У жовтні 2018 року на громадське обговорення було винесено зміни до українського правопису. Як і очікувалося, громадськість відреагувала жваво — було внесено так багато пропозицій, що у разі їх схвалення довелося б докорінно змінити правопис. Але, на щастя, цього не сталося. Мовна комісія запровадила лише ті зміни, які не зробити вже не можна було. Мовна практика останніх років вимагала цих змін.
Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України опублікував стислий огляд основних змін у новій редакції українського правопису. «ФАКТИ» подають цей текст без скорочень.
Зміни можна умовно поділити на дві великі групи: власне зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми.
Проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-);
плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах.
Звук [j] звичайно передаємо відповідно до вимови іншомовного слова буквою й, а в складі звукосполучень [je], [ji], [ju], [ja] буквами є, ї, ю, я: бу́єр, конве́єр, пле́єр, фла́єр, лоя́льний, парано́я, плея́да, роя́ль, саквоя́ж, секво́я, фая́нс, феєрве́рк, ін’є́кція, проє́кт, проє́кція, суб’є́кт, траєкто́рія, фоє́, є́ті, Го́я, Саво́я, Феєрба́х, Ма́єр, Кає́нна, Іса́я, Йога́нн, Рамбує́, Со́єр, Хая́м, Хеєрда́л, Юно́на, Їтс.
Ді́кенс, Те́керей, Бе́кі (без подвоєння приголосних -кк-).
Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к: Ді́кенс, Ді́кінсон, Дже́ксон, Те́керей, Бе́кі, Бу́кінгем, Бі́смарк, Брю́кнер, Бро́кес, Лама́рк, Што́кманн, Стокго́льм, Ру́дбек, Ше́рлок.
Мінісукня, віцепрезидент, ексміністр, вебсайт.
Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий і т.ін.) вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-: архіскладни́й, гіперма́ркет, екстракла́с, макроеконо́міка, мікрохви́лі, мультимільйоне́р, преміумкла́с, суперма́ркет, топме́неджер, топмоде́ль, ультрамо́дний, флешінтерв’ю.
пів хвилини, пів яблука, пів Києва (пишемо нарізно без дефіса), але одним словом як цілісне поняття: півострів, півзахисник, півмісяць.
Невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів а́ркуша, пів годи́ни, пів відра́, пів мі́cта, пів огірка́, пів о́строва, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Євро́пи, пів Ки́єва, пів Украї́ни.
Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: піва́ркуш, пі́вдень, півза́хист, півко́ло, півку́ля, півмі́cяць, піво́берт, півова́л, піво́стрів.
Пишуться разом
слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-: антиві́рус, контруда́р, віцепрем’є́р, віцеко́нсул, ексчемпіо́н, ексмінíстр, експрезиде́нт, лейбгвардíєць, лейбме́дик, оберма́йстер, оберофіце́р, оберлейтена́нт, оберпрокуро́р, штабскапіта́н, унтерофіце́р, але за традицією контр-адміра́л
З дефісом пишемо:
…другий іменник складного слова відмінюємо, якщо перший визначає певну прикмету чи особливість предмета, особи, явища, названих другим: бі́знес-план, бі́знес-проє́кт, блок-систе́ма, буй-ту́р, ди́зель-мото́р, до́пінг-контро́ль, дур-зі́лля, жар-пти́ця, інтерне́т-вида́ння, інтерне́т-по́слуга, ко́зир-ді́вка, компа́кт-диск, кре́кінг-проце́с, піа́р-а́кція, піа́р-кампа́нія, розри́в-трава́, фан-клу́б, фі́тнес-клуб, чар-зíлля.
Дефіс не ставимо
- якщо означальний іменник ужито перед означуваним: не́нька Украї́на;
- якщо означальний іменник є видовою назвою щодо першого іменника — родової назви: гора́ Сапу́н, держа́ва Украї́на, трава́ звіробíй
рос. Донской — Донський, рос. Трубецкой — Трубецький.
Виняток Лев Толстой.
Прикметникове закінчення -ой російських прізвищ передається через -ий: Донськи́й, Крути́й, Луговськи́й, Полеви́й, Соловйо́в-Сєди́й, Боси́й, Трубецьки́й, але Толсто́й.
Священник (як письменник).
Подвоєння приголосних як наслідок їх збігу.
Подвоєння букв на позначення приголосних маємо, якщо збігаються однакові приголосні кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н-(ий) -н-(ій), -ник, -ниц-(я): день — де́нний, зако́н — зако́нний, кінь — кі́нний, осінь — осі́нній, туман — тума́нний;
башта́нник, годи́нник, письме́нник, свяще́нник; віко́нниця, Вíнниця;
дві букви н зберігаємо й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із двома н: зако́нний — зако́нність — зако́нно, тума́нний— тума́нність— тума́нно.
Святве́чір.
Разом пишемо складноскорочені слова (мішані та складові абревіатури) й похідні від них: адмінресу́рс, Міносві́ти, профспі́лка, Святве́чір.
Назви товарних знаків, марок виробів.
Автомобілі марки «Жигулі» вироблялися з 1970 по 2014 рік.
З малої букви, якщо вживається як загальна назва, наприклад: Він приїхав на старих обшарпаних «жигулях» (…на новому блискучому «фольксвагені»).
З великої букви пишемо перше слово назв церков: Украї́нська правосла́вна це́рква, Украї́нська гре́ко-католи́цька це́рква, Украї́нська лютера́нська це́рква, Ри́мсько-католи́цька це́рква, Вірме́нська апо́стольська це́рква.
В офіційних складених назвах органів влади, установ і організацій, товариств і об’єднань з великої букви пишемо перше слово (і всі власні назви), що входить до складу назви: Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни, Ра́да націона́льної безпе́ки та оборо́ни Украї́ни, Управлі́ння осві́ти Шевче́нківської в мі́сті Киє́ві держа́вної адміністра́ції, Прокурату́ра мі́ста Ки́єва, Апеляці́йний суд Закарпа́ської о́бласті, Націона́льний банк Украї́ни, Організа́ція економíчного співробíтництва і ро́звитку, Міжнаро́дний валю́тний фонд.
У назвах найвищих органів влади і державних установ України (Верхо́вна Ра́да Украї́ни, Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни, Конституці́йний Суд Украї́ни, Верхо́вний Суд Украї́ни) з великої букви пишемо всі слова.
Назви сайтів без родового слова пишемо з малої букви (тві́тер, ґуґл).
Велика буква
- Назви сайтів з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках (мережа «Фейсбу́к», енциклопе́дія «Вікіпе́дія»).
- Назви сайтів, ужиті як назви юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок (РНБО ввела санкції проти Яндекса)
Вергíлій і Верґíлій, Гео́рг і Ґео́рґ, Гулліве́р і Ґулліве́р.
У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами:
У словах, що походять з давньогрецької й латинської мов, буквосполучення au звичайно передається через ав: автенти́чний, автобіогра́фія, автомобі́ль, а́втор, авторите́т, автохто́н, ла́вра, Авро́ра, Маврита́нія, Павло́.
Буквосполучення th у словах грецького походження передаємо звичайно буквою т: антоло́гія, антрополо́гія, апте́ка, а́стма, бібліоте́ка, католи́цький, теа́тр, тео́рія, ортодо́кс, ортопе́дія, Амальте́я, Промете́й, Те́кля, Таі́сія, Теодо́р.
У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін.
Cлова іншомовного походження
У запозиченнях із давньогрецької мови, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au шляхом транслітерації як ау, допускаються орфографічні варіанти: аудіє́нція і авдіє́нція, аудито́рія і авдито́рія, лауреа́т і лавреа́т, па́уза і па́вза, фа́уна і фа́вна. Ка́федра і кате́дра, ефíр і ете́р, міф і міт, Борисфе́н і Бористе́н
Íрій і и́рій, і́род і и́род.
На початку слова звичайно пишемо і.
Деякі слова мають варіанти з голосним и: íрій і и́рій, íрод і и́род (дуже жорстока людина).
И пишемо на початку окремих вигуків (ич!), часток (ич який хитрий), дієслова и́кати (вимовляти и замість і) та похідного від нього іменника и́кання.
И на початку слова вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їх вимови в цих мовах: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.
Ра́дості й ра́дости, любо́ві й любо́ви, Білору́сі й Білору́си.
Іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любо́в, о́сінь, сіль, Русь, Білору́сь у родовому відмінку однини можуть набувати як варіант закінчення -и: гíдности, незале́жности, ра́дости, сме́рти, че́сти, хоро́брости; кро́ви, любо́ви, о́сени, со́ли, Ру́си́, Білору́си.
Ще кілька новацій:
Закріплені в новому українському правописі і фемінітиви -к-, -иц-(я), -ин-(я), -еса.
За допомогою суфіксів -к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес- та ін. від іменників чоловічого роду утворюємо іменники на означення осіб жіночої статі.
Найуживанішим є суфікс -к-, бо він поєднуваний з різними типами основ: а́вторка, диза́йнерка, дире́кторка, реда́кторка, співа́чка, студе́нтка, фігури́стка та ін.
Суфікс -иц-(я) приєднуємо насамперед до основ на -ник (верста́льниця, набі́рниця, пора́дниця) та -ень: учени́ця.
Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ень (кравчи́ня, плавчи́ня, продавчи́ня), на приголосний (майстри́ня, філологи́ня; бойки́ня, лемки́ня).
Суфікс -ес- рідковживаний: дияконе́са, патроне́са, поете́са.