», «еменесники», «емзеесники»?
— У розмовнiй мовi вживають слова, утворенi вiд абревiатур, проте вони будуються за рiзними правилами. Є лiтературне слово «освiтянин», що означає «той, хто працює в галузi освiти», а тому «мiносвiтянин» є надлишковим, перша частина «мiн-» нiчого не додає до змiсту слова. А от два останнi найменування побудованi додаванням суфiкса «-ник», що позначає людину (постачальник, вболiвальник), до вiдповiдних абревiатур. Цi слова замiняють довгi словосполучення «працiвник Мiнiстерства з надзвичайних ситуацiй» або «працiвник Мiнiстерства закордонних справ». Це розмовнi слова, їх не вживають в офiцiйному мовленнi, проте в невимушеному, неофiцiйному спiлкуваннi вони виконують свою функцiю «на п’ятiрку».
— Ще одна наша дописувачка запитує, як слiд казати: збiльшення в 2,76 раза чи 2,76 разiв?
— Ми говоримо «один раз», але «два, три, чотири рази». У складених числiвниках дiє те саме правило, тобто «тридцять один раз», але «тридцять чотири рази». При вiдмiнюваннi числiвникiв треба бути дуже уважним, правила вiдмiнювання досить складнi. Наша читачка запитує про мiшанi дробовi числiвники. В такому разi треба сказати, що мiшаний дрiб вимагає узгодження iменника з дробовою частиною, якщо ми вживаємо сполучник і: два i сiмдесят шiсть сотих раза. Це й буде правильною формою.
— I наостанок запитаю, як правильно —з'ясовувати стосунки чи з’ясовувати вiдносини?
— Росiйське слово «отношения» українською може перекладатися рiзними словами. I кожне з них має свою семантику та правила сполучуваностi. Є вiдношення, ставлення до когось, стосунки, взаємовiдношення, взаємини тощо. Хоча це синонiми, вони далеко не завжди взаємозамiннi. «Вiдношення», «взаємовiдношення» — це зв’язок чи взаємозв’язок мiж предметами та явищами. I в такому значеннi слово вживають у фiлософiї, мовознавствi чи в математицi, тобто в термiнологiчнiй галузi: вiдношення мiж категорiями, вiдношення двох чисел, вiдношення тотожностi або еквiвалентностi.
Слова «взаємини», «стосунки» означають зв’язки мiж людьми, контакти. Їх уживають, коли йдеться про окремих людей: родиннi, братнi стосунки, добросусiдськi взаємини. Також говоримо про стосунок, причетнiсть до кого-, чого-небудь: до цього вiн не має нiякого стосунку. Може це слово означати й зв’язок мiж органiзацiями чи державами. Iменник «вiдносини» часто виступає як складова частина термiнологiчних сполук, що позначають суспiльно-полiтичнi процеси та явища: економiчнi вiдносини, офiцiйнi вiдносини, ринковi вiдносини тощо. Якщо люди посваряться, то починають з’ясовувати стосунки. Хоча я радила б їх не з’ясовувати, а налагоджувати.
Читатели «ФАКТОВ», которые хотят предложить свою тему в рубрике «Уроки украинского» или задать Наталии Шумаровой вопрос о правильном употреблении слов и выражений в украинском языке, могут присылать их в редакцию по адресу: Киев, улица В. Василевской, 27/29 с пометкой «Уроки украинского» или по электронному адресу pressochka@gmail.com. Отвечать на вопросы мы будем в следующих выпусках газеты.