У 2016 році Україна ратифікувала Конвенцію про мінімальні норми соціального забезпечення. Таким чином, наша країна взяла на себе зобов'язання підтримувати встановлені на міжнародному рівні мінімальні норми соціального забезпечення. Однак 2017 року уряд України ухвалив пенсійну реформу, спрямовану на зростання виплат, яка суттєво обмежує майбутні пенсії. Йдеться про впровадження другого загальнообов'язкового накопичувального рівня.
Як засвідчує досвід європейських, і не лише, країн, до таких змін потрібно ставитись з великою обережністю. Адже чимало країн, які ввели загальнообов'язкове накопичення, згодом були змушені відмовитися від нього та повертатись до солідарної системи.
Особливі перестороги щодо його запровадження викликає те, що на пенсійну систему України сьогодні впливає багато факторів: збройний конфлікт на Сході країни, анексія півострову Крим, міграція, безробіття, економічні труднощі.
«ФАКТИ» поспілкувалися зі старшим спеціалістом з питань соціального захисту Міжнародної організації праці Кенічі Хіросе, аби з'ясувати, що очікує на українців після запровадження загальнообов'язкового накопичення пенсій.
— Які країни світу запровадили загальнообов'язковий рівень пенсійної системи?
— Починаючи з 1996 року більшість країн Латинської Америки, зокрема Чилі, Аргентина, запровадили таку систему. Згодом до другого рівня, що базується на основі відкриття індивідуальних рахунків та приватному управлінні, долучилися деякі країни Центральної та Східної Європи: Польща, Угорщина, Казахстан, Латвія, Болгарія, Хорватія, Естонія, Румунія та інші. Вони зменшили державні пенсійні системи, спрямовуючи частину пенсійних внесків до приватних ощадних рахунків.
Читайте також: Андрій Рева: «В ідеалі можна отримувати пенсію з трьох джерел»
— Сьогодні вже можна проаналізувати цей досвід. Тож наскільки він був успішним?
— До прикладу візьмемо Угорщину, яка в 1998 році, на хвилі ейфорії розриву з радянським минулим, запровадила накопичувальну систему. Спочатку всі були в захваті від нової системи: ви бачите кошти на своєму рахунку, які мають виплачувати людині при виході на пенсію. Також позитивно сприймалося й те, що у випадку смерті залишок мав би перераховуватись утриманцям цієї людини і так далі. Проте вже під час попередньої фінансової кризи 2008 року Угорщина прийняла рішення про відмову від другого рівня. Вони повернули всі ці кошти в солідарну систему.
Ще один приклад — Болгарія, яка в 2000 році запровадила другий рівень. Так ось, коли в них настав час першим пенсіонерам, які вкладали гроші в приватні фонди, отримувати свої виплати, з'ясувалося, що ця частинка, набагато нижча за ту, що йшла з солідарної системи. І для відновлення виплат, які б вони отримували при солідарній системі, країна була змушена переводили кошти назад.
Читайте також: Про пенсії по-новому, на які виплати розраховує і що для цього робить: відверте інтерв’ю з ексвіцепрем’єром Розенком
— Якщо Болгарія та Угорщина відмовилися від загальнообов'язкового накопичувального рівня, є певні сумніви щодо успішності цієї реформи в українських реаліях.
— МОП, базуючись на порівняльній практиці, зібраній в країнах, які запроваджували цю реформу, наполегливо рекомендувала Україні утриматися від введення другого рівня.
Такого висновку експерти дійшли, аналізуючи наявні вихідні дані. Нині найбільша проблема України — дефіцит бюджету солідарної системи Пенсійного фонду. Таким чином, не вирішивши її, запроваджувати другий рівень видається дещо передчасно. Ефективність такого кроку буде сумнівною.
У жодній з країн, які пішли шляхом повної приватизації пенсій (йдеться про передачу державного фонду в приватні руки) або часткової, не виправдались очікування від введення другого рівня.
Наслідки повної чи часткової приватизації пенсій:
• Рівень охоплення такими виплатами не збільшився. Тобто він або залишився на тому ж рівні, або навіть зменшився.
• Витрати на передачу управління до приватних фондів другої системи були значними.
• Застраховані люди, які виявили бажання перейти з одного приватного фонду до іншого, мали нести непомірні витрати.
• Розмір пенсійних виплат скоротився. Натомість збільшилась як гендерна нерівність, так і нерівність в доходах.
• Витрати самих приватних пенсійних фондів значно вищі за адміністративні витрати державного пенсійного фонду.
• Втрачено державні важелі управління. Наглядові та регуляторні функції передано до приватних пенсійних фондів.
Читайте також: Пенсії в Україні: експерт пояснив, чому виплати не зростатимуть найближчим часом
— Все ж деякі експерти переконують, що завдяки загальнообов'язковому накопиченню пенсій вдасться збільшити розмір виплат. Ви погоджуєтесь з цією думкою?
— Озвучу інформацію щодо відсотка пенсії по відношенню до попереднього заробітку, який за конвенцією МОП має складати не менше 40%, то в країнах, які запровадили другий рівень, він не збільшився.
Приміром, в Угорщині знизився на 12,5% для людей з 20-річним страховим стажем. А у людей з 30-річним страховим стажем падіння склало 18%. У Польщі з 67% після приватизації коефіцієнт знизився до менше ніж 40%. Подібна ситуація склалася у країнах, які приватизували пенсії. Наразі ми не можемо говорити про зростання виплат.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»