Правове регулювання застосування санкцій проти громадянина України та пов'язаних з цим обмежувальних заходів у вітчизняному законодавстві недостатньо чітке. І може стати причиною розглядів в ЄСПЛ. Таку думку озвучила заступник голови Комітету Асоціації юристів України з міжнародного права, адвокат, к. ю. н. Ольга Кучміенко в статті «Санкції проти власних громадян: гаряча тема або реальна перспектива?» на сайті «Закон і Бізнес».
«Зараз усім відомі випадки застосування санкцій проти громадян України. Перш за все санкції можуть застосовуватися проти осіб, які здійснюють терористичну діяльність. При цьому норма ч. 2 ст. 1 Закону України „Про санкції“ не посилається на факт громадянства таких осіб», — зазначила юрист.
За її словами, якщо громадянин перебуває на території України і може бути притягнутий до відповідальності, то виникає питання: чому саме санкції, а не заходи кримінальної, адміністративної, цивільно-правової відповідальності.
«Якщо до накладення санкцій інші заходи відповідальності навіть не розглядалися, то виникає питання, чому саме санкції: з огляду на більш широкий механізм впливу, менший поріг доведення наявності порушення або інші причини? У такому випадку питання про їх доцільність залишається відкритим», — написала заступник голови Комітету Асоціації правників.
Кучміенко зазначає, що якщо яке-небудь зі списку санкцій обмеження проти громадянина України і буде застосовано на підставі наявної процедури або з урахуванням потенційних змін, то це має бути здійснено з дотриманням передбаченої законом процедури.
«Звичайно, це важливо завжди, але в цьому випадку — особливо, з огляду на недостатню чіткість в правовому регулюванні власне можливості застосування санкцій проти громадянина України та пов'язаних з цим обмежувальних заходів. Адже один невірний крок може привести Україну до ЄСПЛ при наявності ознак порушення прав, передбачених Конвенцією (наприклад, права власності)», — підкреслила вона.