«Прийшов час. Я прийняв рішення! Іду до Луганська». Відеоролик із такою назвою виклав у Facebook Андрій Шаповалов, керівник регіональної дирекції телекомпанії UA: ДОНБАС (раніше обласна державна). У футболках із брендовим слоганом Луганської області «Луганщина моя» у ролику також знялися: Антон Волохов, начальник Управління молоді та спорту Луганської облдержадміністрації, яка у 2014-му вимушено перемістилася до Сєверодонецька, та Денис Денищенко, директор департаменту із зовнішніх зв'язків Луганської. Вони сказали, що скучили рідним містом і не бачать причин не побувати там.
«14 вересня 2019 року ми йдемо до Луганська. П'ять років минуло. Скільки ще чекати? П'ять років ми відірвані від дому. Це дуже багато для людського життя. Ми розуміємо, що треба з чогось починати. П'ять років я бачу уві сні рідний Луганськ, я знову хочу побачити своє місто. Не на відео, не здалеку та не уві сні. Я прийняв рішення цей День міста святкувати у Луганську», — звернувся до своїх фоловерів у Facebook Андрій Шаповалов.
Читайте також: Українські прапори повернулися до Станиці Луганської після скандалу, що розгорівся
«Треба ж із чогось починати, війна триває вже п'ять років. Як бачите реінтеграцію тих територій? «- Сказав «ФАКТАМ» Шаповалов, відповідаючи на питання про мету цієї акції.
Він наголосив, що це приватна ініціатива трьох звичайних вимушених переселенців приблизно однакового віку «40+», які виросли чи не в одному дворі та у 2014 році стали учасниками патріотичного опору окупації, а потім — вимушеними переселенцями.
Зокрема, Шаповалов другого березня 2014 року єдиний із депутатів Луганської облради, проголосував проти звернення до президента РФ Володимира Путіна з проханням ввести війська в Україну.
«ФАКТИ» поспілкувалися з учасниками майбутньої акції. Вони усвідомлюють всю небезпеку своєї витівки, тому готують листи до ОБСЄ та ООН з метою добитися гарантій безпечного проведення акції. І якщо не матимуть гарантій, то акція не відбудеться.
Патріоти планують покласти квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку та до Богородиці (пам'ятний знак до 2000-річчя Різдва Христового у центрі Луганська), відвідати рідні будинки та пам'ятні для кожного місця.
Ініціатори акції повідомили, що до них вже готові приєднатися десятки представників громадських організацій. Добиратися до Луганська планують через міст у Станиці Луганській, як це щодня роблять тисячі мешканців Луганщини.
Всі троє розуміють, що навіть отримавши гарантії безпеки, на окупованій території вони можуть зустрітися як з окупантами, так і з їхніми посібниками, і стати, якщо не заручниками, то жертвами випадкового нападу. А можливо, просто частиною картинки кремлівської пропаганди, яка стверджує, що на території України всі ці п'ять років триває громадянська війна.
Луганці дружно запевнили, що брататися ні з ким не збираються. Проте вони хочуть розпочати діалог із тими, хто живе на не підконтрольній Україні території.
«Гарматами війну ми не закінчимо, тому що у росіян їх більше, а треба ж якось її припиняти і з чогось починати «, — сказав Андрій Шаповалов. З ким саме він сподівається розпочати діалог, Шаповалов, як та інші співрозмовники, не уточнили. І як така акція повернення учасників мітингів весни-2014 року за єдність України, наблизить закінчення бойових дій або прискорить реінтеграцію територій теж точної відповіді, отримати ні в кого з ініціаторів акції не вдалося. Шаповалов пояснив, що мовляв, ідея народилася спонтанно і сама ситуація покаже, як усе піде.
На думку Дениса Денищенка, ця акція буде першим кроком до того, щоб нинішні господарі окупованого міста показали, чи здатні вони забезпечити безпеку людям із проукраїнською позицією.
На запитання «ФАКТІВ», чи ризикнуть вони увійти до Луганська з українськими прапорами в руках, усі відповіли, що державний прапор носять у своїх серцях, і, можливо, візьмуть із собою, а чи розвертати його там, вирішать за ситуацією.
Луганчани закликають широко висвітлювати їхню акцію в пресі.
У соціальній мережі анонс акції, що гостро нагадав розпочатий прокремлівським телебаченням цикл передач «Треба поговорити», де відбувалося братання «роз'єднаних» нібито «громадянською війною» та «політикою Держдепу США» українців та росіян, викликав бурю критики та обурення.
Новий сніданок на кордоні? Це на підтримку особливого статусу та автономної республіки, я так розумію? Типу війни немає, ми брати, «лнр» — Україна і таке інше? Вибачитись за конфлікт та інцидент? Чи у Путіна заручники закінчились на обмін? Білі футболки замість білих польт — новий хештег! — написала у Facebook письменник, вимушена переселенка із Луганської області Олена Степова (Степанець).
«Сказати, що я офігела — просто нічого не сказати! Ось вони перші щури тікають з корабля, що тоне», — висловилася на своїй сторінці в Facebook колишня в'язня окупантів, вимушена переселенка з Донецької області Ірина Довгань.
«Ідея публічно сходити до Луганська, покласти там квіти і повернутися назад — це несусвітня дурість… Справа в тому, що прямо зараз у в'язницях та підвалах «ЛДНР» гниють десятки ні в чому невинних людей. Вони сидять лише за те, що мали сміливість залишатися українцями на непідконтрольній території, говорити про те, що не подобається режиму. У донецьких в'язницях вже не перший рік сидять ваші колеги — Галазюк Олег та Станіслав Васін (Станіслав Асєєв. — Авт.). Виходить, що ви будете гуляти «вдома в гостях», а вони в цей час сидітимуть у в'язниці. Як і сотні інших бранців… Тепер же не можна сідати за святковий стіл із людьми, які тримають ваших колег та знайомих у заручниках. Зачекайте, доки обміняють чи випустять усіх бранців, тільки тоді публічні поїздки до Луганська стануть прийнятними. А до того — це щось на кшталт колабораціонізму… Загалом, який би результат не був — втратите чи повагу колег, чи свободу «, — земляк учасників наміченої акції, також вимушений переселенець, журналіст Радіо Свобода Андрій Дихтяренко, закликав «здійснити вилазку в рідне місто «тільки після звільнення всіх заручників, навіть якщо потрібно чекати цього кілька років: «Відсвяткуєте День Луганська на кілька місяців або навіть років пізніше? Не біда, ви й так уже запізнилися на тиждень», — написав Дихтяренко у Facebook.
Усі пости критиків шаленої ідеї обросли тисячами коментарів. Більшість коментаторів акцію не схвалює, вважаючи її за прояв колабораціонізму. Учасників також попереджають про майже гарантовану можливість потрапити на підвал і таким чином поповнити «обмінний фонд» окупантів .
Окупанти також відреагували на ініціативу трьох переселенців.
Ініціаторів акції назвали зрадниками та закликали так зване «міністерство державної безпеки ЛНР» («МДБ ЛНР») відреагувати, тобто заарештувати «націоналістів», якщо ті «зазіхнуть» на територію «республіки».
Нагадаємо, нещодавно звільнений з російського полону український режисер Олег Сенцов із гіркою іронією зазначив, що зараз у Крим чи окупований Донбас можна їздити лише на танках.