Пакет антикризових законів, що набрав чинності, передбачає зміну механізму стягування податку на нерухомість, наявність п'яти ставок прибуткового податку, а також суттєве скорочення штату силових органів
«ФАКТИ» вже розповідали, які соціальні гарантії були заморожені для того, щоб уберегти країну від дефолту. Але це не всі пропозиції, закладені в антикризовому пакеті законів, опублікованому вчора і, отже, набрав чинності. Уряд також вирішив збільшити ставки деяких податків, переглянути умови їх стягування та розширити базу оподаткування.
Почнемо з того, що хвилює підприємців: єдиний податок поки що залишили у тому вигляді, в якому він існує. Тож чутки про його скасування та підвищення не підтвердилися.
А ось у оподаткуванні доходів інших громадян відбулися помітні зміни. Наприклад, з 1 липня запроваджується диференційована ставка прибуткового податку. Проте кілька ставок цього податку для нас не новина. По-перше, в Україні до 2004 року існувало п'ять ставок, максимальний розмір становив 40 відсотків. По-друге, у нас і зараз застосовуються дві ставки прибуткового податку: 15 відсотків — якщо сума доходів нижче десяти мінімальних зарплат (у 2014 році — 12 тисяч 180 гривень) на місяць, і 17 відсотків — на всі доходи, які виявляться вищими за цю суму. Антикризовий закон до існуючих двох (15 та 17 відсотків) додав ще три ставки: 20, 25 та 30 відсотків (див. таблицю).
— Уряд пропонує ввести податок на багатих, — зазначив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, представляючи антикризовий пакет законів у парламенті. — Той, хто заробляє понад 300 тисяч гривень на рік, платитиме податок у розмірі 20 відсотків. Той, хто отримує понад 500 тисяч гривень, — 25 відсотків. Йдеться про додаткове оподаткування 300 тисяч громадян України, які мають фінансовий ресурс, який становить 60 відсотків від загальних активів країни. Тому уряд звертається з такою пропозицією: 1,7 відсотка багатих українців мають сплатити податки для того, щоб 98 відсотків людей відчули, що в країні настав час соціальної справедливості.
Причому треба враховувати, що диференційоване застосування ставок означає: за вищою ставкою буде обкладено не весь дохід, а лише та його частина, яка перевищує певний поріг. Пояснимо на схематичному прикладі: якщо людина отримує 25 тисяч гривень на місяць, то частину доходу до 10 мінімальних зарплат (12 тисяч 180 гривень) обкладуть за ставкою 15 відсотків, частину доходу від 10 до 17 мінімальних зарплат (від 12 тисяч 180 гривень до 20 тисяч) 706 гривень) обкладуть за ставкою 17 відсотків, а все, що виявиться вищим за 17 мінімальних зарплат (від 20 тисяч 706 гривень до 25 тисяч), обкладуть за ставкою 20 відсотків.
Про те, що уряд запровадив оподаткування відсотків за депозитами. Тому нагадаємо коротко: відсотки оподатковуватимуться у тому випадку, якщо вони перевищать 17 прожиткових мінімумів на рік (на 2014 рік — 20 тисяч 706 гривень). Якщо врахувати, що зараз банки першої десятки пропонують депозитні ставки у розмірі 16—20 відсотків, то розмір вкладу, відсотки за яким можуть оподаткувати, має становити від 100 тисяч гривень і вище.
Але річ у тому, що всі люди, які отримували пасивні доходи, повинні за підсумками року подавати податкову декларацію. Таким чином, кількість громадян, які зобов'язані відвідати податкову інспекцію та звітувати про отримані доходи, може збільшитися.
| Як стягуватимуть прибутковий податок після набрання чинності антикризовим пакетом | ||
| Розмір місячного доходу | Місячний дохід у 2014 році (з урахуванням того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1218 гривень) | Ставка податку (на суму перевищення) |
| До 10 прожиткових мінімумів | До 12 тисяч 180 гривень | 15% |
| Від 10 до 17 прожиткових мінімумів | Від 12 тисяч 180 гривень до 20 тисяч 706 гривень | 17% |
| Від 17 до 33 прожиткових мінімумів | Від 20 тисяч 706 гривень до 40 тисяч 194 гривень | 20% |
| Від 33 до 66 прожиткових мінімумів | Від 40 тисяч 194 гривень до 80 тисяч 388 гривень | 25% |
| Понад 66 прожиткових мінімумів | Понад 80 тисяч 388 гривень | 30% |
Ще одну важливу зміну внесено до механізму стягування податку на нерухомість: якщо раніше при розрахунку ставок цього податку та пільг застосовували поняття «житлова площа», то тепер використовуватиметься «загальна».
Справа в тому, що в даний час не оподатковуються квартири розміром до 120 квадратних метрів, житлові будинки загальною площею до 250 квадратних метрів або квартири і будинки (формально вони називаються «різні об'єкти нерухомості») загальною площею до 370 квадратних метрів. І береться до уваги саме житлова площа. Отже, квартира загальною площею 200 квадратних метрів цілком могла б потрапити під пільгу, якщо передпокій становить 20 квадратних метрів, ванна — 15, туалет — 10 «квадратів» і є кілька комор від 10 до 20 квадратних метрів. Адже формально вони до житлової площі не включаються.
Нагадаємо, що податок на нерухомість набув чинності вже цього року. Його ставку визначено у розмірі 1 відсотка мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня (у 2014 році — 12 гривень 18 копійок). Таким чином, за кожен квадратний метр понад пільгову площу доведеться раз на рік платити:
Ну, а для тих, у кого квартира загальною площею понад 240 квадратних метрів та будинок загальною площею понад 500 квадратних метрів, а також для господарів квартир та будинків загальною площею понад 740 квадратних метрів визначено ставку податку у розмірі 2,7 відсотка мінімальної зарплати (у 2014 — 32 гривні 89 копійок).
Також незначно, на 8—9 відсотків, збільшилася плата за землю, грошова оцінка якої не була зроблена.
Утім, уряд має намір уже наступного року провести повноцінну податкову реформу.
— Нам необхідно ухвалити нову редакцію Податкового кодексу, яка б передбачала скорочення кількості податків до восьми та розширення бази оподаткування, — повідомив прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. — Уряд готовий до широкої дискусії, щоб внести цей законопроект з наступного року. Потрібно запровадити нову систему оподаткування, адже що вона простіше, то менше шансів у чиновників брати хабарі.
Слід зазначити, що одним підвищенням податків уряд не обмежився. Було прийнято низку рішень щодо скорочення адміністративного апарату влади та пільг для держчиновників. Зокрема, як зазначив Арсеній Яценюк, уряд має намір зменшити кількість чиновників державної виконавчої влади та правоохоронців. Наприклад, антикризовий пакет передбачає скорочення 79 тисяч 400 працівників МВС, 3 тисяч 350 працівників СБУ, 2 тисяч 263 прокурорів та майже 300 співробітників управління Держохорони. Заплановане скорочення штатів силових органів дозволить заощаджувати 1 мільярд 350 мільйонів гривень на рік.
Ще одна стаття економії — зниження на 635,5 мільйона гривень витрат на утримання держчиновників (у тому числі апаратів Верховної Ради України, Адміністрації президента, Ради національної безпеки та оборони, Державного управління справами, Секретаріату Кабінету міністрів та інших органів влади) за рахунок скорочення чисельності працівників на 10 відсотків (близько 22 тисячі осіб).
Як зазначають в уряді, нині кількість таких працівників становить 193 тисячі 400. Причому з 2001 року штат центральних органів влади збільшився майже на 55 тисяч осіб. В Україні на тисячу жителів припадає шість держслужбовців, тоді як, наприклад, у Сполучених Штатах та Казахстані — п'ять, а в Азербайджані — три.
Наступний крок до економії — скорочення автопарку Кабінету міністрів, Верховної Ради, Адміністрації президента та інших органів влади, що призведе до зниження витрат на його обслуговування на 41 мільйон гривень.
Автори законопроекту наголосили, що в Україні найбільший службовий автопарк у Європі. Наразі в автобазі Державного управління справами (що обслуговує Адміністрацію президента) налічується 202 легкові автомобілі, в автобазі секретаріату Кабміну — 141 машина, апарату Верховної Ради — 175. Тому передбачено скорочення на 50 відсотків кількості автомобілів, які обслуговують Кабінет міністрів, парламент та Президента.
Відповідно до постанови Кабінету міністрів від 1 березня 2014 року, для обслуговування установи не може використовуватися більше одного легкового автомобіля. З огляду на це скорочено ліміт машин центральних та місцевих органів виконавчої влади на 1800 транспортних засобів.
Крім того, до стабілізації ситуації скасовано виплату держслужбовцям, працівникам органів місцевого самоврядування та дипломатам грошової винагороди у розмірі десяти посадових окладів при виході на пенсію. Також припинено виплату суддям, які вирушають на заслужений відпочинок, вихідної допомоги у розмірі 10 місячних зарплат, а прокурорам та слідчим — у розмірі місячного заробітку за кожен повний рік роботи прокурором.
В аналітичній записці сказано, що розмір грошової допомоги, яку виплачують державні службовці, працівники органів місцевого самоврядування, становить зараз від 12 до 51 тисячі гривень, прокурорам і слідчим — від 130 до 300 тисяч гривень. Розмір вихідної допомоги судді, який подав у відставку — від 164 до 228 тисяч гривень у місцевих та апеляційних судах до 400 тисяч гривень у вищих судах.
Тим часом, як зазначають автори антикризового пакету, судді, прокурори та держчиновники і так мають спеціальні пенсії, розміри яких набагато вищі, ніж у решти громадян. Наприклад, пенсія держслужбовцям призначалася у розмірі 80 відсотків їхньої зарплати (антикризові закони знизили показник до 70 відсотків). У той час як для звичайних людей, які виходять на пенсію на загальних підставах, розмір пенсії становить у середньому 46,7 відсотка заробітку. За таких розмірів пенсій, вважають аналітики, виплата держслужбовцям, суддям, прокурорам та слідчим ще й грошової допомоги при виході на заслужений відпочинок є невиправданою в період жорсткої економії бюджетних коштів.
Антикризовий пакет вносить зміни до деяких законів, що регулюють право на пільги за професійною ознакою. Уряд запропонував посилити адресність надання пільг щодо оплати житлово-комунальних послуг, телефону, проїзду у громадському транспорті, а також щодо придбання твердого палива шляхом надання пільг з урахуванням рівня доходів людини. Таким чином, прокурорам, міліціонерам, працівникам музеїв, співробітникам Держслужби спецзв'язку та військовослужбовцям, а також педагогам, медикам та працівникам культури, які проживають та працюють у сільській місцевості, право на безкоштовне користування громадським транспортом, 50-відсоткову знижку на оплату житла та користування телефоном, а також інші належні пільги надаватимуться лише у тому випадку, якщо середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців не перевищить величину доходу, що дає право на соціальну пільгу.
Зазначимо, що такий дохід дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму (діючого для працездатних осіб на 1 січня звітного податкового року), помноженого на 1,4 та округленого до 10 гривень. 2014-го сума обмеження становить 1 тисячу 710 гривень на місяць. Таким чином, усіма цими пільгами за професійною ознакою зможуть користуватися люди, чий дохід виявиться меншим за 1 тисячу 710 гривень.
Загалом, за підрахунками уряду, реалізація антикризових пропозицій дозволить збільшити доходну частину бюджету на 44 мільярди гривень на рік. При цьому всі можливі додаткові надходження до скарбниці уряд має намір направити на підтримку найменш захищених верств населення. Наприклад, у вигляді тих самих субсидій, які людям знадобляться після обіцяного з літа збільшення вартості газу та тепла.