Криза через пандемію вплинула на всі сфери життя і галузі економіки. Одним сферам бізнесу локдауни і перехід українців на безконтактний лайф-стайл дав нові можливості розвитку, інших вибив з сідла. А заодно показав, які галузі і формати роботи життєво важливі для «нової нормальності» — від них залежить життєзабезпечення громадян і, не побоюся цього слова, національна безпека. По суті, компанії-лідери кількох економічних секторів стали тримальною конструкцією пандемічного способу життя українців: торговельні мережі, великі логістичні оператори, телеком-компанії та аптеки.
У Міністерстві економіки підтверджують наші висновки: «Роздрібна торгівля — єдиний вид економічної діяльності, який швидше адаптувався до нових реалій в умовах заборон і обмежень, впроваджуючи нові сучасні формати, диференційований асортимент товарів або привабливий сервіс. Активний розвиток електронної комерції, digital-технологій (зокрема, каси самообслуговування, розрахунки за допомогою мобільних терміналів тощо) значно розширили можливості споживачів в умовах глобального дистанціювання».
Такими інноваційними цифровими рішеннями в ритейлі стало поширення системи доставки товарів. Брендові мережі встановили партнерство з провідними спеціалізованими кур'єрськими службами, а також масово з'явився сервіс «збирай і забирай»: покупець може онлайн на сайті або в додатку зібрати кошик потрібних покупок і після цього забрати її в будь-якому зручному магазині мережі або замовити доставку за вказаною адресою кур'єром. Послуга виявилася не тільки дуже зручною для багатьох покупців, дозволяючи економити час на шопінг і закупівлі, а й дуже затребуваною — ця технологія дозволила скоротити соціальні контакти в період пандемії.
До карантинів і локдаунів багато мереж лише впроваджували такі пілотні проєкти, але нова реальність стимулювала їх масштабування в національних масштабах. Таким же рішенням стали каси самообслуговування: саме необхідність соціального дистанціювання зробила масовим таке рішення, яке до пандемії лише проходило випробування в стадії пілотних проєктів.
Так, завдяки інноваціям і налагодженій системі роботи найбільша українська торговельна мережа «АТБ» в черговий раз продемонструвала своє безумовне лідерство на ринку. Тут продовжили програму відкриття нових магазинів, і запустити 127 торгових точок (на 39 більше, ніж у минулому році). А також активно займалися впровадженням прогресивних IT-рішень. В «АТБ» запустили власну платіжну карту — АТБ-Pay (з її допомогою можна без комісій проводити операції з готівкою, робити покупки за кордоном, брати участь в ексклюзивних акціях мережі), впровадили електронну книгу відгуків і тощо.
На сьогоднішній день організована торгівля відіграє визначальну роль в утриманні економічної ситуації в країні. Це підтверджується зростаючим впливом галузі на макроекономічні показники.
«За підсумками двох місяців 2021 року спостерігається збільшення обороту роздрібної торгівлі (на 4,6% з урахуванням зростання в лютому на 5,6%). Відбуваються структурні зміни на користь збільшення частки ВВП, яка в 2020 році склала 13,9% в порівнянні з 13,2% в 2019 році», — наводять дані в Мінекономіки.
По суті, саме великі торгові мережі сьогодні одне з небагатьох гарантованих джерел поповнення бюджету. У порівнянні з 2019 роком вони збільшилися в 1,5 рази — багато в чому завдяки тій самій «АТБ», одному з найбільших платників податків країни. Так, наприклад, в 2020 році компанія сплатила до бюджетів різних рівнів 15,8 млрд грн.
А ще український ритейл унікальний в плані збереження робочих місць. Тим часом, як в німецькій Media Markt (торгує електронікою і побутовою технікою. — Авт.) Вирішили до осені цього року закрити на батьківщині 13 магазинів і скоротити 1 тис. робочих місць, в українському мережевому ритейлі, як ми бачимо, таких проблем немає. Українська мережа національного масштабу «АТБ», де працюють близько 70 тисяч чоловік, створила протягом року, що минув, додаткові 5,5 тисячі робочих місць, відкривши 127 нових супермаркетів по всій країні.
Крім цього, в Мінекономіки відзначають, що саме організований ритейл на сьогоднішній день є прикладом боротьби з тіньовою економікою та переходу до цивілізованих форм грошових розрахунків: «Збільшення частки організованої торгівлі в цілому повинно позитивно вплинути на процеси детінізації в економіці. Розвиток організованої мережевої торгівлі сприяє поширенню безготівкових форм розрахунку, що дозволяє контролювати грошові потоки».
Також в міністерстві підкреслили відкритість великих рітейлерів до діалогу з владою, який спрямований на підтримку соціальної стабільності: «У березні поточного року міністерство провело ряд консультацій з ритейлерами з метою недопущення цінових коливань на продовольчі товари, що мають соціальне значення».