Традиційно зростання зарплатної заборгованості до літа припиняється та відновлюється лише восени, досягаючи до листопада-грудня максимального річного значення. Проте зараз в Україні незвичайна ситуація, тому і звичні для економіки тенденції не дотримуються. Борг із зарплати продовжив зростати і влітку, а до липня становив майже 2 мільярди гривень. Такого показника ми не мали вже понад десять років. З 2004 року…
— На сьогоднішній день заборгованість із зарплати загалом уже майже досягла позначки 2 мільярди гривень , — повідомив міністр соціальної політики Павло Розенко. — Це негативний процес, коли порушується основне соціальне право працюючого українця, коли людина за свою працю не отримує зарплати. Настав час підприємствам перестати прикриватися війною, складною економічною ситуацією та розпочати виконувати свої соціальні зобов'язання перед працівниками.
Павло Розенко зазначив, що Міністерство соціальної політики добиватиметься притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності керівників підприємств, які не виплачують працівникам заборгованість із зарплати.
— Зараз ми намагаємось залучити обласні та районні держадміністрації для проведення профілактичної роботи з підприємствами, які не виплачують людям гроші, — сказав Павло Розенко. — Якщо нас не почують чи ігноруватимуть, не залишиться іншого шляху, окрім як домагатися захисту соціальних прав працівників за допомогою перевірок, притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності керівників підприємств. Жодних пояснень не приймаються. Нас цікавить суворе виконання законів України.
Найбільш негативна динаміка спостерігається у сфері енергетики, у вугледобувній промисловості. Уряд зі свого боку вжив заходів, щоб виправити ситуацію. Нещодавно було виділено близько 500 мільйонів гривень, зокрема, на погашення заборгованості із зарплат шахтарам. Держава намагається врегулювати ці питання, але так само повинні підійти до вирішення проблеми і на недержавному рівні" , — звернувся міністр до власників приватних підприємств енергетичної та вугледобувної галузей.
До речі, за словами міністра, борги на підприємствах Донецької та Луганської областей, які перенесли свою діяльність на підконтрольну українській владі територію, сягають мільярда гривень.
І справді, ці дві області продовжують очолювати наш традиційний рейтинг регіонів, де загальна заборгованість із зарплати перевищує 100 мільйонів гривень. Причому вперше найбільший борг накопичила не Донецька, а Луганська область: за місяць сума збільшилася одразу більш ніж на 70 мільйонів гривень — з 380 мільйонів 599 тисяч гривень до 451 мільйона 410 тисяч.
А що Донецька область? Там теж справи йдуть не найкращим чином. За місяць загальна сума заборгованості із зарплати зросла на 24 мільйони гривень — з 398 мільйонів 492 тисячі гривень до 422 мільйонів 590 тисяч.
У добрі часи до цього тривожного рейтингу входили лише ці дві області. А зараз у ньому налічується вже чотири регіони.
На третьому місці знаходиться Харківська область, де борги зі 177 мільйонів 971 тисячі знизилися до 162 мільйонів 399 тисяч гривень.
Завершує список Київська область, підприємства якої не виплатили працівникам 128 мільйонів 481 тисячу гривень.
Регіонів, які зовсім не мають зарплатної заборгованості, в Україні, на жаль, немає. Проте наразі найменші суми боргів у Чернівецькій (3 мільйони 568 тисяч гривень), Закарпатській (4 мільйони 364 тисячі) та Івано-Франківській (6 мільйонів 266 тисяч) областях.
Ну, а якщо говорити про ситуацію в країні загалом, то загальна сума заборгованості за місяць зросла на 104 мільйони гривень — із 1 мільярда 811 мільйонів 278 тисяч гривень до 1 мільярда 915 мільйонів 502 тисячі гривень.
Нагадаємо, що у своїх оглядах ми публікуємо інформацію про борги, підтверджену Державною службою статистики. Дані про те, які підприємства та в яких обсягах виплатили своїм працівникам зароблені ними гроші, потрібно зібрати, систематизувати та обробити. На це потрібен час. Так, до кінця липня Держстат опублікував відомості про те, які зарплати було нараховано та видано у червні. Тобто станом на 1 липня. І ми розповідаємо про ситуацію, виходячи саме із цих даних.
Також зазначимо, що через окупацію Криму та частину сходу України отримувати інформацію про те, наскільки сумлінно роботодавці там розраховуються зі своїми співробітниками, стало неможливо. Тому Державна служба статистики виключила із підрахунку підприємства, розташовані на цих територіях.
«ФАКТИ» у кожному номері окремо розповідають про те, як розраховуються в країні з бюджетниками: лікарями, учителями, працівниками культури, спорту та соціальної сфери. Адже їхні зарплати фактично ми фінансуємо з вами — за рахунок сплачених податків. Тому нам необхідно знати, наскільки ефективно розпоряджається цими грошима держава та чи витрачає їх за призначенням.
На жаль, за місяць загальна сума заборгованості бюджетникам знову збільшилася — з 18 518 000 до 22 856 000 гривень.
З'явилися борги в Івано-Франківській (8 тисяч гривень) та Хмельницькій (288 тисяч гривень) областях. Істотно зросли невиплачені суми на Донеччині (з 1 мільйона 278 тисяч до 5 мільйонів 302 тисяч гривень). Також збільшилася заборгованість у Кіровоградській (з 440 тисяч до 813 тисяч гривень), Тернопільській (з 325 тисяч до 502 тисяч), Херсонській (зі 125 тисяч до 225 тисяч), Черкаській (з 208 тисяч до 379 тисяч), а також у Києві (із 59 тисяч до 246 тисяч).
Ще у чотирьох регіонах борги залишилися практично на колишньому рівні: у Луганській (близько 8,5 мільйона гривень), Київській (близько 5 мільйонів 680 тисяч гривень), Житомирській (163 тисячі гривень) та Харківській (279 тисяч гривень) областях.
Зменшилася заборгованість на Сумщині (з 91 тисяч до 20 тисяч гривень) та Чернігівщині (з 501 тисяч до 358 тисяч). А Вінницька область до липня взагалі повністю розрахувалася з бюджетниками.
Також зросла за місяць кількість людей, яким вчасно не видали зарплату, — із 224 тисяч 100 до 265 тисяч 800 осіб. Натомість середня сума боргу знизилася з 5980 до 5401 гривні.
Левова частка загальної суми заборгованості — 1 мільярд 435 мільйонів 662 тисячі гривень — посідає економічно активні, тобто діючі підприємства. Інші борги вважаються за непрацюючими і збанкрутілими фірмами.
І оскільки основна маса боржників продовжує працювати, у нас теплиться надія на те, що люди рано чи пізно отримають усі свої гроші у повному обсязі. Тому щомісяця «ФАКТИ» нагадують, що разом із боргом законодавство наказує виплатити працівникові компенсацію. Тим більше, що зараз багато хто вже усвідомив, наскільки знецінюються гроші навіть за місяць затримки.
Усі питання, пов'язані з такими розрахунками, регулює Закон «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням їх виплати». Розмір відшкодування залежить від інфляції, індекс якої Державна служба статистики підраховує щомісяця (див. таблицю). Тому ми також щомісяця публікуємо індекси, що змінилися, щоб люди змогли з'ясувати, яку компенсацію за законом їм повинен виплатити роботодавець.
Визначити її розмір просто: суму боргу із зарплати за кожен місяць слід помножити на індекс цього місяця. Наш традиційний приклад — компенсація зарплати у розмірі 3 тисячі гривень, яку людині нарахували у січні та лютому 2012 року.
Припустимо, цей борг із зарплати виплачують у серпні 2015-го.
Порахуємо. Відшкодування нараховується на зарплату, з якої вже відняли податки та збори. У січні та лютому 2012-го людина мала заплатити єдиний внесок на соціальне страхування у розмірі 3,6 відсотка та 15-відсотковий прибутковий податок. Таким чином, за «брудної» зарплати у 3 тисячі гривень він отримував на руки близько 2 тисяч 458 гривень. Виходячи із цієї суми і розраховується відшкодування.
Визначимо компенсацію за січень 2012 року:
2458 гривень х 74,1 відсотка (приріст індексу інфляції, розрахований на січень 2012 року) = 1821 гривня 38 копійок.
Компенсація за лютий 2012 року становитиме:
2458 гривень х 73,8 відсотка (приріст індексу інфляції, розрахований на лютий 2012 року) = 1814 гривень.
Отже, працівникові разом із боргом за два місяці у серпні 2015 року мають виплатити і компенсацію за ці місяці:
1821 гривня 38 копійок + 1814 гривень = 3635 гривень 38 копійок.
І тепер важливий момент: якби борг за ці місяці видавали у липні, то відшкодування виявилося б майже на 86 гривень більшим — 3 тисячі 721 гривня 41 копійка.
Чому так? Адже ми звикли, що з кожним місяцем сума компенсації лише зростає. Справа в тому, що вперше з літа 2013 року у нас у країні в липні була офіційно зафіксована… дефляція, тобто падіння цін.
Вже у червні інфляція сповільнилася до 0,4 відсотка. А у липні індекс споживчих цін, за даними Держстату, становив 99 відсотків. Тобто, ціни в середині літа офіційно знизилися на 1 відсоток.
За даними Держстату, загалом на 2 відсотки подешевшали продукти харчування. Але далеко не все: зменшилася вартість хліба та хлібобулочних виробів (на 0,5 відсотка), макаронних виробів (на 0,7 відсотка), риби та рибопродуктів (на
0,7 відсотка), олії (на 0,4 відсотка). Істотно (на 5,5%) знизилися ціни на яйця, фрукти (на 6,1%), овочі (на 21,6%).
Водночас подорожчало м'ясо та м'ясопродукти (на 2 відсотки), сир (на 0,4 відсотки), цукор (на 1,9 відсотки), безалкогольні напої (на 0,6 відсотки), а також тютюн та спиртне (на 1, 7 відсотки).
За інформацією Держстату, подешевшали одяг та взуття (на 4,7 відсотка), але подорожчало утримання житла, медицина, побутова техніка, транспорт, зв'язок, освіта (на 0,2—0,7 відсотка).
Втім, якщо дивитися на річну зміну цін, то порадувати наших співгромадян нема чим: з липня 2014-го до липня 2015 року ціни зросли на 55 відсотків. Найбільше подорожчали утримання житла та комунальні послуги — майже у два з половиною рази.
Індекси інфляції, за допомогою яких у серпні розраховують компенсації для зарплат, нарахованих за останні дев'ять із половиною років
|
Місяць, в якому нараховано зарплату |
Приріст індексу інфляції (у відсотках) | |||||||||
|
2006 рік |
2007 рік |
2008 рік |
2009 рік |
2010 рік |
2011 рік |
2012 рік |
2013 рік |
2014 рік |
2015 рік |
|
| Січень | 251,5 | 217,1 | 165,7 | 117,2 | 95,5 | 80,6 | 74,1 | 74,5 | 73,6 | 35,1 |
| Лютий | 245,3 | 215,2 | 158,7 | 114,0 | 91,8 | 79,0 | 73,8 | 74,6 | 72,6 | 28,3 |
| Березень | 246,4 | 214,6 | 149,2 | 111,0 | 90,1 | 76,5 | 73,2 | 74,6 | 68,8 | 15,8 |
| Квітень | 247,8 | 214,6 | 141,7 | 109,2 | 90,7 | 74,3 | 73,2 | 74,6 | 63,5 | 1,6 |
| Травень | 246,0 | 212,7 | 138,6 | 108,1 | 91,8 | 72,9 | 73,8 | 74,5 | 57,5 | - |
| Червень | 245,7 | 206,0 | 136,7 | 105,8 | 92,6 | 72,2 | 74,3 | 74,5 | 55,9 | - |
| Липня | 242,6 | 201,8 | 137,9 | 106,1 | 93,0 | 74,5 | 74,6 | 74,6 | 55,3 | - |
| Серпень | 242,6 | 200,0 | 138,1 | 106,5 | 90,7 | 75,2 | 75,2 | 75,9 | 54,1 | |
| Вересень | 235,9 | 193,5 | 135,5 | 104,8 | 85,3 | 75,0 | 75,0 | 75,9 | 49,7 | |
| Жовтень | 227,4 | 185,2 | 131,6 | 103,0 | 84,4 | 75,0 | 75,0 | 75,2 | 46,2 | |
| Листопад | 221,6 | 179,1 | 128,2 | 100,8 | 83,9 | 74,8 | 75,2 | 74,8 | 43,5 | |
| грудень | 218,7 | 173,4 | 123,5 | 99,0 | 82,4 | 74,5 | 74,8 | 73,9 | 39.3 | |
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»