30 березня Верховна Рада планує зібратися на позачергове засідання. До порядку денного включено президентський законопроект № 5153 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення добровільного декларування фізичними особами належних їм активів і сплати одноразової збору в бюджет».
Даний законопроект в ЗМІ вже встигли охрестити «законопроектом про нульове декларування» і «законопроектом про амністію капіталів». Однак у «чистому вигляді» ні тим, ні іншим він, як і три альтернативні законопроекти (№№ 5153−1, 5153−2 і 5153−3), не є. Про це пише економічний експерт Фонду суспільної безпеки Юрій Гаврилечко в своєму блозі на порталі «Коментарі».
«Основне завдання цього документа — підготувати і громадян, і вітчизняну фіскальну службу до тіснішої інтеграції вітчизняної фінансової системи в уже сформовані форми міжнародного співробітництва і взаємодії. Зазначу, що під час розгляду основного й альтернативних законопроектів Гетманцев і його колеги по комітету виконали титанічну роботу в найкоротші терміни. Оскільки Рада 2 березня прийняла рішення про скорочену процедуру подачі документів, то буквально за два тижні (і це включно з вихідними на 8 Березня) комітет підготував аналіз усіх чотирьох текстів законопроектів та видав свої висновки і рекомендації до кожного з них», — написав експерт.
Гаврилечко нагадав, що невдовзі для великого бізнесу вступають у дію правила анти-BEPS, передбачені в антиофшорному законі. Тоді ж запрацює також автоматичний обмін податковою інформацією з 120 країнами. Тобто в найближчому майбутньому вітчизняні фіскали зможуть отримувати інформацію від своїх колег з цих країн про майно резидентів України, зареєстроване в їх юрисдикціях.
«Тим же, у кого не буде ні офіційного джерела доходу, ні поданої „нульовий декларації“, обгрунтувати походження своїх коштів стане вельми непросто. Так, це станеться не сьогодні і не завтра, але протягом найближчих років п'яти подібні зустрічні перевірки стануть реальністю. І готуватися до них і з боку ДФС, і громадян України слід вже зараз. Підставою ж для подібної підготовки та переліком правил для неї і покликаний служити поданий президентом законопроект», — підкреслив Гаврилечко.
На думку аналітика, складно не погодитися з твердженням Гетманцева, що, хочемо ми того чи ні, Україна — частина відкритого світу, де щодня підвищується прозорість. А відповідні правила перевірки походження активів будуть діяти незабаром у всіх цивілізованих країнах.
«Однак сама по собі податкова амністія — це лише частина інструментарію щодо підвищення податкової дисципліни. Вона, по суті, більше потрібна самим же громадянам, особливо тим, хто за родом роботи так чи інакше пов'язаний з зовнішньоекономічною діяльністю. Цілі „наповнити бюджет“ з її допомогою немає», — зазначив експерт.
Як повідомив в інтерв'ю «Бізнес Цензор» глава фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, основні втрати економіки від функціонування тіньового ринку оцінюються приблизно в 42−48 млрд грн на рік: 10−14 млрд грн країна втрачає від несплати податків від нелегального продажу палива мережами АЗС, 8−10 млрд грн — від нелегального експорту аграрної продукції, 8 млрд грн — від реалізації контрафактного алкоголю, 7 млрд грн — від контрабанди електроніки, 3,5−4 млрд грн — від діяльності нелегальних міні-НПЗ, 5,3 млрд грн — від торгівлі контрафактною тютюновою продукцією.
«Так що горезвісне виведення зарплат з тіні — це не перший, а заключний етап боротьби з чорним ринком. І виключно силовими заходами тут не допоможеш. Зміни необхідні комплексні і в різних сферах: починаючи від перегляду політики перерозподілу національного доходу, що дозволило б платити гідні зарплати медикам, вчителям, військовим, поліцейським, і закінчуючи заходами щодо стимулювання пріоритетних галузей бізнесу, які стали б драйверами національної економіки, як це було зроблено в Південній Кореї, Сінгапурі, Тайвані…» — резюмував Юрій Гаврилечко.