У прямому ефірі «11 каналу» Юрій Голік розповів про те, як президентська програма «Велике будівництво» вплинула на ВВП України, про те, як українські компанії навчилися будувати дороги, а також про те, як реконструкції шкіл напряму впливають на якість знань і успішність українських учнів.
За словами Голіка, українська держава ніколи не витрачала таких грошей на інфраструктуру, як з початку старту «Великого будівництва».
«Якщо порахувати обсяги фінансування, виділеного в 2020 році на „Велике будівництво“ — Дорожній фонд, ДФРР, обласні бюджети, субвенції тощо, вийде більш ніж 110−120 млрд гривень. Це, по суті, 10% від держбюджету», — зазначив він.
За різними оцінками економістів, вклад «Великого будівництва» в зростання ВВП склав від 2 до 4%. У минулому році, через кризу викликану пандемією, було падіння на 6%. Якби не було президентської програми будівництва інфраструктури, ВВП впав би на 10%. В першу чергу, такий ефект вийшов за рахунок того, що ремонт доріг і будівництво мають один з найвищих мультиплікаторів. До того ж ефект відчула величезна кількість суміжних галузей. Тому що простішою стала логістика, стало легше пересуватися по країні.
«Програма „Велике будівництво“ досягла успіху, тому що вперше в історії були жорсткі терміни виконання. І під ними всі підписалися публічно, починаючи з перших осіб держави. Було заявлено, зокрема і президентом Зеленським, що в 2020 році ми відремонтуємо і побудуємо 4 тис. км доріг „Укравтодору“, 2,5 тис. км доріг місцевих ОДА, реконструюємо і побудуємо 100 шкіл, 100 садочків і 100 стадіонів. За фактом так і сталося, чітко в рамках року. В „Укравтодору“ на балансі 48 тис. км доріг, і за минулий рік було зроблено 4 тис., тобто 10%. В цьому році буде ще зроблено 10−15%, але головне, що нормальні якісні маршрути між містами вже з'явилися», — розповів Голик.
Експерт зазначив, що в усіх країнах антіковідний фонд називався антикризовим, який зокрема фінансував і антіковідні заходи. У нас чомусь його назвали антіковідним.
«У лютому 2020 року я написав пост про те, скільки грошей буде витрачено на дороги, і там стояли точні цифри. Тобто саме та сума в 35 млрд, які були виділені з так званого антіковідного фонду, була зрозуміла вже в лютому. В кінці 2019 року „Нафтогаз“ переміг „Газпром“ в Стокгольмському арбітражі, і „Газпром“ був змушений повернути 3 мрлд доларів. Тоді відразу надійшла пропозиція: давайте хоч раз в житті ці гроші не проїмо, а відправимо на розвиток. Перед урядом прем'єр-міністра Гончарука, радником якого я тоді працював, стояло просте запитання: куди витратити ці гроші — на дороги або інновацію житлофонду. Модернізацію житлофонду, яка б дозволила знизити річні суми в платіжках від 20% до 40%, запустити в минулому році не вдалося, тому що не знайшлося команди менеджерів, які б взялися за ці процеси», — розповів Голик.
Коли з'явився антіковідний фонд, туди стягнули всі гроші, і була домовленість, що 35 млрд з грошей «Нафтогазу» підуть на дороги, зазначив Голик.
«Більш того, з огляду на той факт, що зростає соціальна напруженість через пандемію, було досягнуто жорсткої домовленості: якщо на медицину не вистачає, то дороги почекають. На медицину було виділено 22 млрд, МОЗ витратило 18, ще 4 залишилося в запасі. Все, що охорона здоров'я попросила, їм дали. Крім того, в грудні 2020 року, коли побачили, що починається друга хвиля епідемії, „Укравтодор“ зняв з себе 7−8 млрд і замінив кредитними ресурсами, залученими під держгарантії. Тобто говорити, що забрали гроші з антіковідного фонду і не дісталося медицині, неправильно. Формально гроші були взяті з антіковідного фонду, який насправді правильно називати антикризовим, тому що у всіх країнах було 4 напрямки антикризового фінансування: вкладення в інфраструктуру, фінансування охорони здоров'я, компенсація кредитних ставок і компенсація за податками», — підкреслив експерт.
Але те, що про це так багато говорили, на думку Голика, нормально, тому що це перша така велика програма за всю історію України, і вона успішно реалізовувалася: «Нещодавно президент виступав на форумі «Україна 30», і мені запам'яталися дві його фрази: «Хтось будує мости, а хтось пише пости» і «Зараз перша влада в країні, яку опоненти критикують за те, що вона робить, а не за те, що вона не робить».
У кожній реконструйованій школі, зазначив Голик, через рік виростає середній бал, і це закономірність: «Ми чітко бачили це ще по Дніпропетровщині. По суті, соціальна інфраструктура — школи, садочки, стадіони будуються в першу чергу для дітей. У дітей просто не крадеться майбутнє, як раніше».
За його словами, коли будується опорна школа, до неї робиться і дорога з навколишніх сіл. Тоді малокомплектні школи в селах автоматично закриваються, тому що батьки бачать різницю в навчанні в новій сучасній школі і в «якомусь, вибачте на слові, бараку», побудованому в середині минулого століття. Коли бачать дорогу, новий безпечний автобус, який возить дітей, то, природно, діти переходять вчитися в нову школу. У них бал по успішності вище, і іспити вони здають краще.
«Крім того, діти, що бачать, як розвивається великий спорт, самі починають ходити в секції, а масовий дитячий спорт — це здорова нація. Дешевше державі забезпечити дитині можливість займатися спортом, ніж потім лікувати її дорослу.
Вважається що в кожної громаді з населенням понад 20 тис. повинен бути сучасний стадіон. Стадіон передбачає футбольне поле 105 на 68 метрів, штучне покриття, бігові доріжки, майданчики для баскетболу, міні-футболу, волейболу, зону для воркаута, трибуни на кілька сотень місць. Зараз це стандарт для всієї країни, а в 2017 році ми цей процес почали саме в Дніпропетровській області (в 2015—2019 роках Юрій Голік працював радником голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченко. У грудні 2020 року Резниченко знову очолив область. — Авт.) — в Синельниковому, Кам'янському, Петриківці, Магдалинівці, Межовому. Ми будували в кожному райцентрі, і зараз це буде відбуватися по всій країні. По суті, весь проект «Велике будівництво» використовує наш досвід роботи в Дніпропетровській області, поширивши його на всю країну", — розповів Голик.
Експерт підкреслив, що українські компанії навчилися будувати дороги на рівні кращих світових стандартів.
«Наприклад, траса Дніпро — Кривий Ріг. Ви їдете по рівній дорозі взагалі без стиків і не відчуєте їх навіть колесами з низькопрофільною гумою. При її будівництві в минулому році застосовувалися нові технології, які зараз використовуються вже скрізь по країні.
У цьому році також добудують трасу Дніпро — Решетилівка. Вперше за історію незалежної України Дніпро з Києвом з'єднає 4-смугова траса. Закінчивши з головними дорогами країни, у 2022-му «Укравтодор» почне ремонтувати дороги нижчої категорії. Ми зараз робимо те, що зробила Польща на гроші ЄС, коли стала членом Євросоюзу. Їм виділяли щороку 5 млрд євро дотацій, це приблизно 150 млрд гривень, причому виділяли безповоротно. Ми ж повинні гроші знайти або всередині країни, або залучити ззовні, заплативши при цьому відсотки за кредит", — зазначив Голик.
«Велике будівництво» — це масштаб, який бачить кожен регіон країни.
Як приклад експерт навів Дніпропетровську область. Зокрема в Дніпрі закінчується реконструкція дитячої лікарні № 5 — і це буде четверта унікальна сучасна лікарня для нашої країни, яких в Україні всього було три — «Охматдит» в Києві, а також хірургічний і педіатричний корпуси лікарні ім. Руднєва в Дніпрі.
«Закінчується будівництво кількох дитячих садків, наприклад, дитячий садок в формі підкови в Покрові, в Старих Кодаках, два дитсадки реконструюється в Нікопольському районі. Буде готова школа в Петропавлівці. Закінчено школа в Сурсько-Литовському, 33-тя гімназія в самому центрі Дніпра. Будуються два басейни — в Слобожанському і Нікопольському районах. Будується великий стадіон в Придніпровському, в Кривому Розі реконструюються два стадіони — „Спартак“ і „Металург“. Стадіон „Металург“ перебував в аварійному стані, і будівельні роботи показали: якби їм не зайнялися, то він просто б „склався“. Тепер там буде сучасний стадіон», — зазначив Голик.
Він нагадав, що зараз реалізується програма президента по приймальних відділенях лікарень.
«Ось, наприклад, є опорні ковідні лікарні. Коли туди привозять хворих, медики стикаються з тим, що немає сучасного діагностичного обладнання, просто якась кімнатка. Зараз же приймальні відділення — це приміщення на 400, 800, десь навіть 1600 квадратних метрів, де є ангіограф, КТ, МРТ, ендоскопічні стійки, цифровий рентген тощо. Там є спеціальний паркінг, куди може заїхати швидка, і опалюване приміщення, щоб людину переносити в лікарню не під дощем. Таким приймальних відділень в області 13, і вони всі будуть закінчені в цьому році. Будуть також добудовані 16 сільських амбулаторій, які попередні обласні влади не зуміли закінчити», — пояснив експерт.
Крім того, за його словами, є проект реконструкції аеропорту «Кривий Ріг»: «Це велике місто, в якому повинен бути аеропорт. Буде реалізовуватися проект „Сіті Експрес“ в Дніпрі, а також інших великих містах. Проект „Сіті Експрес“ — це так звані приміські електрички. У великих містах пересування людей має відбуватися нормальними приміськими електричками. Зараз в Україну приїхала швейцарська компанія „Штадлер“, яка розглядає будівництво заводів зі складання вагонів тут, в Україні. Тобто ми не просто купимо 500 вагонів, а купимо 500 вагонів, зроблених в Україні, а це нові робочі місця і податки до бюджету».
З точки зору якості архітектури, так, як будують в Дніпропетровській області, в країні не будує ніхто. Багатьом ще доведеться пройти цей шлях, який пройшла Дніпропетровщина в першу каденцію Резніченко, і почати будувати не просто школи, а комфортні освітні простори.
У всіх, хто має відношення до «Великого будівництва», тисячі повідомлень в соцмережах з вдячністю: «Спасибі, що ви реконструювали школу або стадіон».