Зізнаюся, досі не маю однозначного ставлення до барона Мюнхгаузена — літературного персонажа, «короля брехунів». Насправді він був колись реальною особою і досить потерпав від «ведмежої послуги» Распе. Той дещо гіперболізував фантазійні нахили прототипа.
Пофантазуємо тепер й ми: уявімо, що барон Мюнхгаузен — наш сучасник. Його подорож пролягає не в Росію, як 300 років тому, а в Україну. Купив у Києві через інтернет новий модний ґаджет. Це обійшлося йому на третину дешевше, ніж в рідній Німеччині. Повернувшись до свого маєтку у Нижній Саксонії, барон зібрав прихильну аудиторію і почав «фантазувати», як в Україні можна зекономити на купівлі дорогих для будь-якого німця речей. При цьому українці, мовляв, можуть спокійно обійтися без чеків, без будь-яких гарантій з боку продавців. Замовлену тобою річ легко доставлять безпосередньо під готельні двері. Законослухняні німці слухають сусіда-мандрівника із роззявленими ротами, а його слава брехуна після такої оповідки лише зростає.
Це моя уява. Містерія її лише у тому, що у змальованій ситуації суть подій не містить ані крихти брехні. Все так і є. В Україні можна без проблем купити побутову техніку чи електроніку «сірого» походження, без офіційних документів продавця, натомість на 20% (бо «не розтаможена») дешевше, аніж у сертифікованих місцях продажу.
Офіційні представники намагаються захистити свою марку, здійснюють гарантійне та післягарантійне обслуговування, продають сертифікований товар. «Тіньовики» у кращому разі замінять проблемний товар на новий, такий же, не сертифікований, який може навіть бути не передбачений для використання в Україні. Подібні предмети інколи можуть бути навіть небезпечними для життя.
Торік Держспоживслужба України отримала понад 5 тисяч скарг від споживачів на продавців складної побутової техніки. З них розглянуто менше двох третин, а 40% залишилися без розгляду. Причина — відсутність розрахункового документу встановленого зразку. В.о. заступника голови Держспоживслужби Лілія Стиренко зазначає, що відсоток скарг на інтернет-магазини мізерний, проте їхня кількість зростає: за 2016 рік було 463 скарги на інтернет-магазини, а вже лишень за перше півріччя 2017-го — 539 претензій. Тобто період вдвічі менший, а скарг на 15% більше. Але і задовольнити жодну з них не вдалося, бо не було правильного чека з усіма потрібними реквізитами продавця. А немає реквізитів — немає можливості перевірки продавця — немає і захисту прав споживачів.
Нещодавно в Україні було здійснено наймасштабнішу контрольну закупку смартфонів за методикою «таємний покупець» у двох десятків найвідоміших онлайн-продавців. Список магазинів склали за першими сторінками пошуковика google на запит «купити смартфон». Дослідження здійснили досвідчені борці за дотримання прав споживачів в Україні — активісти Науково-дослідного центру незалежних споживчих експертиз «ТЕСТ». Волонтери центру мали купити смартфон та повернути його. Вивчалися дії продавця на всіх етапах ланцюжка.
Результати дослідження вражають. Голова правління «ТЕСТУ» Валентин Безрукий стверджує, що тільки 7 магазинів із 20 видали фіскальний чек. Всі інші, включаючи такі популярні серед споживачів, як allo.ua, rozetka.com.ua, citrus.ua, city.com.ua, f.ua, stylus.ua, city.com.ua, telemart.ua, repka.ua, deshevshe.net.ua, all-service.com.ua, aks.ua, skidka.ua, фіскальних чеків не видали. Товарний чек не замінює фіскальний, бо за законом, якщо ваш товар — складна техніка із гарантійним талоном — вам мають видати лише фіскальний чек. Значить відсутність останнього є нехтуванням закону та грубим порушенням прав споживача. Але чи не подаємо гольові паси таким тіньовим продавцям ми самі — покупці «сірої» продукції? Що думаєте?