Законопроекти про реструктуризацію валютних кредитів № 4475 та № 4398 були підтримані депутатами Верховної Ради України, проте раніше бізнес і експерти публічно висловлювали свою критику щодо документів. Про це йдеться в матеріалі «Реструктуризація валютних кредитів по-українськи: загроза економіці та Конституції» на сайті «Апостроф».
Видання цитує експерта Міжнародного центру перспективних досліджень Єгора Кіяна, який стверджує, що зазначені проекти є фактором дестабілізації банківського сектора країни та створюють нерівні для позичальників умови.
«Частина з них взяли на себе відповідальність і сумлінно сплачували кредити, паралельно розвивалися інші тенденції… Ті законодавчі ініціативи, які проштовхуються в Раді, грають на користь злісних неплатників і морально пригнічують тих, хто платить, навіюється ідея, що не платити — це нормально, причому виходить це від держави. Підривається стабільність банківської системи», — зазначив експерт МЦПД.
Претензії до проектів в листах до голови держави, голови ВРУ та голови профільного комітету Ради висловлювали Американська торгова палата в Україні, Європейська Бізнес Асоціація, Незалежна асоціація банків України, Союз українських підприємців і Форум провідних міжнародних фінустанов.
За їхніми словами, проблеми у документів наступні: безпідставне поширення умов реструктуризації на кредити, за якими зобов'язання не погашенн; порушення принципу обов'язковості судових рішень і необхідність повторного розгляду судами спорів про стягнення боргів, що суперечить Конституції; перерахунок сплачених боржником сум (потребує проведення погашень боргів кредитором); продовження мораторію на стягнення забезпечення по кредитах (дозволяє позичальникам ігнорувати умови договорів); неефективність механізму реструктуризації кредитів, не передбачений алгоритм оформлення договорів про реструктуризацію.
Також Незалежна асоціація банків України окремо критикувала норми законопроекту № 4475, такі як: розширення кола кредитів на пільгову реструктуризацію; подвійне дисконтування заборгованості; прощення частини заборгованості при реструктуризації; обмеження права вимоги нового кредитора; розширення площі житла при пільговій реструктуризації; визнання не підлягає виконанню рішення суду про стягнення боргу при реструктуризації; реструктуризація без укладання угод і належного оформлення документації; продовження мораторію на стягнення забезпечення по іпотечних валютних кредитах.
Асоціація також вказувала на такі проблеми в проекті № 4398, як зменшення розміру вимог кредитора за процедурою реструктуризації в банкрутстві; встановлення судом мінімальної суми в разі недостатності доходів боржника; виключення норми пункту 4 ст. 123 Кодексу у справі про банкрутство фізособи, якщо боржник не має можливості виплачувати заборгованість; провадження у справі про банкрутство без арбітражного керуючого, якщо кредитор забезпечений і боржник не має активів, крім житла; списання залишку заборгованості в рамках іпотеки за рішенням суду.
Представники бізнесу публічно зверталися до депутатів ВР з пропозиціями щодо цих проектів напередодні їх другого читання.
Також у Національному банку підкреслювали недоцільність проведення примусової реструктуризації валютних кредитів у рамках зазначених проектів. Чиновники НБУ вважають, що вона має відбуватися на прийнятних для банків і позичальників умовах.