Ввечері 24 травня держави Євросоюзу узгодили єдину відповідь на ініційовану білоруською владою примусову посадку у Мінську лайнера ірландської авіакомпанії Ryanair. Як уже повідомляли «ФАКТИ», літак виконував рейс з Афін до Вільнюса. На борту перебувало понад 120 пасажирів з різних країн світу. Серед них були опозиційний білоруський журналіст Роман Протасевич та його дівчина росіянка Софія Сапега. Як стало очевидно, історію про вибуховий пристрій, що нібито знаходився на борту, було придумано владою Білорусі, щоб заарештувати Протасевича.
Дії білоруської влади викликали обурення в Євросоюзі, США, Великобританії. У Брюсселі відбувся саміт глав держав й урядів країн ЄС, на якому екстрено обговорили відповідні дії.
У своїй офіційній заяві Рада Євросоюзу закликала усіх європейських авіаперевізників уникати перельотів над територією Білорусі. Іншою мірою повинна стати заборона для білоруських авіакомпаній на перельоти у повітряному просторі ЄС та використання європейських аеропортів.
До речі, деякі авіакомпанії, наприклад, Lufthansa, Air Baltic, Wizz Air, KLM й інші, вже припинили польоти над територією Білорусі.
«Рада ЄС вимагає негайного звільнення Романа Протасевича і Софії Сапеги. Їм повинна бути гарантована свобода пересування», — підкреслюється у документі. Брюссель закликав Міжнародну організацію цивільної авіації (ICAO) провести негайне розслідування «цього безпрецедентного та неприйнятного інциденту».
Лідери країн ЄС також домовилися про нові штрафні заходи відносно Білорусі у відповідь на примусову посадку літака. Раді ЄС доручено розширити список санкцій фізичних осіб і організацій з Білорусі. Верховного представника ЄС із зовнішньої політики Жозепа Борреля зобов'язали невідкладно підготувати пропозиції щодо додаткових економічних санкцій щодо Білорусі.
ЄС також висловив солідарність з Латвією «у питанні необґрунтованої висилки латвійських дипломатів» з Мінська 24 травня. Нагадаємо, так білоруська влада відреагувала на дії голови МЗС Латвії і мера Риги, які у центрі латвійської столиці публічно поміняли державний прапор Білорусі на біло-червоно-білий, який є символом протестного руху проти режиму Олександра Лукашенка. Рига у відповідь вислала посла Білорусі та весь склад дипломатичного представництва республіки.
Саміт у Брюсселі був позачерговим, однак про його проведення лідери країн ЄС домовилися ще у квітні. Голова Євроради Шарль Мішель назвав тоді основними темами зустрічі глобальну зміну клімату та стосунки з Росією. Пізніше до порядку денного додали ситуацію з ковідом та стосунки з Великобританією. Час проведення зустрічі з огляду на важливість питань розширили до двох днів.
Але інцидент з літаком Ryanair несподівано все змінив. Перший день саміту було майже повністю присвячено обговоренню ситуації з Білоруссю.
Перед початком обговорення Шарль Мішель наполегливо попросив президентів та прем'єр-міністрів залишити свої телефони за дверима зали засідань. «Ніхто не повинен перешкодити конфіденційності», — підкреслив він.
Лідерам країн ЄС знадобилося близько двох годин, щоб домовитися про реакцію на «примусову посадку літака Ryanair». Саме таке формулювання використовується в офіційному документі, який було прийнято на саміті. Його запропонувала канцлер Німеччини Ангела Меркель.
Однак під час обговорення учасники саміту у виразах не стримувалися. Президент Литви Гітанас Науседа назвав посадку літака «актом державного тероризму проти європейської спільноти». Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен заявила, що трапилося «викрадення літака з пасажирами та екіпажем».
Все ж дипломатичною мовою «примусова посадка» звучить теж вельми жорстко. Меркель підкреслила, що версія інциденту, яку представила влада Білорусі, не заслуговує на довіру.
Урсула фон дер Ляйен підкреслила, що білоруських авіадиспетчерів використовували, щоб «допомогти державі захопити контроль над літаком з ЄС». «Тому довіряти Білорусі у тому, що польоти через її повітряний простір будуть безпечними, не можна», — заявила вона.
На пресконференції за підсумками першого дня саміту журналісти запитали голову Єврокомісії та Шарля Мішеля, чи не зашкодить заборона на польоти «Белавіа» в ЄС простим білорусам. Фон дер Ляйен запевнила, що ЄС підтримує громадянське суспільство у Білорусі. Вона нагадала, що Євросоюз давно узгодив та схвалив «інвестиційний й економічний пакет для Білорусі у розмірі 3 мільярдів євро». «Але він буде залишатися замороженим, поки Білорусь не стане демократичною», — підкреслила глава Єврокомісії.
Європейські ЗМІ назвали рішення саміту жорсткими, бо вони різко контрастують з трьома пакетами санкцій, що було введено ЄС щодо Білорусі у жовтні, листопаді та грудні 2020 року. Попередні пакети виглядають вельми скромно. Зараз прийняті конкретні рішення, які здатні помістити Білорусь в ізоляцію. Є впевненість, що Рада ЄС включить до четвертого пакета не лише точкові, а й секторальні обмеження.
Президент США Джо Байден підтримав рішення Євросоюзу. Білий дім розповсюдив 24 травня заяву, в якій американський лідер пообіцяв, що його адміністрація також розробить варіанти притягнення винних в інциденті з літаком Ryanair до відповідальності. І це буде зроблено у тісній співпраці з ЄС, іншими партнерами США та міжнародними організаціями.
«Цей обурливий інцидент та відеозапис, який пан Протасевич, судячи з усього, був змушений зробити під тиском, є ганебними нападами як на самого політичного дисидента, так й на свободу преси», — підкреслив Байден. Він назвав випадок з примусом лайнера відхилитися від курсу «прямим порушенням міжнародних норм».
Вночі 25 травня у Брюсселі опублікували також висновок Євроради зі стратегічної дискусії щодо стосунків з Росією. На обговорення цього питання лідери країн ЄС витратили півтори години. Вони підкреслюють, що зробили поки перший крок у питанні перегляду своєї політики щодо РФ.
Єврокомісії та Жозепу Боррелю особисто доручено підготувати звіт, який пропонує «варіанти політики» щодо Москви. Стратегічну дискусію буде продовжено на наступному саміті 24−25 червня.
А поки лідери ЄС погодилися у тому, що Росія своїм втручанням у справи України, Молдови та Грузії й дестабілізацією ситуації в цих країнах прагне «послабити ЄС та підірвати держави, що входять до нього». Для цього Москва використовує «гібридні загрози, саботаж, вбивства, тактику розділяй і володарюй, кібератаки та кампанії по дезінформації». Голова Єврокомісії констатувала провал спроб ЄС поліпшити стосунки з Росією. Російська влада не готова співпрацювати з ЄС у конструктивному режимі.
«Ми бачимо цю схему роками, вона не змінюється і тільки стає гірше. Водночас ЄС та Росія приречені на спільне майбутнє», — заявила Урсула фон дер Ляйен.