— Ідея створити розсадник плодових дерев виникла у мене в АТО, де я був кулеметником, — розповідає 32-річний Роман Сивків з Івано-Франківської області. — Бачив, скільки дерев згубила війна на українському Донбасі, от і вирішив: коли повернуся в рідне село, буду вирощувати саджанці. Мій батько фермер. До війни я допомагав йому працювати в полі. А як повернувся з АТО, створив власне господарство. Зараз вирощую і продаю біля 50 тисяч саджанців на рік. Пропоную покупцям не тільки типові для України плодові рослини, але й екзоти: мандаринові, лимонні, оливкові, апельсинові дерева. Наступної осені зможу запропонувати саджанці абрикосу сорту «Чорний принц», а через два-три роки — чорні яблука «Арканзас» (унікальний сорт, виведений у США в 1700 році). Також висаджуємо на замовлення цілі сади, як кажуть, «під ключ». Для учасників АТО передбачені суттєві знижки.
— З чого починали створення розсадника?
— З вирощування саджанців горіха. Поїхав у Чернівці на Буковинську державну науково-дослідну станцію і купив там посівний матеріал приблизно на дві тисячі доларів. Добре, що мав гроші, щоб почати власну справу.
— Придбали маленькі саджанці?
— Ні, саме горіхи (плоди) чотирьох сортів: «Велетень», «Індіанський», «Кочерженко» та «Ідеал». Я прихильник концепції якомога раціональнішого використання землі. Посадив 20 тисяч горішків на площі 10 соток. Мій сусід посадив на такій самій площі картоплю. Горіхи ростуть швидко, я доглядав їх за всіма правилами агрономії. Через рік саджанці досягли потрібної кондиції (заввишки 60 сантиметрів), і я продав їх по 50 гривень. Зрозуміло, що продати картоплю, яка виросла на одному кущі, за 50 гривень неможливо. Отже, ділянки в мене і в сусіда були однакові, але я отримав зі своєї зиск у багато разів більший. У створенні розсадника мені допомогло не тільки те, що народився й виріс у селі, але й те, що маю профільну вищу освіту, яку здобув у Подільському державному аграрно-технічному університеті.
— Невже вдалося знайти покупців на всі 20 тисяч саджанців?
— Продав 18 з половиною тисяч. А решту в якості благодійної допомоги висадив у нашому селі. Те, що заробив, витратив на закупівлю саджанців фруктових дерев — став ще й ними займатися. Зараз у мене 120 видів дерев і кущів. Створив окремі плантації лохини, малини, смородини, порічки.
Читайте також: «Завантажую в пiч до 100 вiдер слив»: ветеран АТО налагодив виробництво чорносливу за стародавньою технологiєю
— Чому стали вирощувати саджанці екзотичних для України апельсинових, лимонних, мандаринових, оливкових, лаймових дерев?
— Я їх не вирощую — це власний імпорт. Закуповую ці саджанці в Іспанії. Там працюють мої знайомі українці. Вони самі ведуть переговори з постачальниками, вибирають саджанці, організували доставку їх мені за чотири дні.
— Навіщо вам тропічні дерева? Хіба їх вдається вирощувати у відкритому грунті в Україні?
— Ясна річ, ні. Хіба що в Херсонській, Одеській областях і в Криму їх можна спробувати вирощувати просто неба. Але в мене чимало клієнтів, які мають власні зимові сади. Я пояснюю цим людям, що продаю не карликові екзоти бонсай, а дерева звичайних розмірів. Висота саджанців у середньому 1,1 метра. Це означає, що їх слід саджати в горщики чималих об’ємів — десь літрів 80. Зважте, що багато інтернет-магазинів пропонують маніпусінькі саджанці екзотичних дерев. Коли замовник їх отримує, то важко візуально визначити, що це за вид. Я ж відправляю саджанці екзотів, вкриті плодами, тож замовники зразу бачать, що купують.
Коли закінчуються морози, ці дерева можна виставляти на вулицю й тримати там весь теплий сезон. Але дуже сильно не підживлювати, бо вимахають за літо так, що не будуть вміщатися в домі, доведеться обрізати гілки. Якщо людина тримає екзотичні дерева в теплиці, то знімати на літо плівку або скло не треба — цитрусові, оливкові дерева почуваються добре й у 50-градусну спеку.
— У вас є теплиця?
— Зараз ні, два роки тому її зруйнував ураган. Досі не вдалося повністю відновити.
— Які екзотичні дерева найпопулярніші серед ваших покупців?
— Мандарин і лимон. Їх плоди починають достигати в грудні. До речі, я ділюся зі своїми клієнтами власним досвідом догляду за екзотичними рослинами. Іспанські інструкції розраховані на місцеві кліматичні умови й вирощування цих дерев у відкритому грунті, тому для України не підходять.
— Що це за сорт екзотичного чорного яблука «Арканзас»?
— У нього справді чорна шкірка. Зазначу, що м’якоть яблук може бути білою, зеленуватою або мати червоний відтінок. У цього сорту м’якоть червоного відтінку. Чорне яблуко унікальне тим, що зберігає чудові смакові властивості аж до середини літа. В минулі часи американські фермери викопували для цього сорту великі ями, стелили на дно солому, клали яблука і засипали їх землею — як кагати для картоплі. Минали осінь, зима, весна, наставало літо. Люди викопували чорні яблука, і вони мали такий гарний вигляд і смак, наче їх тільки-но зірвали з дерева. Прямо з дерева ці яблука дуже тверді. Треба потримати їх місяця півтора в прохолодному приміщенні або холодильнику, щоб вони стали смачними.
Я підписаний у Facebook на декілька груп по садівництву, серед них є американська. Одна землячка, що мешкає в Америці в штаті Теннессі, прислала мені черешки чорного яблука, і я зараз вирощую саджанці. Взагалі, зі своєю командою шукаємо найцікавіші сорти плодових дерев по всьому світу і розмножуємо їх.
Читайте також: «Ми продаємо осляче молоко по 1000 гривень за літр. Ціна відповідає трудовитратам»
— Яка площа вашого розсадника?
— Загалом три з половиною гектари. Розсадників у мене два — в Івано-Франківській та Тернопільській областях. Землю під розсадник орендую у людей, що виїхали на заробітки за кордон.
— В який період року у вас найбільше роботи?
— Весною, з першого березня по перше травня, та восени — з початку жовтня до заморозків. У цей час ми висаджуємо людям сади. Моя команда працює за розробленою науковцями технологією створення садів. У нас вже чималий досвід, тому працюємо не тільки якісно, але й швидко. Щоб облаштувати сад на гектарі землі, нам потрібно два дні. Скажімо, викопуємо яму глибиною 90 сантиметрів за допомогою шнекового мотобуру за 20 секунд. На гектар треба 940 таких ям.
— Скільки з висаджених дерев приживаються?
— З кожної тисячі — 990. Це середній показник. В міжсезоння доглядаємо за саджанцями. Увесь серпень займаємося щепленнями дерев.
Читайте також: На гору Казбек на протезах: унікальний проєкт ветерана АТО
Фото зі сторінки Романа СИВКІВА у Facebook