У неділю, 12 червня православні відзначають День Святої Трійці. Про давні традиції, яких дотримуються і в наші дні, в інтерв'ю «ФАКТАМ» розповіла Олена Громова, етнограф, завідуючка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України (Пирогів).
За словами Олени Громової, господині намагалися до свята прибрати у хаті, навести лад на городі, де має всі зеленіти. «Можна було все садити та сіяти до свята, а якщо щось не зійшло, треба було швидко виправити ситуацію. У програму Зелених свят входило не тільки прибирання, а й треба було випрати рушники, одежу», — розповідає етнограф. Обов'язковим атрибутом Трійці була і є зелень, якою прикрашали ікони, розкладали на підлозі.
Як правило, для цього вибирали гілки берези, клена, ясена та дуба. «Брали молоді гілки цих дерев, тому що вважалося, що на них сідали птиці — душі предків. Підлоги встеляли запашними лепехами, любистком, чебрецем, полином (слугував ще й захистом оселі), канупером, м'ятою. Не квітчати оселі вважалося гріхом, — каже Олена Громова. — Зелень після свята зберігали вдома, висушували, щоб використовувати потім як ліки для людей і тварин. Також могли застосовувати зелень і в обрядах викликання дощу, якого довго чекали».
Піст у православних ще не почався, тому на святковий стіл до Трійці готували м'ясо, печеню, багато випічки, короваї, печиво, пиріжки для поминальної суботи.
Як раніше писали «ФАКТИ», наші предки вважали, що сватання на Трійцю і весілля на Покрову гарантує дружну і щасливу сім'ю, без сварок і глибоких розбіжностей.
Фото Сергія Тушинського, «ФАКТИ»