Френсіс Форд Коппола давно вже став людиною-легендою. Володар численних «Оскарів», «Золотих глобусів», «Пальмових гілок» і нагород Сценарної та Режисерської гільдій прославився фільмами «Хрещений батько», «Розмова», «Апокаліпсис сьогодні» і «Дракула». Також наробив галасу його трилер «Між» — історія про письменника, що втратив натхнення. Він приїжджає в глухе містечко, де намагається розгадати серію вбивств. Цей фільм був знятий невеликою командою за сім тижнів в межах 70 миль від будинку режисера у Північній Каліфорнії. Відомо, що деякі сцени знімалися безпосередньо в його помешканні.
Кілька років тому «ФАКТАМ» пощастило поспілкуватися з легендарним режисером на презентації фільму «Між». І сьогодні Френсіс Форд Коппола сповнений енергії та ідей. Володар невгамовної творчої натури, нещодавно він осучаснив свій фільм «Хрещений батько 3», здійснивши перемонтаж у новій якості. Зокрема, змінив кілька сцен, включаючи початкову і фінальну. Також Френсіс Форд Коппола активно займається виноробством, про що красномовно говорять пости на сторінці у фейсбуці Francis Ford Coppola Winery.
— Історія створення «Між» містична, — розповів Френсіс Форд Коппола. — У жовтні 2009 року я приїхав до Стамбула, щоб підшукати місця для зйомок чергового фільму. Якось обідав з дівчиною-юристкою, яка консультувала мене за умовами контракту з місцевою владою, і з її сестрою. Ми попивали традиційний місцевий лікер — ракію. Прийшовши до готелю і одразу заснувши, я опинився під владою незвичайного сну — фактично готового сценарію до фільму жахів. Несподівано мене розбудив заклик до ранкової молитви, який доносився із сусідньої мечеті. Але я сказав собі: треба додивитися, чим все це закінчиться. На жаль, сон минув безповоротно. Розплющивши очі, я одразу записав на диктофон те, що запам'ятав…
— Ви, як відомо, пишаєтеся тим, що бюджет фільму невеликий і що знімали картину виключно на свої кошти.
— Я хотів повернутися до студентських років — у те світовідчуття, коли, незважаючи на нестачу коштів, йдеш вперед. У моєму житті були і такі часи, коли через відсутність грошей не міг запросити в кіно дівчину.
Навіть на їжу часом не вистачало! Але була мрія. Я дивився на свого ерудованого, начитаного старшого брата і в усьому хотів бути на нього схожим. Він користувався авторитетом серед друзів. І я став із захватом читати. Ще в дитинстві знав усі казки Андерсена, братів Грімм… А коли в юності прочитав п'єсу «Трамвай «Бажання», вона мене вразила. Вирішив стати драматургом. Ще одним потрясінням став фільм Сергія Ейзенштейна «Десять днів, які потрясли світ. Як зараз пам'ятаю, крім мене, в залі сиділо всього п'ятеро чоловік. Доти я ніколи не бачив німого кіно і навіть подумав: напевно, у фільмі відрізали звук. Картина була настільки видовищною, що після показу я захотів все дізнатися про її режисера, прочитав про нього чимало і захотів пов'язати своє життя з кінематографом.
— А в чому черпаєте натхнення?
— Нині багато людей одержимі успіхом. Женуться за ним, їх підстьобує реклама. Все це для мене вже сьогодні інтересу не становить. До мене успіх прийшов у молодості. Свій перший фільм я зняв у 22 роки. Але багато хто з тих, хто був успішним, з часом відчувають незадоволеність. Я не виключення. Знаю, що вже не зніму такий фільм, як «Хрещений батько». Неможливо бути однаково успішним протягом сорока років. Коли на душі похмуро, йду до парку, дивлюся, як граються там діти, і стаю щасливим. Навіть один тиждень, проведений за містом, може налагодити життя. Багато років я живу за містом — з відчуттям, що все маю і більше нічого не потребую. Але перетворюватися на буркотливого старого не хочу. Щоб залишатися молодим, потрібно конкурувати самим із собою колишнім, потрібно ставати новою людиною. Для мене мої фільми — багато в чому спроба зрозуміти самого себе.
— Ваші діти Софія і Роман наслідують вас і теж добилися в кінематографії успіху. Напевно, знаходяться ті, хто дорікає вам за сімейність.
— Знаєте, я дуже люблю своїх дітей. Щойно одружився, поклявся, що завжди буду брати сина та дочку з собою на цікаві зйомки. Обидва росли в оточенні артистів, операторів, композиторів … Крім того, коли були ще дітьми, у нас у будинку існував звичай ставити п'єси. Я ж колись давно працював наставником у дитячих літніх таборах, там влаштовував мюзикли. Так що коли Софія і Роман виросли, фактично вже володіли професією.
— Ви не тільки відомий режисер, але і винороб. Ваші виноградники стали місцем паломництва туристів. Особливо їм подобаються «сліпі дегустації», коли з закритими очима за ароматом напою учасникам пропонують визначити вино і сорт винограду, з якого воно виготовлене.
— Винні аромати — справа тонка. Не відразу розумієш різницю у відтінках, потрібна майстерність, щоб виділити особливі ноти в букеті. Мені ж це заняття приносить задоволення. Для своїх готелів я спробував розробити винний аромат, що мав бути присутнім у милі.
Вийшла багатогранна і вишукана композиція. Крім того, я люблю готувати. Сьомого квітня у мене день народження. Можливо, в цей день порадую домашніх стравами японської кухні власного приготування. За столом збереться вся родина: дружина, діти, онуки. Всі обов'язково будуть у кімоно.
— Яких подарунків чекаєте?
— Сім'я завжди намагається здивувати чимось оригінальним. Якось діти запросили привітати мене знамениту американську фотомодель і актрису Діту фон Тіз. Це стало для мене повною несподіванкою.
А багато років тому дружина запросила на мій день народження актрису, яка була моїм кумиром з 14 років.
— Як ви вважаєте, яким кіно буде в майбутньому?
— Важко сказати. Кінематографу всього сто років. Думаю, ми лише на початку шляху…
Читайте також: Одкровення Анджеліни Джолі і визнання Тилля Ліндеманна: кращі інтерв'ю знаменитостей в «ФАКТАХ»
Фото у заголовку Facebook Francis Ford Coppola Winery