Останнім часом влада країни активно просуває ідею проведення податкової амністії. Ще наприкінці березня нинішнього року парламент прийняв за основу проєкт закону, що пропонує введення добровільного декларування фізичними особами їхніх активів і сплати з них одноразового податку. І ось тепер Верховна Рада затвердила остаточно і відправила на підпис президенту ще один закон, спрямований на проведення податкової амністії, — «Про внесення зміни до статті 16 Закону „Про валюту та валютні операції“ у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів і підвищення податкової культури громадян шляхом введення добровільного декларування фізичними особами активів, що їм належать, і сплати одноразового збору до бюджету». Так що ж пропонує громадянам цей документ?
Згідно з пояснювальною запискою до проєкту закону, добровільне декларування вводиться для фізичних осіб. Вони мають за бажанням документувати свої активи та сплачувати одноразові збори до бюджету. Мета ж законопроєкту — унормування питань у сфері валютного регулювання, необхідних для забезпечення проведення в Україні одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами своїх активів.
«Пропонується провести кампанію з добровільного одноразового спеціального декларування активів фізичних осіб з наданням державних гарантій в частині звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів», — йдеться в документі.
Зокрема, законом передбачається звільнення фізосіб, які подали спеціальну добровільну декларацію, від штрафних санкцій за порушення валютного законодавства або нормативно-правових актів Національного банку України з питань валютного регулювання та контролю. Нацбанку доручено протягом двох місяців з дня набрання чинності законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність з ним.
Детальніше про новий закон і про те, кого він стосуватиметься, «ФАКТАМ» розповів керуючий партнер Консалтингової компанії «Фінансова студія» кандидат економічних наук Євген Невмержицький.
— Закон називається «Про внесення зміни до статті 16 Закону „Про валюту та валютні операції“ у зв'язку з внесенням змін до Податкового кодексу щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом введення добровільного декларування фізичними особами їхніх активів і сплати одноразового збору в бюджет». На які саме активи він поширюється, тільки на заощадження в іноземній валюті чи на гривневі теж?
— Відповідно до даного закону, гривня також є валютною цінністю і його дія поширюється на заощадження та активи в гривні так само, як і в іноземній валюті.
— Згідно із законопроєктом, добровільне декларування вводиться для фізичних осіб. Вони мають за бажанням документувати свої активи і сплачувати одноразові збори до бюджету. Тобто громадяни повинні самі вирішувати, чи декларувати свої доходи?
— Саме так, закон не зобов'язує подавати податкову декларацію і не вводить санкції за неподання такої декларації, це рішення громадянина України є добровільним.
— Цей закон поширюється на всіх громадян?
— Так, на всіх громадян, яких стосується оподаткування, а це все фізичні особи, які мають дохід.
— Законопроєктом «пропонується провести кампанію з добровільного одноразового спеціального декларування активів фізичних осіб з наданням державних гарантій в частині звільнення декларантів від адміністративної та кримінальної відповідальності за несплату податків і зборів з доходів». Про яку саме відповідальність йдеться? Як людина, яка задекларувала свої заощадження, може бути впевнена, що її звільнено від подальших претензій з боку державних органів?
— Мова йде про адміністративну відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. Якщо несплата податків людиною, яка повинна їх платити, привела до ненадходження до державних цільових фондів або місцевих бюджетів коштів у значних розмірах, це карається штрафом від 85 тис. грн до 119 тис. грн або арештом до шести місяців. Адміністративна та кримінальна відповідальність збільшується в залежності від суми ненадходження в бюджет, а саме: значні розміри — це ті, що перевищують прожитковий мінімум в 3 000 разів і більше, великі розміри та особливо великі, відповідно, в 5 000 разів і більше й в 7 000 разів і більше. Максимальна відповідальність — це штраф від 255 тис. грн до 425 тис. грн або позбавлення волі до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади до трьох років.
Цей закон «гарантує» звільнення від зазначеної відповідальності осіб, які подали добровільну декларацію на доходи фізичних осіб. Але така «гарантія» звучить як чергове кепкування з основ права, коли громадяни щодня чують у новинах не просто про порушення чиновників, що призвели до розтрати бюджетних коштів в особливо великих розмірах, а про зловживання та шахрайство на багатомільярдні суми, з викладенням доказів, які могли бути матеріалами кримінальних справ. Наприклад, махінації під час будівництва мостів у Києві або корупційні збори з забудовників, інші корупційні злочини чиновників, які залишаються безкарними.
У такій ситуації задеклароване завдання підвищити «культуру сплати податків» звучить цинічно. Податкову культуру можуть підвищити адекватні ставки оподаткування, які будуть сприяти збільшенню податкових надходжень до бюджету. А поки в Україні тільки підвищують податки, збільшуючи й без того найвищий в Європі рівень тіньового обороту, що і живить корупційну систему управління державою. А найголовніше, що може поліпшити податкову культуру зокрема та культуру в цілому, — це дотримання принципів права та справедливості, коли закон однаковий для всіх, чого в Україні поки не спостерігається.
Законодавець при цьому фокусує свою увагу не на виправленні викривленого податкового законодавства, а на збільшенні відповідальності фізичних осіб за несплату податків. Це відбувається в той час, коли кілька мільйонів людей нездатні самостійно внести комунальні платежі, які сплачуються у вигляді субсидій в кишені енергетичних монополістів прямо з бюджету.
Безумовно, цей закон абсолютно не цікавить мільйони українських громадян, які думають про виживання, а не про декларування доходів, на які складно жити гідно. Така ситуація і змушує людей їхати за кордон заробляти гроші і платити податки державам, де оподаткування сприяє розвитку суспільства і де громадяни мають підстави чесно сплачувати податки, що і роблять українські трудові мігранти, — підсумував Євген Невмержицький.
Варто нагадати, що до 1 липня багато українців отримають повідомлення про необхідність сплатити податок на нерухомість. Сплатити податок потрібно не пізніше ніж через 60 днів з дня вручення відповідного податкового повідомлення-рішення. Сплата податку здійснюється за один рік.
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»