Шестирічна Ангеліна любить танцювати, займається спортом. Вона ходить у звичайний дитячий садочок. Якби не фотографії, які залишилися з того важкого періоду, ніхто не здогадався б, що у дівчинки був рак.
— Іноді ми роздивляємось дитячі фото Ангелінки, зроблені до року, — каже мама дівчинки Людмила Кожарко. — Дочка на них без волоссячка, тому що тоді проходила хіміотерапію. Весь цей час ми були на «Дачі». Цілий рік. Нам з чоловіком і Ангеліною надали кімнату. Іноді з Рівного приїжджали наші старші діти — дворічна донька і 12-річний син. Вони дуже сумували за нами.
… Ангеліна народилася 18 липня 2014 року в пологовому будинку в Рівному.
— Мені планово зробили кесарів розтин, все пройшло добре, — розповідає Людмила. — Але дочка в перші місяці була неспокійною, погано спала, засинала тільки у певному положенні. Зараз я думаю, що пухлина у неї була вже тоді, але ніхто про це не здогадувався.
Коли Ангеліні було п'ять місяців, у неї піднялася температура, і довелося терміново везти дитину в лікарню, до сімейного лікаря. Лікарка запідозрила, що печінка в Ангеліни збільшена, і сказала, що дитині треба зробити УЗД.
— Під час обстеження я зрозуміла за виразом обличчя спеціаліста з УЗД: щось не так, — продовжує Людмила. — Нас направили в Київ, в Інститут раку. Там я вперше почула поставлений доньці діагноз — гепатобластома (рак печінки). Тільки потім я почала згадувати, що Ангеліна народилася величенькою і смуглявенькою. Але чоловік теж смаглявий, і ніхто не запідозрив, що у дочки є проблеми з печінкою.
Дівчинка почала проходити лікування в Інституті раку. Їй призначили хіміотерапію. А в дев'ять місяців дитину прооперували в Національному інституті хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова — залишили тільки два сегменти печінки.
— Всього Ангелінці зробили шість блоків хіміотерапії: чотири — до операції і два — після, — говорить Людмила. — Оперував її Олег Котенко. Уявляєте, операція вже була призначена, але перед нею мій чоловік три дні бігав містом, збираючи необхідні препарати та витратні матеріали! Благодійний фонд «Запорука» нам дуже допоміг у цих пошуках. Його співробітники домовлялися з різними аптеками, зі швидкою допомогою. Наприклад, так ми знайшли інтубаційну трубку маленького діаметра, без якої неможливо дати дитині наркоз.
Операція тривала десять годин. Пам'ятаю, лікар вийшов з операційної і сказав, що все пройшло успішно, перелили тільки 50 мілілітрів крові.
Ще місяць Ангеліна пробула в клініці, проходила післяопераційне лікування.
На жаль, у дочки виявилася індивідуальна непереносимість шовного матеріалу. Поки остання ниточка не розсмокталася, шов нагноювався. У Ангеліни утворилася грижа. Але потім все нормалізувалося.
— Чи були якісь обмеження в харчуванні після операції?
— Нам пощастило, що Ангеліна була маленькою і харчувалася виключно дитячою сумішшю. Можливо, тому у дочки не було інтоксикації. Після операції нам сказали, що донечці доведеться все життя сидіти на дієті. Якийсь час так і було, але пізніше під контролем лікарів дочка почала пробувати звичайну їжу. І зараз харчується як здорова дитина.
— Кажуть, що печінка регенерується…
— Це помилкова думка, ми теж так думали. Але лікар Олег Котенко нам пояснив, що вилучені сегменти печінки не відновляться, просто ті, які залишилися, беруть на себе всю роботу. У Ангеліни так і сталося.
Ангеліна з батьками прожила на «Дачі» цілий рік, і її сім'ю тут добре пам'ятають.
— Дівчинка проходила хіміотерапію, потім її прооперували, і весь цей час ми спостерігали, як Ангеліна зростає, — згадує співробітниця фонду «Запорука» Ірина Сахно. — Їй ще не було і рочку, коли вона стояла біля дивана в нашій ігровій кімнаті — і раптом… сама пішла. Адже якщо дитина проходить лікування в лікарні, у неї практично немає можливості повзати, а без цього складно навчитись ходити. Лікування від онкозахворювання — це не тиждень і не два, а пів року або рік життя. Тому, якщо дитина може проходити лікування в лікарні, а жити в такому будинку, як наша «Дача», та ще разом з мамою або, як Ангеліна, з обома батьками, це дуже важливо і для самої дитини, і для сім'ї. Для збереження сім'ї.
— Ми потоваришували з багатьма сім'ями, які одночасно з нами жили на «Дачі», — згадує Людмила. — І підтримуємо відносини дотепер. Хоча деякі з сімей втратили свою дитину… Пам'ятаю, в Ангеліни була подружка Софія, якої, на жаль, уже немає. А батьки досі допомагають центру, передають гроші.
Про благодійний фонд «Запорука» та проєкт «Дача» Людмилі розповіли мами, чиї діти проходили лікування в Інституті раку. Адже фонд постійно допомагає дитячому відділенню інституту, збирає гроші на операції або ліки. «ФАКТИ» писали про це 5 липня 2019 року в статті «Після шести курсів хіміотерапії син одужав» (як малюк поборов рак).
— Уже 12 років фонд орендує будинок, в якому безкоштовно можуть жити шість сімей з дітьми, які проходять лікування, — розповідає президент фонду «Запорука» Наталія Оніпко. — Але паралельно ми добудовуємо будинок, де зможуть розміститися вже 14 сімей, і у кожної буде своя кімната. А ще передбачено особливе приміщення зі звукоізоляцією. Адже батьки хворої дитини намагаються при ній не показувати своїх емоцій. Буде також кімната психолога — батьки й діти зможуть у будь-який час отримати консультацію. У фізіотерапевтичному кабінеті діти будуть проходити реабілітацію — робити вправи для суглобів після ендопротезування. Ну і як же без ігрових кімнат? Одна буде для маленьких дітей, інша — для підлітків.
Коли я розглядала на комп'ютері візуалізацію всіх приміщень, мене вразив зал із дерев'яними табличками на стелі: на них написані імена всіх благодійників, які допомогли здійснити такий чудовий проєкт — від звичайних людей до великих компаній.
— На якому етапі зараз знаходиться будівництво? — питаю Ірину Сахно.
— Усі роботи практично завершені, і зараз ми вже купуємо меблі. Дизайн-студія Сергія Махно безкоштовно зробила цей проєкт. Багато компаній, які займаються будівельними матеріалами, надавали нам свою продукцію даром або з дуже великими знижками. Наприклад, компанія «Агромат» повністю забезпечила сантехнікою і подарувала 12 тонн плитки. Це і є соціально відповідальний бізнес.
— «Дача» — наш другий дім, — каже Людмила. — Уже п'ять років, приїжджаючи на обстеження, ми обов'язково тут буваємо, привозимо торт для тих дітей, які проходять лікування. Ангеліна зараз у ремісії, але спостерігатися в Інституті раку їй необхідно щорічно.
На жаль, будівництву нової «Дачі» не зраділи сусіди, які живуть поруч у своїх приватних будинках.
— Деякі з них говорили, що не хочуть бачити поруч хворих дітей, — продовжує Наталія Оніпко. - «Ваші діти будуть псувати ауру», «Ваші діти заразні» — це лише кілька фраз, які звучали з вуст деяких сусідів. Вони збирали підписи проти будівництва, до нас постійно приходили перевіряльники з різних інстанцій. А метою було — заборонити або хоча б загальмувати будівництво. Втім, ніяких порушень за весь цей час не знайшли. Одного разу сусід, чиї вікна виходять на нашу ділянку, зрізав болгаркою замок на наших воротах. Заявив, мовляв, незаконно, щоб онкохворі діти жили поруч зі здоровими: «Я будував дім не для того, щоб з вікна дивитися на дітей, які перебувають за крок від смерті».
… 28 березня нинішнього року в новому центрі «Дача» сталася пожежа. Був пошкоджений фасад будинку, виготовлений з якісних, незаймистих матеріалів.
— У будинку в той момент знаходилися три людини — двоє будівельників і сторож, — каже Ірина Сахно. - О пів на дванадцяту вечора сторож побачив через прозорі двері полум'я. У будинку стоїть сучасна пожежна сигналізація, яка відразу ж відключила електрику.
За фактом підпалу центру «Дача» відкрили кримінальне провадження.
— Тепер слідчі опитують свідків, готують експертні висновки у цій справі, — каже Ірина. — У пошкодженій частині будинку поки не можна проводити зовнішні роботи. Але ми зобов'язані довести цю справу до кінця, сподіваємося, що правоохоронці встановлять ім'я і замовника, і виконавця злочину.
П'ятого квітня 2021 року відомий ведучий, волонтер Сергій Притула, який раніше допомагав фонду «Запорука» збирати гроші на купівлю обладнання, розповів про пожежу на своєму YouTube-каналі та у «Фейсбуці». Розміщене відео стало вірусним, його поширили близько 15 тисяч осіб. Завдяки такому розголосу люди стали підтримувати фонд і активно перераховувати гроші на ліквідацію наслідків пожежі.
Як і в позаминулому році, під час міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» (він пройде у столиці з 23 по 27 червня) будуть продаватися книги, які люди жертвують. Таку ініціативу придумали волонтери благодійної книжкової крамниці «ДієСлово». Зібрані кошти підуть на реалізацію проєкту «Дача». Дізнатись, куди приносити книжки, можна за посиланням.
— Ця та інші акції допомагають нам поповнювати запас коштів, які йдуть на закупівлю дорогого обладнання та ліків для дітей, які перебувають на лікуванні в Інституті раку, — говорить Наталія Оніпко. — Ми завжди намагаємося показати людям, що допомагати легко. Є різні способи: можна допомогти фінансово або стати волонтером і подарувати свій час і професіоналізм.
Допомогти нам можна, перерахувавши кошти на рахунок благодійного фонду «Запорука» 5169 3305 1816 6852 в «ПриватБанку». Додаткова інформація є на сайті http://zaporuka.org.ua/dopomohti).