Роль у легендарній радянській картині артистка вважала прохідною у своїй кар'єрі
3 червня 1886р. Карл Бенц з Мангейма здійснив перший у світі виїзд на автомобілі власної конструкції, досягнувши швидкості 16 кілометрів на годину.
4 червня 1716 р. У Луїзіану (Північна Америка) вперше привезли африканських рабів.
6 червня 1956 р. У СРСР була скасована плата за навчання в старших класах середніх шкіл, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах.
7 червня 1926 р. Народився народний художник України Анатолій Базилевич.
8 червня 1761 р. Спостерігаючи за проходженням Венери по диску Сонця, Михайло Ломоносов виявив атмосферу планети.
Барбара Брильська народилася 5 червня 1941 року в містечку Скотники біля міста Лодзь. Дебют Брильської як актриси відбувся в 15 років. Одного разу в ліцей, де вона вчилася, приїхала знімальна група, що займалася пошуками героїні на невелику роль. Барбара підійшла за всіма даними та знялася у фільмі «Калоші щастя». Природно, після цього дівчина вирішила, що стане тільки актрисою. Стала займатися в театральному гуртку, потім поступила в Лодзинського вищу театральну школу.
Вже на самому початку творчого шляху молодій актрисі пророкували великий успіх. Критики називали Барбару то польською Катрін Деньов, то польською Бриджит Бардо, а шанувальники просто марили її красою. Знявшись у картині «Фараон», Брильська стала відома в багатьох країнах. Смаглява витончена чорнява жриця в напівпрозорій туніці спокушала всіх одним своїм виглядом. У результаті фільм був номінований на «Оскар» і брав участь в програмі Каннського кінофестивалю. На зйомках у актриси спалахнув роман з партнером Єжи Зельніком. Барбара кинула чоловіка та вийшла заміж за Єжи. Але цей шлюб довго не протримався — на зйомках югославського вестерну «Білі вовки» Брильська закохалася в актора Слободана Дмитровича. Актриса зізнавалася, що це була її найбільша любов. Але Слободан так і не одружився з Барбарою. Розрив призвів до депресії, з якої актрису вивів Людвіг Космаль, лікар-гінеколог, який став третім чоловіком Барбари і батьком її двох дітей. Подружжя прожило разом 18 років і розлучилося.
Брильська знімалася в багатьох європейських країнах. У Польщі за Брильською закріпилася слава полуеротичної актриси — вона не соромилася показувати своє тіло, що для соціалістичного кінопростору було неприпустимо. Але справжньою зіркою стала тільки в Радянському Союзі, зігравши головну жіночу роль в «Іронії долі, або З легким паром» (1976 рік). На роль Наді Шевельової пробувалися Людмила Гурченко, Світлана Немоляєва. Керівництво наполягало, щоб Ельдар Рязанов запросив Алісу Фрейндліх. Але у нього були інші плани. Побачивши польську мелодраму «Анатомія кохання», де головну жіночу роль грала Барбара Брильська, режисер вирішив запросити цю актрису в свій фільм. «На вас не погоджуються, а я бачу головну героїню тільки у вашому виконанні. Ви повинні докласти максимальних зусиль, щоб сподобатися керівництву», — говорив Ельдар Рязанов в телефонній розмові з Брильською, якій додзвонився до Польщі та запросив на проби. Барбарі, яка не досить добре знала російську мову, довелося зазубрювати роль. Їй важко було впоратися з акцентом, але на пробах вона показала себе чудово.
Її героїня в «Іронії долі» Надя Шевельова стала продуктом колективної творчості — озвучувала Валентина Тализіна, а пісні виконувала Алла Пугачова. Цю роль Брильська вважала прохідною у своїй кар'єрі. Героїня була їй не дуже близька. Барбара каже, що в реальному житті є повною протилежністю своїй героїні. На відміну від Наді Шевельової вона буває занадто різкою та прямолінійною, але пишається тим, що завжди говорить правду і не бреше сама собі. «Дотепер не можу зрозуміти, в чому секрет успіху „Іронії долі“? Як фільм може протриматися на піку популярності 40 років?!» — дивується вона. А ще зізналася, що ніколи б не закохалася ні в Женю Лукашина, ні в Іполіта.
Проте польська актриса так переконливо зіграла інтелігентну радянську вчительку, що відразу полюбилася мільйонам глядачів у СРСР. Вбрання та зачіски Наді стали еталоном для радянських модниць. Акуратні золотисті завитки на кінцях волосся були головним запитом у перукарнях, а ті, у кого була можливість шити одяг у кравців, замовляли її «як у Надійки». Макіяж героїні був визнаний самим стильним. Через «Іронію…» постраждали брови багатьох радянських дівчат — вони почали вискубувати собі підняті трикутнички, як у Наді.
За роль у картині Барбара Брильська отримала Державну премію СРСР, ставши першою іноземкою, яка удостоєна такої нагороди. Через тридцять років після прем'єри «Іронії долі» в прокат вийшов сиквел «Іронія долі. Продовження», в якому актриса погодилася зніматися.
У 1993 році Барбару Брильську спіткало страшне горе: в автокатастрофі загинула її 20-річна дочка. Актриса зізнавалася, що у неї були навіть думки про самогубство, від яких врятувала необхідність піклуватися про сина-підлітка. Барбара відверто розповідає про своє життя, в якому смутку не менше, ніж радості: «Нехай глядачі знають мене такою, яка я є. У них своїх бід вистачає, але якщо вони дізнаються, що і мені часом живеться несолодко, може, їм від цього стане легше».
Раніше повідомлялося про те, що кілька років тому Барбара Брильська боролася з раком.