Останнім часом, коли десятки тисяч людей залишилися без роботи через пандемію коронавірусу, ще гостріше постала проблема масових неплатежів за житлово-комунальні послуги. Деякі комунальні підприємства вже готуються залучати до стягнення боргів колекторські компанії. Верховна Рада також активно зайнялася проблемою заборгованості споживачів за опалення, воду та газ. У парламенті вже розглядаються кілька законопроектів, які мають вирішити проблему. А днями було зареєстровано ще одного. Депутати від більшості запропонували гранично посилити покарання для боржників з житлово-комунальних послуг. На додаток до судового переслідування неплатників пропонується запровадити ті самі заходи, що раніше були випробувані на злісних боржниках за аліментами. То чого варто очікувати українцям, які несвоєчасно оплачують комунальні рахунки?
«Проблеми боргів та неплатежів треба вирішувати, і чим швидше, тим краще, — повідомив виданню „Країна“ голова департаменту житлово-комунальної інфраструктури Громадської ради при Київській міській державній адміністрації Олег Попенко. — Заборгованість споживачів лише за опалення становить близько 32 млрд. гривень, і я не бачу причин для зменшення цієї суми. Закон про ЖКГ не в змозі вирішити це питання, оскільки пеня становить лише 3,6% на рік, тобто менше, ніж ставка за банківськими депозитами у валюті, не кажучи про гривню. Наразі процедура отримання грошей від боржника через суд та виконавчу службу дуже тривала та затратна, тому в Раді й шукають нові механізми погашення боргів».
Зокрема, у Верховній Раді України зареєстрували законопроект № 3613 «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку погашення заборгованості споживачів щодо оплати житлово-комунальних послуг», яким передбачено вирішення проблеми неплатників. Народні обранці пропонують реструктуризувати борги українців, а за їх несплати штрафувати, утримувати частину заробітної плати або продавати майно. А також застосовувати інші санкції. Так, за заборгованість з житлово-комунальних послуг громадянинові пропонується заборонити виїзд за кордон, призупинити право на керування автомобілем, тимчасово обмежити можливість полювати та в принципі користуватися вогнепальною, пневматичною зброєю та гумострілами. Обмеження діятимуть до погашення боргу у повному обсязі.
«Законопроект передбачає проведення реструктуризації всіх боргів за житлово-комунальні послуги (ЖКУ), — повідомив „ФАКТАМ“ юрист Gracers Law Firm Денис Соловей. — Право отримувати субсидії та інші пільги збережеться. Так, залежно від суми заборгованості, громадяни зможуть укладати договори про реструктуризацію боргів за ЖКП на строк до 5 або більше років, виплачуючи борг рівними частинами. Законопроектом передбачено, що реструктуризація має бути розрахована таким чином, щоб сума поточних платежів та заборгованості не перевищувала 25% доходів працюючих громадян та 20% доходів пенсіонерів та отримувачів державної допомоги. Реструктуризація боргів передбачена і зараз, проте найчастіше виконавці комунальних послуг відмовляються реструктуризувати борги споживачам або встановлюють неприйнятні терміни їхнього погашення».
Згідно із законопроектом виходить, що за мінімальної пенсії у 1712 гривень загальна сума сплати за ЖКП не повинна перевищувати 342,4 гривні. Але навіть щомісячні суми за комуналку більші. Як у такому разі пенсіонер зможе сплачувати поточні рахунки та повертати заборгованість?
«Якщо доходу пенсіонера не вистачає, щоб погасити весь борг у строки до 60 місяців, тобто за п'ять років, то договір про реструктуризацію триватиме до повного погашення боргу», — зазначив Денис Соловей.
Також постає питання, чи мають комунальники попередити споживача про необхідність реструктуризації боргу чи застосування до нього санкцій за несплату?
«Споживач повинен стежити за оплатою за надані послуги ЖКП самостійно та у разі появи боргів погасити їх, — вважає Денис Соловей. — Якщо ж споживач не може оплатити заборгованість, необхідно укласти договір про реструктуризацію.
У разі несплати боргів за ЖКП, комунальні служби звертатимуться до суду. Причому, згідно із законопроектом, присутність боржника в суді буде не обов'язковою. Таким чином, людину не попереджатимуть про застосування до неї санкцій. Якщо сума боргу перевищує сукупний розмір платежів за рік, то виконавча служба отримає право накласти штраф — 20% від суми боргу. Якщо за два роки — 30%, за три роки — до 50% від суми неплатежу. Споживачеві необхідно звернутися до виконавчої служби та сплатити штраф. Тому, якщо з'являється борг, необхідно укладати договір про реструктуризацію для недопущення подібних ситуацій", — наголосив юрист.
У законопроекті прописано низку нематеріальних покарань для боржників: заборона виїзду за кордон, обмеження у праві керувати автомобілем, користуватися зброєю, а також ходити на полювання. Відновити свої права можна лише, сплативши борг. Але як можна застосувати ці обмеження?
«Буде необхідна наявність судового рішення щодо примусового стягнення боргу до боржника, — повідомив Денис Соловей. — Так, якщо борги накопичилися за чотири місяці, то державний виконавець виносить ухвалу про тимчасове обмеження на право виїзду за кордон, про тимчасове обмеження на керування транспортним засобом, про тимчасове обмеження на використання вогнепальної зброї та права на полювання. Більше того, необхідно буде також сплатити штраф».
Варто зазначити, що в законопроекті також йдеться, що стягнення заборгованості може відбуватися за рахунок майна боржника. Чи означає це, що громадяни можуть вилучити автомобіль чи нерухомість?
«Стягнення заборгованості за ЖКП за рахунок майна боржника, такого як автомобіль чи нерухомість, відбуватиметься лише у випадку, якщо сума боргу перевищить граничний розмір платежів за три місяці, — зазначив Денис Соловей. — Однак Кабінет Міністрів України ще має встановити цей граничний розмір. Наразі законодавством не передбачено стягнення боргів за ЖКП за рахунок майна боржника» , — підсумував юрист.
Варто нагадати, що 20 травня Верховна Рада ухвалила за основу проект закону, яким виконавчим службам хочуть дозволити зламувати двері у квартирах неплатників та відключати їх від комунальних послуг. Зокрема, цим законопроектом пропонується внести зміни до Закону «Про житлово-комунальні послуги» щодо можливості доступу до житла чи іншого об'єкта нерухомого майна без отримання згоди його власника чи користувача для обмеження чи припинення надання комунальної послуги.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»