Над довгим сивим волоссям Тетяни Дмитрівни чаклує перукар Ліна Качаєнко.
— Хочу здивувати своїх рідних! — каже Тетяна Тютюнник. — Ні, не зачіскою. До свого 75-річчя, через півроку, мрію сісти на шпагат. Кожен день тренуюся: роблю вправи на гнучкість і розтяжку. До 70-річного ювілею я навчилася танцювати вальс, навіть спеціально брала уроки. Запросила на день народження колишніх співробітників. Вони були вражені, коли я вийшла перед залом з хлопцем в смокінгу і з метеликом, і ми закружляли у танці …
Тетяну Тютюнник я зустріла на благодійному заході під назвою «Навчи мене жити», яке ось уже третій рік для жінок, які борються з раком або побороли його, проводить у своїй студії відома в Полтаві перукарка-стилістка Анна Бойко. Напередодні 8 Березня учасницям проекту роблять зачіски, наносять макіяж, стиліст підбирає для них вишукані наряди, а фотограф робить фотосесію на пам'ять. Загалом, жінкам дарують радість і красу. Тетяна Дмитрівна була найстаршою з десяти учасниць, і досвід боротьби з онкозахворюванням у неї найтриваліший — 13 років. Лікарі, як відомо, говорять про повне одужання пацієнта, якщо протягом п'яти років не відбулося рецидиву.
— Я намагаюся не думати про те, чи перемогла я рак, але точно знаю, що він не вирок, — продовжує Тетяна Тютюнник. — Завжди кажу тим, хто знаходиться в ремісії: не можна сидіти склавши руки і чекати, чим все закінчиться. Потрібно завжди пам'ятати про те, що за спиною стоїть та сама, з косою, і діяти на випередження. Організм потрібно постійно насичувати продуктами, яких ракові клітини бояться.
… Ущільнення в грудях жінка помітила випадково. Якось відчула під пальцями ущільнення. Обстеження підтвердило найгірші побоювання: рак, друга стадія.
— Про те, наскільки підступна ця хвороба, знаю не з чуток, — говорить Тетяна Дмитрівна. — Коли син захворів на лейкоз, мені було 43 роки, йому — 15. Рік ми боролися. Поки син лежав у лікарні, я невідлучно сиділа біля його ліжка, виконувала всі розпорядження лікарів, сподіваючись на диво. Але дива не сталося. Син помер. Його могла врятувати тільки пересадка кісткового мозку, що було тоді неможливо.
Дізнавшись про свій діагноз, я, звичайно, була шокована. Мучило питання, на яке не було відповіді: «Чому ця хвороба двічі прийшла в мою сім'ю?» Напевно, тоді і визріло рішення йти в лікуванні іншим шляхом. Не чекати, а діяти.
З операцією не стала зволікати і поїхала в Донецьк, де тоді був кращий в Україні онкологічний центр. Мені видалили груди. Коли мене запитують, як я морально все це пережила, відповідаю: «Комусь ампутували руку, комусь — ногу, а мені — груди. Ну і що?» Відчаю з цього приводу у мене не було.
Читайте також: Алла Мазур розповіла, як виявила у себе рак і розкрила подробиці лікування
Відновлювати сили після операції допомагали перепелині яйця, які приносила в палату одна медсестричка, що розводила цих пташок. Після променевої терапії завдяки перепелиним яйцям виводяться з організму радіонукліди, підвищується імунітет. Щоранку ми з іншими жінками випивали натщесерце по п'ять штук. Я пройшла всього по одному сеансу «хімії» і променевої терапії, а потім відмовилася від такого лікування. Коли поверталася в Полтаву, ноги самі занесли мене до одного травника. Напевно, вищі сили допомогли мені піти цим шляхом. З тих пір більше ніякої «хімії» я не приймала. Може бути, саме це мене і врятувало: з п'яти жінок, що лежали в нашій палаті після операції, залишилася я одна.
Її оптимізм заряджає. Її бадьорість надихає. Її радам хочеться негайно слідувати. Пити на ніч сухе червоне вино столовими ложками — по одній, але якщо сильно хочеться, то по дві. А вдень — кленовий і березовий сік — скільки завгодно. Перемолоти в кашку сині (найкорисніші) родзинки, горіхи, курагу і інжир, перемішати це з медом і приймати тричі на день. Завести чайний гриб і готувати квас. Відмовитися від білого хліба на користь житнього і від білого цукру на користь коричневого. А ще займатися йогою, масажувати «третє око» для відновлення енергії і втирати в волосся корисні маски … Але чим довше слухаєш цю мудру срібну жінку зі стрункою фігурою, тим більше розумієш, що все це вимагає цілковитої зміни мислення і способу життя. І що це далеко не кожному під силу.
— До хвороби я теж була іншою, — зізнається Тетяна Дмитрівна. — Правда, за волоссям постійно доглядала, у мене завжди коса була до пояса. Перед тим як лягти на операцію, я її обрізала — бо знала, що це за хвороба. Тепер, роблячи зачіску, іноді вплітаю в неї і обрізану косу для більшого обсягу. А коли залишилася без волосся, весь час щось втирала в шкіру голови, щоб воно скоріше відростало. Найпростіше — сік алое на ніч або настоянку чорного перцю на горілці або самогонці. Це стимулює волосяні цибулини і не вимагає подальшого миття голови. Корінь лопуха добре заварювати, собачу кропиву. А перед миттям на дві години нанести суміш сироватки з медом і сирим яєчним жовтком, надіти на голову целофановий кульок і залишити в теплі на дві години. Сироватка живить і зміцнює волосся, це взагалі дуже корисний продукт, одержуваний з молока: вона містить багато вітамінів, кальцій, магній.
Про те, щоб зафарбувати сивину, на чому наполягає її дочка, Тетяна Дмитрівна навіть не думає. Їй подобається так. Та й просто руки до цього не доходять, оскільки вона дуже зайнята.
— По-перше, щоб правильно харчуватися, потрібен час: купити екологічно чисті продукти, а вони ж продаються не в найближчому магазині, правильно їх приготувати, — розповідає про свій спосіб життя моя нова знайома. — По-друге, я щоранку починаю з зарядки, і на це у мене йде не менше півтори години. Увечері гуляю з собакою в лісі, ще пару годин, це майже десять кілометрів пробіжки або ходьби швидким кроком. Раз в тиждень відвідую двогодинні заняття з йоги, і так протягом п'яти років.
Сама вирощую овочі. Знаєте, я навіть від безкоштовної путівки в санаторій в цьому році відмовилася, тому що зараз багато роботи в теплиці, а це заділ на весь рік. Поїду, як впораюсь. Добре, що у мене приватний будинок, тому багато продуктів харчування зі свого саду-городу.
До речі, Тетяна Дмитрівна вважає за краще вживати в їжу вершки, а не корінці. Набагато корисніше, каже, салат або смузі з бадилля моркви, редиски, буряків, ніж з коренеплодів, оскільки воно наповнене енергією сонця. Садить багато капусти брокколі та їсть її сирою. Вже давно доведено вченими, що цей овоч здатний пригнічувати ракові клітини.
— Біда змусила так харчуватися, — пояснює Тетяна Дмитрівна. — Корисне не завжди смачне, але головне, щоб все йшло на благо здоров'я. Онкохворим також показаний цільнозерновий житній хліб. Саме в оболонці зерна містяться антиоксиданти, які запобігають онкологічним захворюванням. Мені ніколи возитися з хлібом, тому я частіше печу коржі. Правда, борошно купую в екомагазині. Зараз не проблема знайти екологічно чисті продукти, були б гроші. Такий хліб з цибульним салатом — потужний удар по раковим клітинам. У тому ж екомагазині купую овес і готую з нього відвар. Або ж роблю смузі з зелених пагонів цього злаку. Овес — природне джерело корисних вітамінів, амінокислот і антиоксидантів, який сприяє швидкому виведенню токсичних речовин з організму і знищенню ракових клітин. Про його корисні властивості писали ще Авіценна і Сократ. Природно, я їм вівсяну кашу з цільнозернових круп, чергуючи її з кашею із зеленої гречки і бурого рису. Вони містять компоненти, що мають онкопротекторну дію.
М'яса, каже Тетяна Дмитрівна, її організм не потребує, як було раніше, до хвороби. Але, якщо іноді захочеться, купує у знайомої з села свіжу домашню курку. Від магазинної курятини, яка виростає на антибіотиках і гормональних добавках, вона відмовилася давно.
Не використовує і соняшникову олію, в якій, за її твердженням, багато всякої гидоти. Готує в основному на перетопленому вершковому маслі, зрідка бере оливкову олію.
А ось перекручене на м'ясорубці сальце з часником ще як йде, особливо з борщем.
Про таблетки Тетяна Тютюнник забула давно. Замість них вона носить в своїй жіночій сумці різні баночки з сумішами з корисних ягід і рослин. На першому місці у неї — вітамінна паста академіка Амосова, в яку входять сушені абрикоси (курага), родзинки з темних сортів винограду, сушений чорнослив, інжир, волоський горіх, лимон і натуральний мед. Вона зміцнює імунітет, судини, серцевий м'яз, нормалізує кровообіг, має протизапальну дію. А відомі травники батько і син Михайло та Іван Носалі рекомендували до цього складу додавати насіння фенхелю, кропу, пилок меду і собачу кропиву. Тетяна Дмитрівна дає своєму організму і таку посилену біологічну добавку.
Читайте також: Як уповільнити старіння: поради доктора Стражеско
Перша зелень і перші квіти у пенсіонерки відразу ж йдуть в хід: варить зелені борщі, робить напої, салати, смузі. Заморожує кленовий і березовий сік, зберігаючи таким чином максимум корисних речовин. З квітів бузини у неї виходить відмінний квас, а з ягід — настоянка.
— А ви знаєте, що при регулярному вживанні хороший алкоголь в невеликих дозах подовжує життя? — переводить розмову на напої іншого характеру моя співрозмовниця. — Дочка недавно померлої 112-річної довгожительки з Лондона написала, що її мама починаючи з 60 років щодня випивала столову ложку хорошого віскі. І цьому є пояснення. Спирт в малих кількостях розширює і чистить судини. А значить, це захист від інсультів та інфарктів. Я на віскі ще не перейшла, але вино з домашнього синього винограду (в ньому і кісточки корисні) у мене замість ліків. Якщо кашель — приймаю в гарячому виді, а зазвичай ложку-дві на ніч для профілактики новоутворень.
В очікуванні своєї черги на макіяж Тетяна Дмитрівна показує, як вона «приборкує» кров'яний тиск. Піднімається на навшпиньки і тягнеться за піднятими вгору зведеними разом руками. Три підходи по десять разів, і цифри зменшуються на 5−7 пунктів. Інший спосіб — великі і вказівні пальці обох рук з'єднати і стиснути, натискаючи на активні енергетичні точки (напевно, не дарма саме в такому положенні зображений на багатьох статуях Будда).
Для відновлення енергії досить помасажувати точку на лобі, яку називають третім оком, і порахувати до 60. Вгамувати біль в спині допоможе п'ятихвилинне натискання на нижню частину грудини над областю шлунка. А щоб не було артриту і артрозу, потрібно ходити на пальчиках, при ходьбі під час спортивних занять вивертати ступні то всередину, то назовні, повзати на колінах … Не бігати по асфальту — це шкодить суглобам.
Для самоочищення організму Тетяна Дмитрівна практикує добове голодування раз на тиждень. Але не забуває пити воду (один-два літри), квас з чайного гриба.
— Я така людина, що мені все цікаво, — пояснює жінка свої глибокі пізнання в народній і нетрадиційній медицині. — Багато читаю спеціальної літератури, відвідую семінари з йоги в аюрведических центрах. До речі, саме йога п'ять років тому, що називається, повернула мене до життя. Але найголовніше — дотримуватися мудрих порад. Для цього потрібно дві речі: бажання і сила волі підтримувати здоровий спосіб життя. Мій особистий досвід доводить, що можна бути здоровим навіть в похилому віці без застосування медикаментів і агресивного лікування. До речі, я навіть зволожуючий крем для обличчя роблю сама з алое і масла сафлори. У ньому точно немає ніяких шкідливих консервантів.
Читайте також: У 93 роки сідає на шпагат: рецепти здоров'я від найгнучкішої вікової жінки України
Тетяна Дмитрівна демонструє ще одну вправу — для постави, буквально складається навпіл, стоячи на підлозі і дістаючи руками до стоп.
— Не раджу слідувати моєму прикладу людям без підготовки, — посміхається Тетяна Дмитрівна. — Хороша розтяжка досягається поступово. Я, наприклад, не відразу навчилася лежачи на підлозі діставати ногами до підлоги, заводячи їх за голову. Відпочиваючи в минулому році в санаторії, тренувалася по три рази на день, розтягуючи м'язи все більше і більше. А коли повернулася додому і продемонструвала це доньці і онуку, вони ахнули від захвату.
Уже переступивши 70-річний рубіж, Тетяна Тютюнник стала на ходулі, а в її сьогоднішніх планах серйозно зайнятися скандинавської ходьбою — вже навіть палиці купила. Ну і, звичайно ж, сісти на шпагат.
Дивуюся органічному поєднанню в цій цілеспрямованої жінці крихкості і сталевого характеру. А потім з'ясовую, що вона понад півстоліття пропрацювала нормувальником в інструментальному цеху колишнього військового підприємства, була начальником бюро нормувальників, має вищу освіту за спеціальністю «технологія машинобудування, машиноріжучі верстати». Тож отримує зараз пристойну пенсію, яка дозволяє їй дотримуватися здорового способу життя. Та ще підзаробляє, допомагаючи одній людині вести домашні справи.
— «Бути можна молодою і в п'ятдесят, а можна бути і в двадцять, як стара». Мені дуже імпонують ці слова з якогось вірша, — каже Тетяна Дмитрівна. І чомусь переходить на шепіт: — Як ви думаєте, чи погоджуватися йти в моделі? Мені надійшла пропозиція демонструвати зачіски і одяг для жінок 60 + …
Раніше «ФАКТИ» розповідали про 66-річну українку, яка увійшла до сотні найбільш надихаючих жінок сучасного світу .
Читайте також: «Я набрала зайвих 25 кг, ледве підіймалася по сходах. Допомогла скандинавська ходьба»
Фото з сімейного альбому Тетяни Тютюнник