Фінал
Франція — Хорватія — 4:2
Франція: Льоріс, Павар, Варан, Юмтіті, Погба, Канте (Нзонзі, 55), Матюїді (Толіссо, 73), Ернандес, Грізманн, Мбаппе, Жиру (Фекір, 81).
Хорватія: Субашич, Врсалько, Стрініч (П'яца, 81), Віда, Ребіч (Крамарич, 71), Ловрен, Перішич, Ракітич, Модрич, Брозович, Манджукіч.
Голи: Манджукіч (18, у свої ворота), Грізманн (38, з пенальті), Погба (59), Мбаппе (65) — Перішич (28), Манджукіч (69).
Московський фінал чемпіонату світу на моїй пам'яті — десятий. На щастя, поки не потрібно «гуглити», щоб згадати гол італійця Паоло Россі, який встиг відсидіти у в'язниці, у ворота ФРН на ЧС-1982, переможний пенальті німця Андреаса Бреме на 86-й хвилині у ворота команди Дієго Марадони на ЧС-1986 або розгорнутий бразильцями прямо на полі після тріумфу на ЧС-1994 плакат на згадку про загиблого незадовго до цього гонщика Формули-1 Айртона Сенни.
Залишаються в пам'яті і обидва «французькі» фінали. І той, у якому на ЧС-1998 знаменитий бразилець Роналдо не соромився сліз після поразки від команди нинішнього тренера «триколірних» Дідьє Дешама. І неприємно пам'ятний для французів вирішальний матч ЧС-2006. Скандальний удар головою Зінедіном Зіданом Марко Матерацці, поразка від Італії. Ви теж напевно це пам'ятаєте.
Збірна Хорватії, яка залишила у відбірній групі ні з чим команду Андрія Шевченка, пробившись у фінал, і так уже стрибнула вище за голову. Адже найвищим досягненням «клітчастих» було третє місце на чемпіонаті світу 1998 року, коли в півфіналі їм насолили… французи. Але коли вже випав такий шанс, чому б не спробувати скористатися ним і слідом за Нігерією (2:0), Аргентиною (3:0), Ісландією (2:1), Данією (1:1; за пенальті — 3:2), Росією (2:2; за пенальті — 4:3) та Англією (2:1 у додатковий час) зламати опір непереможній досі Франції.
«Давай же, Хорватія, зроби це заради Дражана! Він дивиться на вас із небес, змусіть його вами пишатися», — написав футбольний агент Марко Трабуккі у своєму Twitter. Таким чином функціонер закликав Домагоя Віду та його партнерів по команді перемогти у вирішальній дуелі на згадку про знаменитого хорватського баскетболіста Дражана Петровича, який загинув 7 червня 1993 року в автокатастрофі у віці 28 років.
До речі, відчуття від першого у своїй історії фіналу чемпіонату світу збірна Хорватії описала у Twitter цитатою з пісні гурту Queen Bohemian Rhapsody: «Не впевнений, реальне це життя чи просто фантазія».
Втім, не лише букмекери, а й більшість фахівців все ж таки вважали фаворитом фіналу команду Франції — дуже організовану і прагматичну (чотирьох із п'яти своїх суперників французи обіграли з різницею в один м'яч). Надало впевненості хлопцям Дешама й авторитетне видання L'Equipe, яке нагадало напередодні матчу у «Лужниках», що коли у стартовому складі виходили Нголо Канте та Поль Погба, збірна жодного разу не програла. Обидва протистояли хорватам з перших хвилин.
Більш того, і Дідьє Дешам, і Златко Даліч виставили на вирішальний поєдинок, який довірили судити аргентинцю Нестору Пітане, ті самі стартові склади, що й у півфіналах. Загальна вартість футболістів, які розпочали гру з перших хвилин, становила майже 900 млн євро (на 638 млн «потягли» французи, на 230,5 млн — хорвати)!
Дебют поєдинку опинився за Хорватією і на 18-й хвилині форвард Маріо Манджукіч головою підрізав м'яч у верхній кут воріт. Біда для «клітчастих» лише в тому, що після навісу зі штрафного у виконанні Антуана Грізманна та у… власні ворота — 1:0. Герой півфіналу Манджукіч — автор першого в історії автогола у фінальних зустрічах світових першостей.
Втім, засмучувалися хорвати недовго і з відповіддю не забаридися. На 28-й хвилині футболіст міланського «Інтера» Іван Ракитич після скидки м'яча Домагоєм Відою зрівняв рахунок у матчі — 1:1.
Не минуло й десяти хвилин, а Перішич знову опинився в центрі уваги. Після однієї з рідкісних атак французів м'яч влучив йому в руку, після перегляду відеоповтору рефері призначив у ворота команди Даліча 11-метровий удар. Штатний пенальтист збірної Франції Антуан Грізманн впевнено привів «вирок» у виконання — 2:1 (недаремно, мабуть, форвард «Атлетико» перед кожним матчем на ЧС-2018 на фарт зачіпає вуса свого партнера з національної команди Аділя Рамі). Отак — одні грають, інші ведуть у рахунку.
Не повернулася пані Фортуна до збірної Хорватії обличчям і після перерви. На 58-й хвилині ніхто з «клітчастих» не завадив завдати точного удару найдорожчому футболістові світу Полю Погба з «МЮ», а на 65-й 19-річний Кіліан Мбаппе забив свій четвертий м'яч на турнірі — 4:1. Груба помилка голкіпера «триколірних» Уго Льоріса дозволила Хорватії уникнути розгрому, але не більше — 4:2.
Три зайві 30-хвилинки (з датчанами, росіянами та Англією), проведені на турнірі, схоже, відгукнулися команді київського динамівця Йосипа Пиварича в найбільш невідповідний момент. Напередодні французи відзначили день взяття Бастилії. Тепер у них нове свято — день взяття Хорватії!
При цьому Франція не лише заробила 38 млн доларів призових від ФІФА (хорватам дісталося 28 млн), а й стала шостою в історії збірної, яка виграла чемпіонат світу більше одного разу. У Бразилії — п'ять титулів (1954-й, 1958-й, 1970-й, 1994-й та 2002 роки), по чотири — у Німеччини (1954-й, 1974-й, 1986-й та 2014-й) та Італії (1934-й, 1938-й, 1982-й та 2006-й), по два — у Аргентини (1978-й, 1990-й), Уругваю (1930-й, 1950-й) і тепер ось у Франції (1998-й, 2018-й).
Наставник тріумфатора ЧС-2018 Дідьє Дешам третій в історії, кому вдалося пізнати смак перемоги на світових першостях і як футболісту, і як тренеру. До нього це вдавалося лише бразильцеві Маріо Загалло та німцю Францу Беккенбауеру.
Є привід для особливої гордості і у захисника французів Рафаеля Варана, який став дев'ятим футболистом в історії, який за один рік виграв фінал Ліги чемпіонів та чемпіонат світу. Раніше у 1974-му таке вдавалося Зеппу Майєру, Паулю Брайтнеру, Хансу-Георгу Шварценбеку, Францу Бекенбауеру, Герду Мюллеру та Улі Хенессу («Баварія»), у 1998-му — французу Крістіану Карамбе («Реал») і в 2002-му — бразильцю Роберто Карлосу («Реал»).
Відеоогляд матчу дивіться за цим посиланням
Додам лише, що найкращим бомбардиром, а отже володарем «Золотої бутси» ЧС-2018, із шістьма точними ударами став нападник «Тоттенхема» та збірної Англії Харрі Кейн.
Наступний чемпіонат світу з футболу у листопаді-грудні 2022 року прийме Катар.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що Бельгія вперше в історії третя і отримає від ФІФА 24 млн доларів.
Фото Getty Images