Незважаючи на введення локдауна в більшості українських областей, політичний сезон в розпалі. Розмови про неефективність другого прем'єр-міністра Володимира Зеленського та необхідності його заміни не припиняються. У переліку докорів до Дениса Шмигаля — фактичний провал вакцинації і неготовність країни до третьої хвилі пандемії. Підігрівають чутки про зміну голови уряду «сливи» в телеграм-каналах про те, що на Банковій активно шукають нового кандидата.
Про ймовірну прем'єріаду і потенційних кандидатів на пост голови Кабміну, а також про те, чому великі бізнесмени Ринат Ахметов, Сергій Тігіпко та Ігор Коломойський не бачать себе в цій ролі, «ФАКТИ» поговорили з директором Інституту світової політики Євгеном Магдой.
— Про зміну прем'єр-міністра подейкують давно. Чи прискорить цей процес введення жорстких карантинних обмежень?
— Проте в ЗМІ раз у раз повідомляють про те, що на Банковій придивляються до потенційних кандидатів на пост голови уряду.
— Мушу визнати, мій прогноз про те, що уряд Шмигаля не переживе зиму, не виправдався. Але його залишили на чолі Кабміну з тієї простої причини, що просто немає ким замінити. Тема професіоналізму міністрів в даному випадку взагалі не звучить.
Слід розуміти, що в нинішній Україні будь-який уряд — це уряд президента Зеленського. Тому Денис Шмигаль відтягує на себе максимум негативу і таким чином розчищає шлях для майбутнього прем'єра, який почне все спочатку. Це така «мудра тактика». Можна сперечатися про її доцільність, але вона зрозуміла і очевидна.
— Ця тактика в останні роки дуже часто застосовується.
— Не без цього.
— Кого називають найбільш реальним претендентом на прем'єрське крісло?
— З одного боку, ніби як черга не стоїть. З іншого — найбільш очевидний кандидат — Юрій Вітренко. Його старанно «просували» на пост віцепрем'єр-міністра з питань енергетики. Зуміли запхати тільки в статусі виконуючого обов'язки. Однак після того, як він задекларував свої доходи, проти Вітренко зіграють його сотні мільйонів гривень на банківських рахунках. Серед можливих кандидатів фігурує візаві Вітренко по «Нафтогазу» Андрій Коболєв. Судячи з усього, логіка в тому, що ці кандидати приймали антикризові рішення, мають досвід роботи з великими сумами коштів тощо.
Уже традиційно в віртуальному списку претендентів присутнє прізвище нового-старого міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Він помітно активізувався в публічному просторі, але я не зовсім розумію, навіщо йому розлучатися з посадою міністра внутрішніх справ, скоріше, це може бути сумісництво.
— А як же Володимир Гройсман та Юлія Тимошенко?
— Вони активно прагнуть стати прем'єрами. Юлія Тимошенко дістала свої заготовки 2007 року, коли вона теж закликала об'єднатися навколо президента і обіцяла не допустити кризу в Україні. Прізвище президента — Ющенко, його політична доля після «згуртування» з Тимошенко відома.
Щодо Володимира Гройсмана. Безумовно він має позитивний досвід роботи головою КМУ. Під час його прем'єрства економіка України зростала. Але є одна проблема — потужні політичні позиції у Володимира Борисовича тільки у Вінницькій області. Без власної парламентської фракції, навіть якщо його затвердять прем'єром, він ризикує стати заручником ситуації. Гройсман говорив, що не прагне повернутися в прем'єрське крісло. Для нього найбільш сприятливий варіант очолити Кабмін після дострокових парламентських виборів. До речі, про такий варіант говорив Олександр Турчинов щодо Петра Порошенка. Але, на мій погляд, це все ж фантастична ситуація, щоб при президенті Зеленському прем'єром став Петро Порошенко.
— Кого з перелічених вище кандидатів може підтримати парламент?
— З одного боку, депутати можуть підтримати того, кого за руку приведе Зеленський. З іншого боку, події останніх тижнів дозволяють припустити, що з кадровими питаннями можуть бути проблеми.
— Відсутність своєї політичної сили в Раді багатьом претендентам на прем'єрську посаду «зв'язує руки». Виходить, що новий голова уряду ризикує повністю стати ручним для президента, що явно не принесе йому політичних дивідендів.
— У нас кожен прем'єр повністю ручний. Виникає питання — чи готові політики, яких називають кандидатами, стати ручними прем'єрами президента Зеленського і фактично працювати на підвищення його рейтингу. У президента настрій саме такий на сьогоднішній момент. Природно, прем'єру доведеться абсорбувати весь негатив.
— Не всі хочуть бути такою «губкою» для Банкової…
— Влада — це наркотик. Одного разу скуштувавши потім дуже важко відвикати від нього. Тому багато хто і погоджується на пропозицію очолити КМУ на шкоду власним рейтингам.
— Подейкують, правоохоронці збирають досьє на кожного депутата, щоб в потрібний момент натиснути і підштовхнути їх до «правильного» голосування.
— Щоб в українських реаліях настільки глибоко працювати по кожному народному депутату, потрібно мати достатню кількість і професіоналів, і політичну мотивацію. Складно знайти компромат на людей, які ще 2 роки тому були ніким. Втім, багато хто з них за цей час спробували «стати всім». Справа в тому, що фракція «Слуга народу» по своїй суті є акціонерним товариством з різними власниками пакетів. Серед них звучать прізвища Тігіпко, Хорошковського, Коломойського, Ахметова. Це все різні люди. Володимир Зеленський там далеко не мажоритарний акціонер. Згадані мною акціонери «Слуги народу» не претендують на прем'єрство, розуміючи, що ресурсів для здійснення змін в Україні не так вже й багато. Економічно у нас успіхів немає, і чекати їх нізвідки.
— Яка ймовірність появи і перемоги «темної конячки» в прем'єрській гонці?
— Виходячи з того, як став прем'єром Денис Шмигаль, таке можливо. Але «темна конячка» з раніше не розкритим потенціалом і досвідом успішного управління економікою в сучасному глобалізованому світі — досить фантастичний результат.
Читайте також: Тимошенко зберігає готівкою 5,5 мільйона доларів, ще півмільйона — у її чоловіка, — декларація
Фото в заголовку Сергія Тушинського, «ФАКТИ»