У першій частині ексклюзивного інтерв'ю «ФАКТАМ» міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко поділився інформацією, хто в Україні є найбільшим власником українських земель та як їх виводили з державної власності.
У продовженні розмови міністр розповів, які землі здаватимуться в оренду лише через електронні аукціони, скільки коштуватиме гектар та як нечесно приватизовані наділи повертатимуть державі.
— Нещодавно ВРУ ухвалила закон, згідно з яким право розпоряджатися землями передано місцевим громадам, а Держгеокадастр відтепер лише сервісна організація. Як це відбуватиметься на практиці?
— Над цим законом працювала моя команда. Свого часу, коли я був головою Держгеокадастру, мною було передано землі об'єднаним територіальним громадам. Це зробили на підставі указу президента України. Додатково ухвалили закон про земельну децентралізацію, щоб прибрати Держгеокадастр як розпорядника земель, таким чином надали громаді реальний фінансовий ресурс для розпорядження наділами. Тож сьогодні громада сама розпоряджається землею. Проте це робить не голова громади, а депутатський корпус і будь-яке рішення щодо відчуження, зокрема в режимі безоплатної приватизації, приймається двома третинами голосів від кількісного складу ради. Тобто не один чиновник, не проста більшість, а кваліфікована більшість двома третинами голосів. Ми це прописали в законі для того, щоб громади відповідально ставились до розпорядження землями. Це була наша принципова позиція. Власне, ми цього дотримались.
Читайте також: Понад 5 із 10 мільйонів гектарів держземель в Україні нечесно приватизували: хто і як це робив
Окрім цього, громади отримали право інвентаризувати землі, здійснювати контроль за цільовим використанням, встановлювати рівень земельного податку, а також проводити просторове планування, долучати інвестиції. Кожна громада стала самостійною одиницею, і в них є реальне джерело управління та наповнення бюджету. В цьому історична важливість цього закону. У Держгеокадастру забрали функцію розпорядження, завдяки чому вдалось зменшити штат чиновників з 10 тисяч до 5. Таким чином скоротили штат чиновників на понад 50%. Не може чиновник в Києві розпоряджатись сінокосами та пасовищами в Закарпатській області. Це неправильно, адже уводяться корупційні схеми. Всі ці питання повинна вирішувати громада.
— Верховна Рада ухвалила закон про внесення змін до Земельного кодексу України та закону України «Про оренду землі». Відтепер змінюються «правила гри» і тут. Тож, що потрібно фермеру, аби взяти в оренду наділ?
— Йдеться про землі державної та комунальної власності, які не є об'єктом купівлі-продажу. У законі про скасування мораторію ми встановили — ці землі можуть лише здаватись в оренду через електронні аукціони. Тобто громада через систему електронних торгів Прозорро виставляє земельну ділянку в оренду, суб'єкти, охочі взяти участь в аукціоні, реєструються на відповідній платформі, й той, хто запропонує кращі умови оренди, отримає наділ у користування.
Читайте також: Відкриття ринку землі: чи можна буде продати свій пай, якщо він в довгостроковій оренді?
Це питання вивели у публічну площину, тому все відбуватиметься через електронний майданчик. Так зроблено для того, щоб унеможливити особисті домовленості суб'єктів господарювання з головою ОТГ чи підписувати якісь удавані правочини, приміром, договори про спільну діяльність тощо. Нам важливо, щоб громада працювала відкрито, суспільство бачило, де земля орендується, яка орендна плата та скільки податків сплачується. Наша основна концепція — побудувати публічність та прозорість даних. Тому вважаємо цей закон надзвичайно важливим для того, щоб в Україні було прозоре землекористування.
— Ми вже говорили про незаконну приватизацію українських земель. Чи будуть їх повертати у власність держави?
— Так. Є три рівні задач.
Перший — через взаємодію з правоохоронними органами та у відповідній судовій процедурі, якою зобов'яжуть повертати землі.
Другий. Ті, хто незаконно приватизував землі, можуть добровільно відмовитись від них на користь громади або держави. Така процедура передбачена Цивільним кодексом України. В такому разі вони уникнуть судових вироків і кримінальної відповідальності.
Третій. Йдеться про роботу з так званими земельними махінаторами. Тобто тими, хто акумулював величезні масиви земель, щодо них застосовуватимуться відповідні санкції РНБО. На жаль, за всі ці роки в Україні чиновницькі клани сформували цілі латифундії, в рамках яких формувались земельні масиви. Щодо цих чиновників та підставних осіб, яких вони використовували, застосовуватимуть санкції. А саме заморожуватимуть відповідні активи. Це робитиметься у взаємодії з правоохоронними органами задля повернення наділів у дохід держави.
— Як вважаєте, коли цей процес може розпочатись?
— Думаю, цього року.
— Від противників відкриття ринку землі неодноразово чула побоювання, що весь врожай експортуватиметься, натомість українці будуть мало не голодувати.
— Це все абсурд! Україна виготовляє величезну кількість сільськогосподарської продукції. Більш ніж половину наша країна експортує. Україна сьогодні виробляє приблизно 100 млн тонн зернових та олійних с/г культур.
Такі страшилки абсолютно не відповідають дійсності, оскільки володільцями землі в Україні є малі та середні фермери в обсязі понад 70% всіх землекористувань. Лише 25% - агрохолдинги. В Україні є надлишок сільськогосподарського виробництва. Історії про голод — не що інше, як звичайна політична маніпуляція.
— Ваші опоненти як негативний приклад наводять ситуацію з олією. Валовий збір соняшника минулого року становив 13,1 млн тонн, проте ціна на олію сьогодні приблизно 60 гривень за літр. Дехто з експертів переконує, що виною всьому неврегульований експорт.
— Питання вартості олії — це питання світових ринків. Ціна на них зросла. Вже за три місяці вартість олії повернеться до звичайної. Оскільки цьогоріч Україна посіяла рекордну кількість соняшника, ціна збалансується дуже швидко. Тому що ринок все відрегулює. З цим проблем не буде.
Читайте також: Хто найбільший власник землі в Україні: розповів міністр агрополітики Лещенко
— Скільки коштуватиме гектар землі з 1 липня 2021 року, за вашими прогнозами?
— Ми не бачимо, що буде різкий стрибок ціноутворення. Вартість визначатиме ринок. В нашому розумінні середня вартість гектара коливатиметься в межах 50 тисяч гривень.
— Нещодавно прочитала, що ваше міністерство у своєму штаті налічує міністра, архіваріуса та прибиральницю. Це справді так?
— Щодо чисельності міністерства, то озвучена вами ситуація була три місяці тому. Зараз в міністерстві працює приблизно 200 людей. Міністерство вже повноцінно виконує свої функції. Закон про внесення змін до бюджету ухвалено. Працюємо на повну!
Читайте також: Земля на продаж: юрист роз'яснив, що і як можна буде продати або купити з 1 липня
Фото надано пресслужбою Романа Лещенка