Не секрет, що найчастіше єдиним цінним майном більшості українців є квартира, будинок або їхня частина. Але незважаючи на те, що це майно є життєво необхідним для людей, держава прагне отримувати податок за володіння нерухомістю. Варто визнати, що через особливості законодавства, податок на нерухомість повинні платити далеко не всі громадяни. А з огляду на необов'язковість виконання українських законів, навіть власники розкішних апартаментів та особняків нерідко ігнорують сплату податку за свою розкішну нерухомість. Однак незабаром ситуація може кардинально змінитись. Народні депутати серйозно взялися за реорганізацію системи оподаткування нерухомого майна. І не виключено, що ці нововведення багатьох українців не потішать.
Як заявив голова комітету податкової, митної та фінансової політики Верховної Ради України Данило Гетьманцев, готується до розгляду законопроект, згідно з яким податок на нерухомість стягуватимуть з урахуванням не метражу, як зараз, а вартості житла. В результаті ті, хто мешкає в центральних районах міст, будуть змушені платити більший податок.
«Наприклад, якщо у вас триповерховий будинок у передмісті Києва, а мені від бабусі залишився будинок такого ж метражу в поганому місці, то ми сплачуємо однаковий податок, а це неправильно, — вважає Данило Гетьманцев. — Ми маємо базу оцінки нерухомості, ми дали час підготувати таку базу. І надалі стягуватимуть податок, виходячи із вартості житла. Платити податок стануть ті, чий будинок або квартира коштують вище за порогову суму. Ми зараз повинні визначити цю суму, і вона відповідатиме потребам і маленьких міст. Цифра є, але я поки що не хочу її озвучувати і лякати людей» .
Розповісти про те, як сьогодні нараховується податок на нерухомість та до яких наслідків можуть призвести запропоновані парламентаріями законодавчі зміни, «ФАКТАМ» розповіла адвокат АТ «Місечко та партнери» Тетяна Бибка.
— Як зараз розраховується податок на нерухомість? Чи відрізняється він у різних населених пунктах?
- порядок сплати податку на майно як фізичних, так і юридичних осіб, а також нерезидентів врегульовано положеннями Податкового кодексу України. Так, ст. 266 ПК України визначає, яким чином нараховується та сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Оподаткуванню підлягають об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі їхня частка. При цьому для розрахунку суми податку, що підлягає сплаті, береться загальна площа об'єктів, що знаходяться у власності, незалежно від того, чи є ви єдиним власником об'єкта або маєте лише його частину.
Щодо ставок податку, то вони встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, створених відповідно до закону та перспективного плану формування територій громад, залежно від розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, не що перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Тобто у кожному регіоні ставка податку своя, але не більше ніж 1,5% мінімальної зарплати.
Водночас законодавцем передбачено пільги щодо сплати податку на нерухоме майно. Так загальна площа об'єкта або об'єктів, що підлягають оподаткуванню, зменшується:
Однак існують і винятки, коли пільга не застосовується, а саме: якщо площа об'єкта або об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі (60 квадратних метрів для квартири та 120 квадратних метрів для будинку) і коли нерухомість використовуються їх власниками з метою отримання доходів, то є здаються у найм, лізинг, позичку, що у підприємницької діяльності).
Крім того, слід пам'ятати, що податок на майно для фізичних осіб розраховується органами фіскальної служби за місцем податкової адреси, тобто місцем реєстрації власника такої нерухомості, а юридичні особи розраховують суму податку самостійно та подають органу фіскальної служби декларацію встановленої форми. При цьому податкове зобов'язання з податку на нерухомість сплачується:
— Чи всі власники нерухомості, зобов'язані згідно із законом платити податок, це роблять?
- Звичайно, на практиці трапляються випадки, коли з тих чи інших причин, за наявності податкових зобов'язань, особи можуть не сплачувати податок на нерухомість. Наприклад, коли відомості про об'єкт нерухомого майна відсутні у Державному реєстрі прав на нерухоме майно або коли від органу фіскальної служби не надходило податкового повідомлення-рішення тощо.
В той же час, хоча законодавством і визначено, що фізичні особи звільняються від відповідальності за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання у разі, якщо фіскальний орган не направив, точніше навіть не вручив податкове повідомлення-рішення у встановлені терміни, проте не варто забувати, що право нарахування такого податку зберігається протягом трьох років після завершення звітного періоду. Тобто може скластися така ситуація, коли цього року надійде вимога щодо сплати податку за попередні роки.
Крім того, часті випадки, коли власник майна не згоден із сумою нарахованого податку. У такій ситуації платники податків мають право звернутися з письмовою заявою до фіскальних органів для проведення звірки даних та, у разі виявлення розбіжностей між наявними у податковій відомості та інформацією, документально підтвердженою власником, провадиться перерахунок сум, що підлягають сплаті.
Також при дослідженні Єдиного державного реєстру судових рішень можна побачити значну кількість суперечок між власниками та податковими органами. Такі спори ініціюються як власниками об'єктів нерухомості у зв'язку з незгодою з податковим повідомленням-рішенням, так і фіскальними органами у разі невиконання платниками своїх податкових зобов'язань.
— Хто і як зараз контролює сплату податку на нерухомість? Чи застосовуються санкції та які до неплатників податку на нерухомість?
- Щодо фізичних осіб, то розрахунок суми боргового зобов'язання та контроль за його сплатою здійснюється територіальними органами фіскальної служби за місцем реєстрації власника майна. Після розрахунку суми податку фізичній особі надсилається податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку за формою «Ф», а також платіжні реквізити органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової або нежитлової нерухомості.
У той же час, юридичні особи самостійно розраховують суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають фіскальним органам за місцезнаходженням нерухомості декларацію за встановленою формою з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Така частка від суми податку має бути сплачена 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом. Наприклад, до 30 квітня до 1 кварталу. При цьому, як і для фізичних осіб, сплата податку провадиться за місцем знаходження кожного з об'єктів нерухомості та зараховується до відповідного бюджету.
Зазвичай у разі невиконання податкових зобов'язань щодо сплати податку на нерухомість власник майна притягується до фінансової відповідальності у вигляді штрафу. Розмір штрафних санкцій становить 10% від погашеної суми податкового боргу за затримки до 30 календарних днів включно, наступних останнім днем терміну сплати суми грошового зобов'язання, і 20% - за затримки понад 30 календарних днів.
— Як буде розраховуватись податок, який залежить не від метражу, а від вартості житла? Хто визначатиме цю вартість і за якими критеріями, адже вона постійно змінюється залежно від ситуації на ринку?
- Хотілося б зазначити, що наразі запропоновані зміни не оформлені та не внесені до Верховної Ради як проект закону, тому варіант запропонованих нововведень можна оцінити лише частково.
Так, запропоновано як базу оподаткування використовувати оцінну вартість об'єкта житлової або нежитлової нерухомості, у тому числі його частки, визначену станом на перше число базового податкового (звітного) періоду (року) суб'єктом оціночної діяльності за результатами проведеної оцінки. Нагадаю, порядок оцінки майна регулюється Законом України «Про оцінку майна, майнові права та професійну оцінну діяльність в Україні».
При цьому ставка податку для нерухомості застосовуватиметься у розмірі, що не перевищує 0,2% для житлової нерухомості та 0,3% для нежитлової нерухомості бази оподаткування за 1 квадратний метр нерухомості. Визначення ставки податку в регіоні залишається за місцевими органами влади. Водночас, пільгами зможуть користуватися лише певна категорія громадян. Це пенсіонери, особи з інвалідністю, ветерани війни та праці, малолітні, неповнолітні чи недієздатні особи. Таким чином, незалежно від площі нерухомості та її вартості, податок сплачуватимуть майже всі, якщо місцеві органи не встановлять пільги з податку у вигляді зменшення розміру ставки податку або запровадження режиму звільнення від нього.
Якщо говорити про процедуру оцінки, то вона має відбуватися нібито згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнові права та професійну оцінну діяльність в Україні». Якщо розглядати у контексті запропонованих змін до ст. 266 Податкового кодексу України, то жодних уточнень щодо процедури та суб'єктів проведення оцінки немає.
Однак у відкритому доступі можна ознайомитися з таблицею запропонованих змін до Податкового кодексу, яка також містить можливі нововведення до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оцінну діяльність в Україні». Зокрема, пропонується запровадити такий вид оцінки майна як масова оцінка, під якою розуміється процес визначення оцінної вартості для групи об'єктів нерухомого майна та результати якої використовуються для оподаткування. Така оцінка може проводитися щодо об'єктів житлової чи нежитлової нерухомості, у тому числі їх частин, розташованих у межах населених пунктів, один раз на 5 років, а розташованих за межами населених пунктів — один раз на 10 років.
Перелік суб'єктів оціночної діяльності, які проводитимуть масову оцінку майна, визначатиметься Фондом державного майна України та затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.
Отже, можна припустити, що з нарахування податку нерухомість не планується проведення оцінки щорічно кожного об'єкта окремо, а розрахунків використовуватимуться дані за результатами масової оцінки майна. Проте за якою методикою і яким чином проводитиметься така оцінка поки що говорити складно.
— Чи не створить нова методика ґрунт для корупції та зловживань при визначенні вартості нерухомості для оподаткування?
- Якщо говорити про корупційні ризики у контексті запропонованих змін щодо масової оцінки майна, то вони можуть бути. Враховуючи важливість замовлення на проведення масової оцінки та можливість фінансування робіт з оцінки за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, звичайно, суб'єкти оціночної діяльності матимуть бажання взяти у цьому участь та потрапити до переліку, який визначатиметься Фондом держмайна та затверджуватиметься Кабміном. Оскільки критерії відбору поки що не розроблені і не затверджені, поки неможливо визначити, чи буде присутня корупційна складова в процесі відбору суб'єктів оціночної діяльності, — підсумувала Тетяна Бибка.
Варто нагадати, що в парламенті також готується законопроект щодо зміни оподаткування новобудов, що неминуче позначиться на вартості нового житла. Зокрема, йдеться про те, щоб прибрати можливість не сплачувати податок на прибуток та ПДВ із фондів спільного інвестування.