В Україні в народі суботу перед Трійцею називали ще Клечальною — від слова «клечання» (зелень, зелені гілки) і від ритуалу під назвою «клечання» (під час нього люди просили у природи прощення за те, що забирали у неї землю для сільгоспробіт). Напередодні цього дня ще до світанку прийнято було збирати лікарські трави і росу. Травами не тільки лікували людей, а й давали їх, наприклад, коровам, щоб давали більше молока. А роса вважалася кращими ліками для лікування хвороб очей.
Зібраними травами і квітами прикрашали ікони і практично все, що було в будинку. А ввечері в Клечальну суботу було прийнято відправлятися в ліс для збору гілок і листя клена, липи, ясеня та осики. І обов'язкова умова — йти потрібно було босоніж, щоб дерева не посохли.
Зібраною зеленню теж прикрашали будинки і господарські споруди, але вже зовні. Ці прикраси служили своєрідним оберегом — щоб у господарство не могла забратися ніяка нечисть. Захищали все — навіть стежку від основної дороги до входу в хату. Її називали клечана алея, оскільки уздовж неї густо були встромлені великі гілки дерев. Особливу роль відводили осиці — вона вважалася найбільш ефективним засобом, який перекриває шлях будь-відьмі. Але прилаштовували осикові гілки тільки в найглухіших куточках подвір'я — це дерево вважалося грішним, адже його деревина пропустила цвяхи, які використовувалися при розп'ятті Христа.
На осиці, до речі, ще й ворожили. Зрубане осикове деревце вносили в Клечальну суботу в будинок і залишали на ніч, а вранці дивилися, як виглядають її листя. Якщо зелені, хоч і прив'янули, все в родині доживуть до наступної Троїцької суботи. Якщо листя почорніли, хтось із членів сім'ї сильно захворіє або навіть помре.
З Троїцької суботою пов'язано безліч як народних звичаїв, так і прийме. У тому числі і погодних.
Якщо мурахи бігають по землі, а мурашника поруч немає, через добу піде дощ.
Скорий дощ віщує і яскраво-червоне сонце, що сходить.
Якщо павуки в прискореному темпі тчуть павутину, найближчим часом зміниться погода.
Якщо вдень в річці плескається риба, вночі можлива гроза.
До речі, про рибу. Було відмічено, що, якщо листя на дубі розгортаються, добре ловляться щуки.
Читайте також: «Троїцька батьківська суббота: що не можна робити і як поминати померлих».
Традиційно православні в суботу перед Трійцею також поминають померлих. Напередодні цього дня проводиться вечірнє заупокійне богослужіння, що носить назву парастас (в перекладі з грецького — «клопотання» або «стояння поруч»). Основна ж частина поминального богослужіння доводиться на суботній ранок. Тоді вже служиться заупокійна Божественна літургія та наступна за нею загальна панахида.
Як писали «ФАКТИ», на 20 червня цього року припадає одне з дванадцяти головних православних свят — Трійця. Як відомо, точної дати у Світлого Воскресіння немає, тому і Трійця відзначається щороку в різний час. У 2021 року православні святкували Великдень 2 травня. Відрахувавши від цієї дати 50 днів, маємо 20 червня — День Святої Трійці, який ще називається П'ятидесятницею і Зеленим святом.
Фото sinay.ua/