На Житомирщині батьки вбили та спалили у печі свою п'ятирічну доньку. Після того, як 27 травня до поліції надійшла інформація про можливе вбивство дівчинки, правоохоронці прийшли до її батьків. 41-річна мама заявила, що з її дочкою все гаразд, і показала дитину, одягнену в дівчачі речі. Але виявилося, що це її син, якого вона намагалася видати за зниклу дочку. А ось Даші (так звали дівчинку) ніде не було.
Пізніше, як повідомили в поліції, мати Даші зізналася, що дівчинку вбили. Вона розповіла, що ще у серпні 2018 року (!) її співмешканець під час сварки штовхнув дитину. Дівчинка впала, вдарилася головою і знепритомніла. «Після невдалих спроб зробити їй штучне дихання співмешканець жінки розпалив у печі вогонь і спалив тіло дівчинки, а кістки виніс на вулицю» , — сказано в повідомленні обласного управління поліції Житомирської області .
Найжахливіше, що трагедії можна було запобігти. Адже у 2015 році дівчинку відібрали у неблагополучних батьків. Даша опинилась у будинку сімейного типу. Але потім знову з'явилися її біологічні батьки та заявили, що хочуть повернути доньку. Незважаючи на те, що рідна мати Даші разом із співмешканцем продовжували зловживати алкоголем та вести асоціальний спосіб життя, Житомирський апеляційний суд у 2018 році чомусь став на їхній бік. У квітні 2018 року маленьку Дашу повернули біологічним батькам. А вже за чотири місяці вони її вбили.
Читайте також: «Вона свідомо морила своїх дітей голодом! Це було навмисне вбивство»
«ФАКТАМ» вдалося зв'язатися з прийомною мамою Даші Наталією Коберник, з якою дівчинка прожила три роки. Наталія Коберник із чоловіком створили будинок сімейного типу у селі Іванівка Житомирського району та зараз виховують вісьмох дітей. Даша виявилася єдиною дитиною, яка мала проблеми зі здоров'ям. За словами Наталії, у дівчинка страждала вродженим правостороннім паралічем Ерба та диплегією верхніх кінцівок (підвид ДЦП). Коли Наталія з чоловіком взяли її до сім'ї, Даша навіть не могла сидіти.
— Я вважаю Дашу своєю донькою, — розплакалася Наталя Коберник під час розмови із кореспондентом «ФАКТІВ». — Вона називала мене мамою… Ми з чоловіком, як могли, боролися за цю дитину. У нас Дашу забрали 12 квітня 2018 року. А вже у серпні ці нелюди, виявляється, її вбили. Останніх дев'ять місяців ніхто не знав, де Даша і що з нею відбувається. Хоча соцслужби мали це контролювати. Вони повинні регулярно приходити до неблагополучної сім'ї та перевіряти, чи всі з дитиною в порядку. Коли я їм дзвонила, соцпрацівники казали: «Не хвилюйтесь, ми всі перевіряємо, тримаємо на контролі. Батьки не п'ють, дитина розвивається». Але виявилось, що вони мене обманювали. Напевно, говорили так, щоб я заспокоїлася і не здіймала галасу.
У січні 2019 року несподівано з'ясувалося, що Дашу вже кілька місяців не бачив жодного соціального працівника. Представники соцслужби з Овруцького району тричі приходили до цієї родини і жодного разу не бачили дитину. «Як це так? — Запитувала я. — А якщо вони її вбили?! „Наталю Анатоліївно, що ви таке кажете“, — відповідали мені соцпрацівники. — Хто міг її вбити?» А виявилося, нашої Дашеньки на той момент уже справді не було живим…
Наталія Коберник каже, що забрала Дашу із лікарні, коли дівчинці було півтора роки. Даша потрапила до лікарні зі страшними побоями.
— Вона вся була синя, на ній не було живого місця, — каже Наталія Коберник. — Її били батьки. Я дізналася про Дашу від начальника Служби у справах дітей у Житомирі. Чиновниця сказала мені, що є дівчинка, яку зараз шукають прийомну сім'ю. Це було у травні 2015 року. Виявилося, що ще у жовтні 2014-го Дашу забрали у батьків. Ті були п'яні. А дівчинка була така побита, що навіть не могла сидіти.
Сім місяців Даша жила у лікарні. Її долею ніхто не цікавився, а батьки продовжували вести колишній спосіб життя. В результаті Даші дали статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Але її мати при цьому батьківських прав не позбавили — це мав бути наступний етап.
Як тільки я побачила Дашу, одразу зрозуміла, що ми її заберемо. Діагнози мене не лякали, хоча до неї в нас не було діток із подібними проблемами зі здоров'ям. Медсестра казала, що Даша ні до кого не йде на руки. А до мене вона одразу простягла ручки і сказала: «Мама».
У свої півтора роки вона важила всього сім кілограмів. Це була виснажена хвора дитина. Ми одразу почали з нею працювати. Стали водити її за всіма фахівцями, пройшли 12 курсів реабілітації. І досягли гарного результату. Розробили Даші ручку, вона вже могла брати цією рукою предмети. У нашій родині Даша зростала у коханні та турботі.
— Коли біологічні батьки Даші захотіли її повернути?
— Вони з'явилися через півтора роки після того, як ми її забрали. Спочатку прийшла її рідна бабуся. Сказала, що хоче побачити онучку. Ми не перешкоджали. Бабуся розповіла, що її доньку (мати Даші) постійно бив співмешканець, знущався, ламав їй руки. Біл, і коли та була вагітна. До речі, тому Дашенька й народилася із паралічем. Мати Даші мала ще двох дітей, але їх у неї забрали, а її саму позбавили батьківських прав.
Спочатку до нас приїхала лише бабуся. Наступного разу вона привезла і доньку — маму Даші, а потім її співмешканця. На цих людей було боляче дивитися. Відразу стало зрозуміло, хто вони і що являють собою. Дашенька їх боялася. Я розуміла, що ці зустрічі лише травмують дитину. Але тільки-но спробувала щось про це сказати, в ситуацію втрутилися незнайомі люди, які назвали себе активістами.
Ці люди стали кричати, що я погана прийомна мати, якщо не даю Даші бачитися з її біологічною матір'ю. Потім саме ці активісти допомогли матері Даші подати до суду і повернути дитину. Коли стало зрозуміло, що біологічні батьки хочуть забрати Дашу, представники соцслужб нарешті подали до суду, щоби позбавити цю жінку батьківських прав. Не розумію, що їм заважало це зробити раніше. А тут вийшло, що мати Даші сама подала позов, щоби повернути дитину. І Житомирський обласний апеляційний суд чомусь став на її бік.
Суд ухвалив повернути дитину біологічним батькам. Хвору дівчинку, яка тільки-но почала відновлюватися, вирішили повернути батькам-алкоголікам, яким потрібна була лише дитяча допомога.
Читайте також: У Києві мати втопила дітей: експерти зробили несподіваний висновок про причини вбивства
Наталія впевнена, що «активісти», які допомагали неблагополучній родині повернути дитину, мали свої мотиви.
— Для них історія з дитиною була лише приводом, — каже Наталія. — Цим людям (або тим, хто за ними стоїть) потрібна наша земля. Місце, де ми зараз живемо, — для багатьох ласий шматочок. Тут гарна та дорога земля. Нам із чоловіком не раз натякали, що ми маємо звідси виселитися. А коли «активісти» після рішення суду прийшли забирати у нас дитину, вони виламували в нашому будинку двері та вікна та кричали, щоб ми звідси забиралися.
Звісно, ми продовжували боротися за Дашеньку. У нас досі тривають суди. Ось тільки самої Даші вже немає в живих.
Про сумнівних «активістів», з подачі яких дівчинка потрапила до рук батьків-нелюдів, уже говорять і в поліції.
— Ця жахлива ситуація стала можливою через втручання у долю загиблої дівчинки так званих активістів з обласного центру, які супроводжували судові процеси та всіляко впливали, щоб забрати дитину з прийомної сім'ї (де вона жила в нормальних умовах) і таки «допомогли» повернути дівчинку неблагополучним біологічним батькам, — сказав заступник начальника Житомирського обласного управління поліції Олександр Радченко.
Наразі мати дівчинки та її співмешканця затримані. Кримінальне провадження відкрито за статтею «Умисне вбивство». «ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій.
Раніше «ФАКТИ» повідомляли, що в Івано-Франківську 23-річна мати задушила двомісячне немовля та спалила його тіло.
Не менш страшний випадок стався у листопаді минулого року в Одесі, де мати вбила свою чотирирічну дитину.
Крім того, «ФАКТИ» докладно розповідали про справу киянки Владислави Трохимчук, яка вморила голодом однорічного сина.
Читайте також: Розлучення довів її до відчаю: «ФАКТИ» з'ясували нові деталі про матір, яка втопила дітей у Києві