У неділю, 30 травня, темою номер один в європейських ЗМІ несподівано став, здавалося б, вже забутий шпигунський скандал, в епіцентрі якого опинилося Агентство національної безпеки США. Завдяки колишньому співробітнику АНБ та ЦРУ Едварду Сноудену, який вже кілька років живе у Росії, стало відомо, що американські спецслужби прослуховували телефонні розмови та стежили за провідними європейськими політиками, зокрема за канцлером Німеччини Ангелою Меркель.
Ці пристрасті давно вгамувалися. Але ось тепер стали відомі результати журналістського розслідування, яке проводила данська телерадіокомпанія Danmarks Radio (DR). Вона поділилася зібраним досьє з низкою європейських ЗМІ, зокрема з німецькою газетою Suddeutsche Zeitung та французьким виданням Le Monde.
Ось, що опублікувала 30 травня французька газета:
«Часто кажуть, що у галузі розвідки дружби не існує. Це відчули на собі Франція і деякі з її найближчих союзників. За кількома парламентаріями та високопоставленими чиновниками з Німеччини, Франції, Норвегії та Швеції шпигувало Агентство національної безпеки США (АНБ). Для прослуховування американське розвідувальне агентство скористалося данськими системами електронного спостереження.
Про це стало відомо у неділю, 30 травня, з розслідування данського громадського телебачення (DR), до якого отримали доступ газети Le Monde, Süddeutsche Zeitung, німецькі телеканали NDR та WDR, а також шведське суспільне телебачення (SVT) та норвезький NRK.
DR повідомило про внутрішню доповідь данської розвідки, що показує, що АНБ шпигувало за відомими європейськими політиками у 2012—2014 роках та використовувало данські системи прослуховування, що були встановлені на підводних телекомунікаційних кабелях. Цей доступ АНБ отримало за домовленостями з Данією.
Серед цілей виявилися канцлер Німеччини Ангела Меркель, а також два кандидати на пост канцлера у 2009 та 2013 роках відповідно — Франк-Вальтер Штайнмаєр, лідер соціал-демократичної опозиції (СДПН) в Бундестазі, а потім міністр закордонних справ та нинішній президент ФРН, та Пер Штайнбрюк, один з керівників СДПН.
DR поспілкувалася з безліччю джерел, що мали доступ до цієї конфіденційної доповіді, підготовленій у травні 2015 року данською військовою розвідкою (Forsvarets Efterretningstjeneste — FE). Ця діяльність почалася у 2013 році. У той час FE відразу після викриттів Едварда Сноудена захотіла пролити світло на використання потужним американським розвідувальним агентством своїх засобів перехоплення у Данії.
Висновки цієї секретної 15-сторінкової доповіді, яка називається «Данхаммер» («Данський молот». — Ред.), недвозначні: АНБ використовувало своє партнерство з Данією, щоб шпигувати за країнами-союзниками та зробила Копенгаген спільником, скориставшись наївністю свого партнера, який надав свої системи спостереження.
У доповіді «Данхаммер» доведено, що шпигували й за високопоставленими французькими, шведськими та норвезькими чиновниками, але на цьому етапі DR не змогла назвати їхні імена.
АНБ та служба військової розвідки Данії відмовилися від коментарів. Міністр оборони Данії Тріне Брамса відмовилася коментувати викриття, заявивши, що «систематичне прослуховування близьких союзників неприпустимо».
Le Monde проінформувала Єлисейський палац про те, що серед цілей АНБ були французькі діячі, але там спочатку не захотіли реагувати або відповідати на наші запитання.
Потім один високопоставлений представник французької влади все ж висловився. «Якщо ці факти вірні, вони, зрозуміло, є неприйнятними, і ми проінформували зацікавлених партнерів. Ми попросили у них пояснень та гарантій того, що ця практика припиниться. Настільки делікатні питання вирішуються по відповідних каналах», — заявив він.
Зі свого боку, Штайнмайер повідомив, що він «не знає й не пригадує випадків, коли за ним могли б спостерігати данські спецслужби». А Пер Штайнбрюк, якого опитувала німецька телекомпанія WDR, назвав факти скандалом та анітрохи не здивувався.
Відповідаючи на питання шведської телекомпанії SVT, міністр оборони Швеції Петер Хультквіст заявив, що «серйозно ставиться до цієї ситуації», та зажадав пояснень у свого данського колеги. Таку ж позицію займає міністр оборони Норвегії Франк Бакке-Йенсен.
Ці викриття ще раз пролили світло на партнерські відносини між спецслужбами, що є одним з найбільш секретних аспектів світу розвідки. Зв'язок між АНБ та FE посилився десять років тому зі створенням на території Данії потужної системи перехоплення даних на підводних кабелях, деякі з яких підходять до берегів Балтійського моря. Таким чином, Данія пішла стопами багатьох країн, у яких є аналогічні можливості для отримання інформації з цих підводних кабелів, що забезпечують більшу частину комунікацій у світі".
«До цього ми могли трохи підслухати то тут, то там. Тепер двері повністю відкрилися. Єдина проблема полягала у тому, щоб обробляти та зберігати всі доступні дані», — повідомило DR одне з джерел у данських спецслужбах. Саме з цією метою за допомогою АНБ було побудовано спеціальний центр на території данського розвідувального об'єкта на острові Амагер, на південь від Копенгагена. Сюди надходять дані, які отримуються з підводних кабелів, після чого вони фільтруються та зберігаються.
Завдяки викриттям Сноудена, стало відомо, що АНБ запропонувало кілька угод такого типу тим, кого воно називає своїми «сторонніми партнерами». Американське агентство привносить свої технічні та логістичні ноу-хау для установки прослушки всередині країни-партнера. Потім їхнє використання відбувається спільно, АНБ може скористатися цими установками для пошуку своїх власних ключових слів у потоці перехоплених повідомлень.
У Німеччині розкриття такої угоди між розвідувальними службами країни та АНБ викликало скандал й призвело до парламентського розслідування. У Данії у серпні 2020 року весь командний склад FE був відсторонений від займаних посад, а її колишній керівник, який збирався стати послом у Берліні, був відкликаний. Що стосується співпраці з АНБ, то вона триває".
Скандал, що був викликаний розслідуванням DR, розростається. Спочатку відреагували Париж та Берлін. Канцлер Ангела Меркель та президент Еммануель Макрон закликали Данію та США роз'яснити ситуацію. «Стеження за союзниками є неприпустимим», — заявив французький лідер 31 травня. «Берлін та Париж очікують повної відкритості від данської та американської сторін», — підкреслив Макрон.
Меркель також вказала на неприпустимість «шпигунства за друзями». Канцлер відзначила, що її заспокоює позиція влади Данії, яка закладає «гарну основу для встановлення довірчих відносин на додаток до роз'яснення фактів, що були виявлені».
Реакції Сполучених Штатів поки не послідувало. Нагадаємо, після викриттів, що зробив Сноуден, 44-му президенту США Бараку Обамі коштувало чималих зусиль заспокоїти європейських союзників. Тоді Обама пообіцяв, що американські спецслужби припинять стеження за політиками з дружніх країн, що входять до НАТО.
До французької та німецької влади приєдналися й інші. «Ми вимагаємо повної інформації з питань, що стосуються шведських громадян, компаній і інтересів. І ми повинні почути відповідь політиків у Данії», — заявив міністр оборони Швеції Петер Хультквіст.
Колишній міністр оборони Данії Петер Крістенсен, у підпорядкуванні якого перебувала військова розвідка, сказав, що не коментуватиме спекуляції ЗМІ.
Однак вже опубліковані дані про те, що раніше робоча група FE проводила власне розслідування та дійшла висновку, що АНБ перехоплювало смс-повідомлення, телефонні дзвінки й іншу інформацію по данським підводним комунікаційним кабелям та користувалося співпрацею з військовою розвідкою Данії.
Більш того, за даними Danmarks Radio, американці стежили й за данськими Міністерством закордонних справ, Міністерством фінансів, а також за однією великою компанією, що працює на Військово-промисловий комплекс (ВПК).
На скандал одразу ж відреагував Едвард Сноуден. Він написав у Twitter: «Треба вимагати повної відкритості не лише від Данії, але й від її старшого партнера — від США». Сноуден стверджує, що Барак Обама та Джо Байден, який займав тоді пост віцепрезидента США, були в курсі співробітництва АНБ з данськими спецслужбами, а це означає, що вони брали участь в обмані громадськості та найближчих союзників.