В останні роки українцям все складніше вирішити головну проблему — житлову. Нерухомість постійно дорожчає, та й взяти іпотечний кредит, як це роблять жителі розвинених країн, в Україні дуже складно і невигідно. Хоча нещодавно була запроваджена чергова державна програма доступної іпотеки під 7% річних, скористатися нею можуть не всі. Та й довіри до таких програм у людей немає. Адже досі тисячі українців не можуть розрахуватися по валютних кредитах, що були отримані до 2011 року під заставу нерухомого майна. Тим більше що 21 квітня мав закінчитися мораторій на відчуження іпотечного житла у валютних позичальників. Однак парламент не тільки подовжив мораторій, але і зобов'язав банки провести примусову реструктуризацію боргів за такими кредитами.
Нещодавно Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкти № 4475, № 4398 та № 4399 про захист валютних позичальників, які мають багаторічні борги по кредитах в іноземній валюті.
«Ухвалення цих законопроєктів дозволить вирішити проблему, якій вже понад 10 років, і захистити позичальників, які отримали кредити на придбання житла в іноземній валюті та постраждалих від валютних коливань, від зловживань з боку кредитодавців, сприятиме відновленню їх платоспроможності і стане шансом на їх звільнення з боргової ями», — заявив голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Зокрема, законопроект № 4475 передбачає продовження на п'ять місяців дії мораторію, що забороняє банкам стягувати майно громадян України, надане в якості забезпечення кредитів в іноземній валюті. Також цей документ запроваджує реструктуризацію таких кредитів з перерахунком усіх грошових зобов'язань у гривні і списанням збитків.
У свою чергу, законопроєктом № 4398 парламентарі зобов'язали Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не пізніше ніж за 30 днів до публікації оголошення про відкриті торги з реалізації заставленого майна запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму не менше оціночної вартості активу. Даний закон також виключає зі складу ліквідаційної маси житло, яке є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, якщо воно не перевищує 60 кв. м, або 13,65 кв. м на кожного члена сім'ї боржника для квартири або 120 кв. м для житлового будинку. Крім того, боржник, який проживає в такому житлі, в разі нестачі доходів для виконання умов реструктуризації за рішенням господарського суду може виплачувати мінімальну суму щомісячного виконання плану реструктуризації.
Роз'яснити норми прийнятих законів «ФАКТИ» попросили керуючого партнера Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидата економічних наук Євгена Невмержицького.
— Чи можна сказати, що парламент у черговий раз продовжив мораторій на стягнення щодо проблемних валютних кредитів на п'ять місяців?
— Так, мораторій на стягнення майна позичальників, зокрема предмета застави з іпотеки, фактично подовжений на 5 місяців і поширюється на всі кредити, видані в іноземній валюті і не погашені до дня проведення реструктуризації.
— Як реально буде працювати примусова реструктуризація? Тобто банки зобов'язані протягом п'яти місяців мораторію за власною ініціативою запропонувати валютним боржникам програму реструктуризації і поступового погашення заборгованості?
— Реструктуризація проводиться тільки за заявою клієнта. Обов'язковість полягає в тому, що банк не може відмовити клієнту в проведенні реструктуризації при наявності заяви клієнта, а також банк зобов'язаний дотримуватися норм зазначеного закону. А закон містить ряд пільгових умов для клієнта при проведенні реструктуризації.
— Як буде проводитися перерахунок усіх грошових зобов'язань в гривневий еквівалент і списання збитків?
— Вся сума збитків (тобто штрафи, пені, будь-які санкції за затримку чергового платежу по кредиту), що сплачена до дня реструктуризації, зараховується в погашення тіла кредиту. Це справедлива норма, що дозволяє відновити платоспроможність позичальників. Усі несплачені збитки списуються.
Що стосується курсу конвертації іноземної валюти в гривню, тут також враховані інтереси позичальника, а саме: курс вважається як середнє значення між курсом, коли кредит видавався, і поточним курсом валюти до гривні. Тобто тут збалансовані інтереси і кредитора, і позичальника щодо курсу перерахунку кредиту з валюти в гривню.
— Законопроектом № 4398 парламент зобов'язав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб за місяць до торгів з продажу заставленого майна запропонувати позичальникові погасити заборгованість на суму не менше оцінної вартості активу. Що це означає і хто визначає оцінну вартість?
— Оцінну вартість активу, в даному випадку предмета іпотеки, визначають сертифіковані експерти. Ця норма захищає інтереси позичальника шляхом надання йому можливості сплатити заборгованість, щоб житло не реалізовувалося на аукціоні.
— Цим же законопроєктом зі складу ліквідаційної маси виключається єдине житло боржника певної площі. Також боржник, який проживає в такому житлі, в разі недостатності його доходів для виконання умов реструктуризації може виплачувати мінімальну суму щомісячного платежу. Чи означає це, що, якщо боржник має невелику квартиру і в ній живе, то таке майно не можуть продати навіть в разі його відмови сплачувати борг?
— Ні, це означає, що позичальнику надано можливість виплачувати мінімальні суми згідно із зазначеними розмірами. Але тут не йдеться про надання можливості взагалі не платити за зобов'язаннями. Якщо позичальник відмовиться платити навіть мінімальні суми, то таке житло буде продане для погашення боргу. Це рішення також є справедливим і захищає права не тільки кредиторів, але і їх клієнтів.
— Яким чином буде визначатися мінімальна сума щомісячного платежу за планом реструктуризації? Що буде, якщо боржник не захоче платити і цю суму?
— Кожен кредит є індивідуальним, як і фінансова ситуація позичальника завжди індивідуальна. Тому мінімальна сума платежу розраховується в індивідуальному порядку. Від моменту отримання кредиту багато що змінилося у кожного позичальника щодо отримання доходу. Єдиною для всіх кредиторів і позичальників є тільки ситуація з курсом гривні за весь період від моменту отримання кредиту до сьогоднішнього дня. Ні позичальники, ні кредитори не винні в тому, що курс гривні аномально і непередбачувано обвалився з певних причин — від збройної зовнішньої агресії до злочинів українських чиновників, які видавали необґрунтовані кредити рефінансування комерційним банкам, за які потім купувалася іноземна валюта, що і призводило до штучної девальвації.
Тому для справедливого вирішення проблеми з іпотечними кредитами необхідно завершити розслідування за відкритими кримінальними справами проти колишнього керівництва НБУ та інших відповідальних чиновників і отримати судові рішення.
А мінімальна сума періодичного платежу з кожного кредита після реструктуризації стосується виключно банку кредитора і його позичальника. І це ніяк не пов'язано з причинами, що призвели до проблем погіршення фінансового стану більшої частини позичальників за валютними кредитами, яке відбулося не з їхньої вини, — підсумував експерт.
Варто нагадати, що раніше представники бізнесу та експерти публічно висловлювали свою критику щодо прийнятих парламентом законів про примусову реструктуризацію заборгованості за валютними кредитами.