2 квітня вийшла нова серія авторського проекту Оксани Марченко «Паломниця». У цьому фільмі телеведуча розповіла про свою усвідомленої мрії вступити на історичний факультет Київського університету і про те, як молитва в церкві допомогла їй в цьому.
«Завдання стояло складне. Ну, ти ба, конкурс 14 осіб на місце. А у моїх батьків ні зв'язків, ні грошей. Правда, школу я закінчила з медаллю, тому для вступу було досить здати всього один іспит з української мови та літератури», — розповіла Марченко.
За її словами, напередодні вступного іспиту батько майбутньої телеведучої відвів її в храм, хоч на той момент сім'ю складно було назвати «вірянами».
«Я добре пам'ятаю той ранок, коли ми пішли до церкви. Служба вже закінчилася. З відчинених вікон лилося сонячне світло. Запах ладану змішувався з ароматами квітів у дворі. Папа сказав: „Постав свічку біля образу Божої Матері і попроси Її про допомогу на іспиті“. Підійшовши до ікони, я дуже здивувалася. Перед нею стояла на колінах і молилася якась жінка. „І чого це люди поклони б'ють?“ — тільки й подумалося мені. В той момент я навіть уявити собі не могла, що через 30 років знову повернуся в цей храм і так же, на колінах, буду зі сльозами дякувати Божій Матері за Її заступництво. Але це буде набагато пізніше. А тоді я, наївна вчорашня школярка, просто поставила свічку і тихо прошепотіла своє заповітне прохання», — поділилася з телеглядачами Оксана Марченко.
Після цього походу до церкви, як зазначила Марченко, вона швидко про нього забула. Телеведуча згадала, як піднялася на горище, де в тиші готувалася до іспитів, а через якийсь час заснула.
«Той сон я пам'ятаю дотепер. Темна дошка, на якій крейдою було написано „Фата Моргана“. Я прокинулася і раптом зрозуміла сенс дивної написи. Так називалася повість Михайла Коцюбинського. Це була одна з 200 тем творів, винесених на іспит. Я почала посилено готувати цю тему», — згадує телеведуча.
У день іспиту, за її словами, в аудиторії зібралося близько ста студентів.
«Екзаменатор відкрив дошку, на якій було написано чотири теми твору на вибір. Я мало не скрикнула. Однією з них була моя „Фата Моргана“. Це було справжнє диво. Іспит я склала на „відмінно“ і стала студенткою історичного факультету. Моя мрія здійснилась. Сьогодні, згадуючи про це, я завжди подумки дякую Пресвятій Богородиці, адже Вона ніколи не залишала мене — ні тоді, ні зараз», — підсумувала Оксана Марченко.