Україну накрила хвиля підліткових суїцидів. Починаючи з лютого буквально щотижня стали з'являтися повідомлення про школярів, які, наковтавшись таблеток, потрапляли до лікарні з гострими отруєннями. У Боярці Київської області одну дівчинку врятувати так і не вдалося .
Низку підліткових отруєнь, що не припиняються дотепер (тиждень тому лікарі дивом врятували прийнявшу 30 таблеток 16-річну дівчину), пов'язують з небезпечним челленджем в соцмережі TikTok. Одночасно один за одним підлітки з різних міст стали здійснювати суїциди, стрибаючи з вікон і з дахів багатоповерхівок. Один з недавніх таких випадків — самогубство 14-річної школярки, яка вистрибнула з даху 18-поверхового будинку на столичному бульварі Кольцова. Всього за кілька хвилин до суїциду дівчинка, повертаючись з уроку малювання, дзвонила мамі і обіцяла, що скоро буде вдома.
Більшість подібних випадків, що сталися за останній час, безпосередньо пов'язані з активізувавшимися знову в соцмережах «групами смерті», куратори яких доводять дітей до відчайдушного кроку. І якщо раніше говорили про те, що куратори — це дорослі люди і тонкі психологи, то тепер з'ясувалося, що по той бік екрану можуть перебувати… такі ж діти. «ФАКТАМ» вдалося поспілкуватися з 22-річним хлопцем, який спеціально вступав в «групи смерті», спілкувався з їх кураторами та учасниками, завдяки чому зумів відговорити від суїциду шістьох підлітків.
22-річний Іван Бондар — студент Чорноморського національного університету імені Петра Могили. «Групами смерті» він зацікавився, дізнавшись з новин про численні випадки підліткових суїцидів.
— У той момент суїцидальні групи були особливо активні в соцмережі «ВКонтакте» — пізніше її в Україні заборонили, — розповів «ФАКТАМ» Іван Бондар. — Тому я вирішив пошукати їх там. Мені було цікаво зрозуміти, як так званим кураторам вдається доводити до суїциду дітей. Потрібні групи знайшов менше ніж за добу. Вступав у них прямо зі своєї сторінки, не приховуючи ні свого прізвища, ні фотографій.
— Чи не боялися, що вас самого може затягнути? Кажуть, що досвідчені куратори здатні впливати на психіку.
— Ні, за себе я був спокійний. Коли вже вступив в кілька таких груп, у мене склалося враження, що серед кураторів теж є підлітки. Це було зрозуміло з того, як вони спілкуються, які використовують вирази. Але були і групи, якими керували дорослі. Деяких з них потім затримали в Росії. Спілкуючись з цими кураторами і дізнаючись про них відомості вже після їх затримання, я дійшов висновку, що у більшості немає мети заробити гроші в даркнеті або десь ще. Доводячи дітей до суїциду, вони просто отримують від цього задоволення. Це маніяки, які хочуть вбивати, але не можуть вийти на вулицю і відкрито зробити це. Зате можуть займатися цим в Інтернеті.
— Коли ви вступали в суїцидальні групи, вас там про щось розпитували?
— Спочатку куратори спілкуються з тобою дуже обережно, так би мовити, промацують ґрунт. Вони не дають ніяких суїцидальних завдань. Питають, що тебе привело до них і чому хочеш «пограти в кита» — мовляв, можливо, у тебе проблеми з батьками або друзями. Я написав, що у мене проблеми з дівчиною. Ще куратори попереджають, що я нікому не винен розповідати про цю групу — ні друзям, ні тим більше батькам.
Трохи пізніше мені стали давати перші легкі завдання. Наприклад, прослухати кілька похмурих музичних треків, щось намалювати або посидіти на краю даху. Не стрибати, а просто посидіти — і відправити фотографію куратору в якості звіту. Звіт потрібно було надавати після кожного виконаного завдання.
Деякі завдання потрібно було виконувати безпосередньо о 4:20 ранку — і тоді ж надсилати куратору звіти. Це робиться для ще більшого впливу на психіку: якщо регулярно вставати в такий час, самопочуття буде погіршуватися з кожним днем. Я сам це відчув, хоча, виконавши завдання, тут же лягав спати і начебто висипався. Але все одно потім цілий день ходив з важкою головою і відчував втому.
Можу тільки уявити, в якому стані були підлітки, які, як того і вимагав куратор, прокидалися о 4:20 і вже не лягали. До речі, як я потім зрозумів, чимало кураторів самі не витримували і не могли щодня прокидатися в цей час. Іноді вони не виходили на зв'язок.
Читайте також: «Виходячи з бабусею з дому, Ніка подивилася на висотку і запитала:» Як падають з балкона?"Її готували заздалегідь"
— Вам давали багато завдань?
— У кожній групі по-різному. Спочатку я вступив в дві, а незабаром був вже в восьми суїцидальних групах. В одній давали 50 завдань на 50 днів. Починали з легких і начебто безневинних, але на п'ятдесятий день все повинно було закінчитися самогубством.
А в одній з груп я, навпаки, пройшов прискорений суїцидальний курс — всього за дев'ять днів. Там швидко стали давати серйозні завдання — наприклад, нанести собі порізи. Вирізати на руці або нозі хештег 4:40 або Ф57 (це назва групи так званого засновника суїцидальних ігор Філіпа Будейкіна, який вже кілька років сидить у в'язниці в Росії). Потрібно було нанести собі поріз і відправити фото куратору. Я намалював собі порізи акварельною фарбою.
— Куратор змушував вас накласти на себе руки?
— Переконував, що це необхідно, щоб «позбутися страждань, звільнити свою душу від мук». Говорив, що мою проблему можна вирішити одним-єдиним способом: «Звільнися. І тебе ніщо більше не буде турбувати. Твоє життя буде спокійним, ти станеш «китом». Коли дійшло до останнього завдання, куратор запропонував мені два варіанти: повіситися або стрибнути з даху висотки. Я вибрав другий спосіб. Вирішив, що таке самогубство легше інсценувати. Куратор попередив, що перед тим, як стрибати з даху, я повинен видалити наше з ним листування. Я погодився, але робити це, зрозуміло, не став.
— Ви інсценували самогубство?
— Так. У день, коли це повинно було статися, опублікував на своїй сторінці прощальний пост. Зазначив в ньому всіх учасників суїцидальної групи, виклав фото з даху і більше на свою сторінку не заходив. Тим часом один миколаївський новинний сайт, побачивши мій прощальний пост, не став нічого перевіряти і опублікував інформацію про те, що я наклав на себе руки. Для кураторів це стало ще одним підтвердженням того, що я виконав завдання.
— Новину про вашу смерть не встигли побачити рідні чи друзі?
— Ні. Деякі побачили прощального листа «ВКонтакте», але ті, хто добре мене знає, навіть не сумнівалися, що це якийсь фейк. Я тим часом вже з нової сторінки продовжував спілкуватися з кураторами інших груп (напередодні я їх попередив, що перейду на інший аккаунт). Одночасно надав всі переписки і відому мені інформацію співробітникам миколаївської поліції.
— В інших групах ви продовжували виконувати завдання?
— Ні, я там залишався, щоб спілкуватися з дітьми, які дійсно хотіли вчинити суїцид. З багатьма з них я почав листуватися в особистих повідомленнях. Мені вдалося відговорити від самогубства шістьох. Це підлітки віком від 12 до 16 років. Абсолютно різні діти, яких об'єднує лише одне — нерозуміння в сім'ї. Причому, коли тільки починаєш з ними спілкуватися, вони називають зовсім інші причини — щось на кшталт «наді мною знущаються в школі» або «кинув хлопець». Але, пізнаючи їх ближче, розумієш, що проблема не стільки в цьому, скільки в тому, що їм нема з ким поділитися своїми переживаннями. Що батькам їхні проблеми нецікаві і здаються незначними. І підліток шукає того, кому вони будуть цікаві.
За моїми спостереженнями, більшість вступають в суїцидальні групи не тому, що хочуть накласти на себе руки, а просто тому, що шукають однодумців, друзів. А потрапляють на куратора, який, прикинувшись другом, в результаті підштовхує дитину до суїциду. У тих шістьох підлітків, яких я відрадив від самогубства, проблеми насправді були саме в сім'ї. Від банального нерозуміння з боку батьків до жахливої ситуації, коли дівчинку гвалтував вітчим.
Читайте також: Масове самогубство? Що за флешмоб в TikTok про «3 Березня» і при чому тут «Скопинський маніяк»
— Ви говорили, що передали всі відомі вам дані і листування з кураторами поліції. Це принесло результат?
— Наскільки мені відомо, в Україні нікого з моїх кураторів не притягли до відповідальності. Одного з кураторів вирахували в Росії — завдяки тому, що соцмережа «ВКонтакте» передає інформацію правоохоронним органам. Там людину посадили. Що ж стосується того, що зараз відбувається в Україні, то думаю, що більшість дитячих суїцидів вже не пов'язані з соцмережею «ВКонтакте» — вона давно заблокована. Натомість набуває популярності TikTok, де багато закликів до суїциду. Контент в цій соцмережі ніким не контролюється, і там можна побачити все що завгодно, аж до закликів до терактів. Цю соцмережу необхідно заблокувати.
Раніше до заборони TikTok в Україні закликав дитячий омбудсмен Микола Кулеба. Адже саме в цій соцмережі гуляло відео із закликом «випити 40 таблеток знеболюючого» і «подивитися, що буде».
Між тим версія Івана про те, що кураторами суїцидальних груп можуть бути самі підлітки, знайшла своє підтвердження. Головний інспектор Департаменту кіберполіції Нацполіціі України Роман Сочка в ефірі ток-шоу «Право на владу» на телеканалі «1 + 1» повідомив, що недавно затримали двох кураторів «груп смерті» і ними виявилися дівчатка-підлітки. Одну затримали в Києві, другу — в Кривому Розі. Зараз обидві проходять примусове психіатричне лікування.
«Це діти 13 і 15 років. Діти, які не мають авторитету серед друзів і близьких, які не відчувають уваги з боку батьків. Це діти з психічними розладами», — сказав Роман Сочка. Він показав оперативне відео допиту однієї з дівчаток, на якому підозрювана зізнається, що, створивши суїцидальний аккаунт і набравши передплатників, потім його продала. За словами Романа Сочки, «групи смерті» вже нагадують бізнес. Ось витяги з оперативного відео:
Куратор: — Раніше була така суїцидальна група, і діти запам'ятали її назву. Вводили його в пошуковик. Так я отримала перегляди і передплатників.
Поліцейський: — Для чого вам був потрібен аккаунт?
Куратор: — Щоб його продати.
Поліцейський: — Скільки у вас було передплатників і переглядів?
Куратор: — 800 передплатників і сім тисяч переглядів.
Поліцейський: — Як ви до них (до передплатників. — Авт.) ставилися?
Куратор: — Хотіла їм просто допомогти. Щоб спілкування з батьками покращилося, і все.
Поліцейський: — Що трапилося з вашим аккаунтом потім?
Куратор: — Я просто його продала.
Поліцейський: — Ми знаємо цю людину?
Куратор: — Ні.
Поліцейський: — За скільки ви його продали?
Куратор: — Суму не скажу.
«ФАКТИ» будуть продовжувати відслідковувати цю надзвичайно важливу тему. Основна і головна порада психологів — ні в якому разі не тиснути на дитину, дати їй відчути, що її проблеми вам небайдужі. Вибудовувати відносини, домовляючись, а не наказуючи. Звернутися до психолога, але не вести дитину до фахівця одну, а піти на прийом всією сім'єю.
«ФАКТИ» публікують телефони довіри, за якими можуть звертатися діти і дорослі, якщо у них або у їх близьких виникли думки про суїцид:
- 7333 — Lifeline Ukraine;
- 116 123 — Національна лінія з попередження домашнього насильства, гендерної дискримінації та торгівлі людьми;
- 116 111 — Національна дитяча гаряча лінія;
- 0−800−210−160 — психологічна підтримка населення «Людина в біді»;
- (044) 456−17−25 — телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги.
Раніше «ФАКТИ» публікували поради психолога про те, як не допустити, щоб дитина вступила в подібну групу і що робити, якщо це вже сталося.
фото ТСН