У першій частині ексклюзивного інтерв'ю міністр соціальної політики у 2016−2019 роках Андрій Рева розповів «ФАКТАМ» чи дійсно запровадження другої ланки пенсійної системи сприятиме збільшенню виплат й у чому криється небезпека недержавних пенсійних фондів. У продовженні розмови Андрій Рева не лише наводить наочні розрахунки — яким буде розмір пенсії при обов'язковій накопичувальній системі та при солідарній, за однакової зарплати, — а й розповідає, чому багато країн Східної Європи відмовились від другого рівня пенсійної системи.
— Більшість українців не довіряє жодним державним установам та накопичує собі на старість самостійно, зберігаючи гроші «під матрацом».
— Звісно, ви можете накопичувати гроші, якщо вони є. У нас 24 млн людей працездатного віку. Внески у Пенсійний фонд платить лише 10,5 млн. Таким чином, резерв платників внесків — 14 млн осіб.
Отже, 10,5 млн платять внески, але постає питання: в якому розмірі? Чотири мільйони роблять внески з мінімальної заробітної плати, яка з січня 2021 року становить 6 тисяч гривень. Це означає, що у Пенсійний фонд вони перераховують, увага, «шалені» гроші — аж 1 320 гривень на місяць. У мене просте питання: як ви гадаєте, яка у них буде пенсія? От що б ви зробили та сказали цим людям, які скаржаться, що у нас низькі пенсії? Ти хочеш платити 1 320 гривень на місяць й отримувати 10 тисяч гривень пенсії, як?
Читайте також: Українців зобов'яжуть накопичувати пенсію: ексміністр роз'яснив деталі
— Це неможливо.
— Мені як міністру теж це очевидним було. При тому, що мінімальна пенсія в Україні 1 769 гривень. Тобто один працівник на мінімальну зарплату не утримує навіть одного пенсіонера з мінімальною пенсією. З цих чотирьох мільйонів, які сплачують єдиний соціальний внесок з мінімальної зарплати, два мільйони — це підприємці. Маючи річний обіг коштів у 5 мільйонів гривень, щомісяця така особа платить 1 320 гривень і в таких обставинах вважає, що утримує всіх і вся.
Насправді лише в бюджетній сфері є люди, які реально отримують зарплату 6 тисяч. А ще приблизно мільйон тих, хто працює в приватному секторі й офіційно показує мінімальну зарплату. З них 80 тисяч — керівники приватних підприємств. У таких осіб є машина «Мерседес», вони літають на курорти, мають чудові будинки, дачі та все інше, а зарплата 6 тисяч гривень, яку вони декларують, дозволяє їм ще й на субсидію претендувати.
Тобто ці чотири мільйони осіб з мінімальною зарплатою утримують два мільйони пенсіонерів з мінімальною пенсією. А шість мільйонів працівників показують диференційовану зарплату та утримують дев’ять мільйонів пенсіонерів із середнім розміром виплат 3 700 гривень. То в чому наша проблема? Відповідь очевидна — в тіньовій економіці.
— Деякі експерти наголошують, що все ж потрібно підвищувати податки, інакше ми не зможемо платити нормальні пенсії.
— У мене до таких експертів одне питання: для кого ми їх будемо підвищувати? Для цих 14 мільйонів, які нічого не платять? Так їм байдуже.
Необхідно розібратись з тими чотирма мільйонами, які платять податки з «мінімалки». Ну і звісно, потрібно виводити з тіні економіку — це головне!
— Все ж скільки українцям вдасться накопичити, якщо запровадять обов'язкову накопичувальну систему?
— Нагадую, що солідарна система — 18% податку на заробітну плату. Для накопичення збираються брати 2% ЄСВ і 2% ПДФО, загалом 4%. Порівняйте: 18% і 4%. Тобто це виходить в чотири з половиною рази менше.
Чиновники кажуть: якщо ми будемо 35 років платити з зарплати в розмірі 15 тисяч гривень 4%, то зможемо накопичити 400 тисяч гривень. Я хотів би вам показати цей розрахунок. Ось я взяв ідеальну ситуацію, коли кожен рік накопичення зростають на 3%. Якщо з 15 тисяч гривень платити 4%, це виходить 600 гривень на місяць. 600 множимо на 12 місяців, отримуємо 7 200. І на 35-й рік платежу ви отримуєте 448 тисяч 386 гривень. Проте 48 тисяч гривень доведеться віддати за обслуговування недержавним пенсійним фондом, з кожного. Тобто ці 48 тисяч з кожного — це чистий прибуток недержавного пенсійного фонду. Буде накопичення чи не буде, а ці гроші вони регулярно отримуватимуть і прекрасно житимуть.
— Що ж отримає громадянин?
— 400 тисяч він за 35 років накопичить за ідеальних умов. Проте в пенсійному забезпеченні є таке поняття, як актуарний вік. Тобто ми робимо розрахунок, скільки років людина після виходу на пенсію отримуватиме пенсію, умовно кажучи. Це середня величина, а не тривалість життя в Україні. У нас актуарний термін — 18 років.
Наприклад, моя мама отримує пенсію з 1994 року, їй було 55 років, коли вона вийшла на заслужений відпочинок. Дякувати Богу, вона ще жива й отримує виплати 27-й рік. Батько вийшов на пенсію в 1997-му в 60 років, а у 1999-му помер, йому виплачували пенсію лише два роки. Тобто 2 роки додаємо до 27 — маємо 29, та ділимо на два. Мама ще навіть не вибрала квоту. Вони повинні були 36 років вдвох одержувати пенсію протягом 18 років.
Повертаємось до накопичувальної системи, яку нам обіцяють. Беремо зібрані 400 тисяч ділимо на 18 років і на 12 місяців — отримуємо 1 851 гривню 85 копійок на місяць.
Читайте також: Служба зайнятості: хто може стати на облік, який розмір допомоги по безробіттю та кому роботодавці готові платити 20 тисяч
— Але ж в умовах солідарної системи виплати будуть вищими за 1 851 грн, які пропонують за накопичувальної?
— У солідарній системі, якщо з 15 тисяч платити 22%, із них 18% йшло б на виплату, то разом вийшло б 5 247 гривень 55 копійок. Таким чином, виплати при солідарній системі становитимуть 5 247 гривень 55 копійок, а при обов’язковому накопиченні — 1 851 гривню. І лише разом вийде пенсія 7 тисяч гривень.
— Вочевидь, в українських реаліях накопичувальна система не дуже вигідна. Наскільки успішно вона впроваджена в країнах Східної Європи?
— В Угорщині законодавчими рішеннями намагалися повернути накопичені громадянами кошти у солідарну пенсійну систему або націоналізувати їх.
У Литві та Латвії ставку внесків у другий рівень пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля.
Чехія у січні 2016 року оголосила про ліквідацію другого рівня, який був створений лише у 2013 році.
У Польщі у лютому 2014 року через введені державою обмеження на форми інвестування фондами страхування останні почали отримувати негативну дохідність. Тоді було заборонено інвестувати у державні облігації, а попередні інвестиції довелось безоплатно повернути державі для скорочення держборгу. Згодом польський уряд дав громадянам термін у три місяці на повернення до солідарної системи — за мовчазною згодою, якщо не буде заявлено про відмову, і продовжує таку практику.
Тобто вони стикнулись з цією ж самою проблемою, як і Україна сьогодні, — відсутність фондового ринку.
Читайте також: Про небезпеку недержавних пенсійних фондів і нюанси обов’язкової накопичувальної системи: ексміністр соцполітики
— Дехто з чиновників у якості позитивного прикладу наводить Німеччину.
— Ще можна згадати й США, Канаду, Нідерланди й так далі. Але у країнах, де є «Боїнг», «Тесла», на фондовій біржі можна купувати акції та бути впевненим, що все буде добре. Покажіть мені хоча б одну компанію в Україні, яка має таку ж репутацію? Відповідь очевидна.
— Андрію Олексійовичу, але ж українська пенсійна система потребує змін.
— Я за те, щоб впроваджувати цю обов'язкову накопичувальну систему тоді, коли будуть умови. Розумію чийсь особистий інтерес, але що отримують пенсіонери, держава, місцеві бюджети, Пенсійний фонд? Усі в програші, крім друзів деяких депутатів, які це все сьогодні активно лобіюють.
Уявіть собі, що ми з вами зараз не у 2021 році, а у 2000-му, й у нас є тисяча гривень, і ми цю тисячу вирішили відкласти на майбутнє. Тоді це було 200 доларів при курсі 5. Є два шляхи: берете 200 доларів і кладете під матрац, другий варіант — віддаєте тисячу гривень до недержавного пенсійного фонду «Рога і копита». Пройшло 20 років, зараз вам ці гроші знадобились, ви дістали з-під подушки 200 доларів, перевели їх у гривню та отримали на руки приблизно 5 600 гривень. Тобто єдине, на чому втратить людина, — інфляція долара.
А якщо ви поклали у недержавний пенсійний фонд, на руки отримаєте 381 гривню. І це в кращому випадку, адже фонд може просто зникнути, як це сталося нещодавно з недержавним пенсійним фондом банку «Аркада».
Фото в заголовку надане Андрієм Ревою