У понеділок, 19 квітня, відбулося чергове засідання міністрів закордонних справ країн Євросоюзу. Через пандемію коронавірусу воно проходило в режимі відеоконференції. На порядку денному стояли три питання, напряму пов'язані з діями Кремля: конфлікт Чехії з Росією, стан здоров'я опозиціонера Олексія Навального, нарощування російських військ на кордонах з Україною.
ЄС погрожує притягнути Кремль до відповідальності, якщо стан здоров'я Навального і далі буде погіршуватися. Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс прямо назвав нинішню ситуацію «спробами російської влади вбити опозиційного лідера у в'язниці». На жаль, поки що Євросоюз обмежується лише закликами до Москви. Як саме Європа має намір покарати Росію за це, міністри не домовилися.
Немає ясності й з відповіддю ЄС на агресивні дії Кремля біля кордонів з Україною. Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики Жозеп Боррель підкреслив, що Росія сконцентрувала в прикордонному з Донбасом регіоні та анексованному Криму вже близько 150 тисяч своїх військовослужбовців. При цьому Україна ніяк не провокувала подібні дії. Боррель подякував Києву за стриманість і розсудливість. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, який приєднався до відеоконференції, запропонував ввести секторальні санкції проти Росії, проте, за визнанням Борреля, «немає ніякого руху в питанні додаткових санкцій».
Найбільш детально міністри обговорили конфлікт Чехії з Росією, що виник через нового шпигунського скандалу.18 квітня Прага вислала з країни 18 російських дипломатів, назвавши їх співробітниками розвідслужб. У відповідь Москва вислала 20 чеських дипломатичних працівників. Чехія закликає західні країни підтримати її в цьому конфлікті й теж вислати російських дипломатів або хоча б зробити офіційні заяви щодо ситуації.
Те, що відбувається, дуже схоже на масове вислання дипломатичних працівників у 2018 році після отруєння Сергія Скрипаля та його дочки Юлії в Солсбері (Великобританія). Британська влада заявила, що це була таємна операція російської військової розвідки ГРУ, офіцери якої Олександр Мишкін і Анатолій Чепіга, прибувши в країну під іменами Олександра Петрова і Руслана Боширова, намагалися вбити Скрипалів, використовуючи заборонену нервово-паралітичну отруту «Новачок».
Тепер уряд Чехії звинувачує тих же Мишкіна і Чепігу в організації вибухів на збройних складах у селі Врбетіце, розташованому неподалік від чесько-австрійського кордону. Перший вибух стався 16 жовтня 2014 року. Тоді загинули двоє людей. Вибухнули 50 тонн боєприпасів. Другий вибух був 3 грудня того ж року. Довелося евакуювати понад 400 мешканців кількох сіл.
Чеські спецслужби вважали, що це була диверсія. Але недавно їм вдалося встановити, що її влаштували офіцери ГРУ, які отруїли Скрипалів. Мишкін і Чепіга перебували на території Чехії з 11 по 16 жовтня 2014 року під іменами громадянина Молдови Миколи Попа і громадянина Таджикистану Руслана Табарова. Вони проникли на склади у Врбетіце та заклали там вибухові пристрої.
Однак план полягав у тому, що детонація відбудеться пізніше, вже на території Болгарії. Склади в чеському селі орендувала приватна компанія Imex Group. Наприкінці 2014 року вона мала намір поставити зброю і боєприпаси болгарській фірмі Emco, що належить Еміліану Гебреву. Болгарський бізнесмен абсолютно легально постачав зброю в Україну для МВС і Нацгвардії. Це, безумовно, викликало невдоволення Москви. Диверсія мала зірвати ці постачання або змусити Гебрева відмовитися від них. Коли стало ясно, що болгарин не злякався вибухів в Чехії, його у 2015 році двічі труїли «Новачком». І там теж залишили сліди Мишкін і Чепіга.
Кремль, звичайно, все заперечує і намагається звинуватити Прагу в підіграванні Вашингтону. У Москві кажуть, що шпигунський скандал не випадково виник відразу після того, як адміністрація президента Джо Байдена ввела нові санкції проти Росії. В цей пакет входить вислання 10 російських дипломатів із США. Ось Чехія і згадала про вибухи семирічної давнини.
Однак в Празі налаштовані рішуче. «Шпигунські ігри» Кремля вже обійшлися Росії дорого — уряд Андрія Бабіша виключив «Росатом» з учасників тендеру на завершення будівництва АЕС «Дуковани». Російська компанія вважалася фаворитом. Чехія припинила видачу будь-яких віз росіянам, зокрема й студентських та робочих. Наразі уряд Бабіша розглядає інші заходи, зокрема заборону для чеських компаній на ведення будь-якого бізнесу з Росією. Це вдарить по низці галузей російської економіки, наприклад, по пивоварах та виробниках автомобілів.
Фото Pexels