Вночі 28 травня у Сирії було оголошено офіційні підсумки президентських виборів. Голосування відбулося 26 травня. На пост голови держави претендували три кандидати — чинний президент Башар Асад, колишній міністр з парламентських справ Абдалла Абдалла та лідер невеликої опозиційної партії «Національно-демократичний фронт» Махмуд Марей.
Асад здобув перемогу, він набрав 95,1% голосів. Про це заявив голова сирійського парламенту Хаммуда Сабаго.
Це були другі президентські вибори у Сирії з початку громадянської війни у країні. На минулих виборах у 2014 році Асад отримав 88,7% голосів.
Тепер він має можливість залишитися при владі ще на сім найближчих років. Асад зараз контролює дві третини території Сирії. Йому не підкоряються провінція Ідліб, а також райони на північному сході країни, частина яких знаходиться під контролем курдів, а частина під контролем Туреччини.
«Асад насміхається над демократичними принципами, коли говорить про нібито наявність у нього у Сирії конкурентів на виборах. Насправді це два схвалених спецслужбами кандидата, у яких не було шансів перемогти», — заявила Муна Ганем, директор організації сирійських жінок Forum for Peace.
З нею згоден верховний представник ЄС із зовнішньої політики Жозеп Боррель. На нараді з головами МЗС країн Євросоюзу у Лісабоні Боррель заявив: «Євросоюз не визнаватиме результати президентських виборів у Сирії. Ці вибори не є ані вільними, ані чесними».
Боррель впевнений, що перемога Асада не привнесе нічого до врегулювання конфлікту у Сирії. Про нормалізацію стосунків між світовою спільнотою та сирійським режимом не йдеться.
«Ми засуджуємо рішення режиму Асада провести вибори за рамками, встановленими резолюцією 2254 Ради безпеки ООН, та приєднуємося до голосів сирійців, зокрема представників громадянського суспільства та сирійської опозиції, які назвали це голосування незаконним», — йдеться у спільній заяві, яку зробили державний секретар США Ентоні Блінкен та міністри закордонних справ Великобританії, Франції та Італії.
У четвер, 27 травня, Євросоюз вчергове продовжив санкції проти режиму Асада. Зокрема, йдеться про ембарго на торгівлю сирійською нафтою, обмеження інвестиційної активності та заморозку рахунків сирійських функціонерів. Санкції продовжено до 1 червня 2022 року. Окрім того, було розширено список сирійців, щодо яких діють індивідуальні санкції. Тепер до нього входять 283 фізичних особи, а також 70 організацій та фірм.