Вранці 13 грудня у Великій Британії було оголошено попередні підсумки позачергових парламентських виборів. Як уже повідомляли «ФАКТИ», голосування відбулося напередодні. Британці обирали новий склад нижньої палати парламенту — Палати громад. Вибори були ініційовані прем'єр-міністром Борисом Джонсоном, який хотів досягти для Консервативної партії абсолютної більшості.
І це йому вдалось. Торі здобули переконливу перемогу. У Палаті громад 650 місць. Консерватори ще до завершення підрахунку всіх бюлетенів забезпечили собі щонайменше 361 місце. Це дає їм можливість сформувати однопартійний уряд та проводити через парламент практично будь-які рішення.
Лейбористи на чолі з Джеремі Корбіном показали найгірший результат із 1935 року. Поки що у них лише 203 мандати. Корбін визнав поразку, але не згоден з тим, що партія зазнала поразки через його хибну стратегію. Проте він заявив, що на наступні вибори лейбористів поведеться інша людина. Іншими словами, Корбін подає у відставку.
Шотландська національна партія отримала 48 мандатів. Це її найкращий показник за всю історію. Лідер партії Нікола Стерджен не приховувала тріумфу.
Вона заявила, що шотландці видали їй мандат на проведення нового референдуму щодо незалежності. «Шотландія дуже ясно дала зрозуміти: ми не хочемо влади Бориса Джонсона, і ми не хочемо виходити з Євросоюзу» , — заявила Стерджен.
Якщо перспективи проведення шотландського референдуму вельми туманні, то з другим референдумом щодо Brexit тепер вся гранично ясно — його не буде! Джонсон, приймаючи вітання, заявив, що консерватори швидко проведуть через Палату громад ратифікацію договору про вихід Великої Британії зі складу ЄС. Цю угоду прем'єр-міністр підписав у жовтні у Брюсселі, але старий склад нижньої палати британського парламенту відмовився затвердити документ та зобов'язав Джонсона просити ЄС про нове відстрочення. Брюссель надав її до 31 січня 2020 року. І цього дня, як тепер стверджує Борис Джонсон, Brexit нарешті відбудеться.
Насправді, 31 січня розпочнеться перехідний період, узгоджений Лондоном та Брюсселем. Він необхідний, щоб до нових взаємин між Британією та іншими країнами Європи звикли усі — і чиновники, і представники бізнесу, і пересічні громадяни. Договір про Brexit передбачає можливість продовження перехідного періоду у разі потреби, але Джонсон упевнений, що це не буде потрібно.
Прибічники Brexit тріумфують. Перше, на що вони вказують, що сумнівається, — це курс англійського фунта. Увечері 12 грудня, як тільки стали відомі дані екзит-полів, британська валюта різко подорожчала по відношенню до американського долара та євро. Стрибок курсу фунта до долара склав 2,7 відсотка і досяг позначки 1,35 долара за фунт. Співвідношення з євро зросло на 2 відсотки на користь британської валюти.
Британські ЗМІ наразі аналізують причини успіху Джонсона на виборах. Адже ще напередодні голосування опитування громадської думки показували постійне зростання кількості виборців, які мали намір підтримати лейбористів. А Корбін запевняв, що нізащо не пустить торуй за «червону межу». Йшлося про кількість мандатів, що давало консерваторам абсолютну більшість у Палаті громад. Тепер лідер лейбористів у всьому звинувачує Brexit. Нібито питання про «розлучення» з Брюсселем настільки поляризувало ці вибори, що ні про яку нормальну політичну дискусію вже не йшлося. У цьому Корбін має рацію, ось тільки незрозуміло, чому він не зробив такого висновку раніше і не вжив відповідних заходів. Його багато разів прямо запитували, як він ставиться до Brexit, але лідер лейбористів так і не відповів на питання, яке найбільше хвилювало виборців.
Натомість Джонсон збудував усю свою передвиборчу кампанію на проблемі виходу країни зі складу ЄС. Його штаб зняв кілька вдалих агітаційних роликів. Особливо сподобався виборцям той із них, у якому лідер консерваторів обіграв сцени з популярної британської різдвяної комедії «Реальне кохання».
У картині в цьому епізоді шанувальник героїні Кіри Найтлі освідчується їй у коханні за допомогою написаних фломастером на аркушах паперу кількох фраз. Джонсон повторив сцену. Його «пояснення у коханні» зворушило серце британських виборців.