«Ситуація до болю банальна для української реальності. У вересні 2020-го Марія Семенюк, перебуваючи на службі, яку вона попри усі мінуси і „ти сама нічого не зміниш“, щиро любить і несе із честю й гідністю, разом з напарником затримували п’яного правопорушника. Після тієї зміни Маша на два тижні загриміла в лікарню, бо той чоловік, очевидно, не міг змиритися з тим фактом, що зараз отримає 130-ту. Цю історію багато хто знає, просто про неї не говорять вголос, бо цей п’яний правопорушник — працівник Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, начальник одного з відділів, у різні часи радник і консультант різних посадовців, і, кажуть, добре відома у вузьких колах людина. Через місяць після інциденту його, правда, звільнили. Не знаю точну причину. Розслідування вели слідчі територіального управління ДБР і у листопаді минулого року правопорушнику була вручена підозра в опорі працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов’язків… З самого початку ця історія була дуже цікава. І мені страшенно не терпілося щось сказати вголос, але Маша просила не нагнітати, тому що їй „і так нелегко це тягти“. Бо почалося все з квадратних очей працівників мукачівської поліції з „як то ти будеш на нього заяву писати?!“, смішків різних людей із „кому ти що хочеш доказати“ і мовчання всіх пресслужб структур, дотичних до справи (крім ДБР), і майже повною тишиною на Закарпатті. Бо коли в „неприємних ситуаціях“ серед головних дійових осіб — хтось із СБУ, то тут не буде ні широкого інформування про результативну діяльність, ні розсилок про затримання… Не буду розписувати, як спочатку „не було“ доступу до записів з камер відеоспостереження на заправці, як за кермом „виявився“ не есбеушник, а зовсім інша людина, як взагалі йшов процес і що я думаю про тих дійових осіб. Скажу лише одне: Мукачівський міськрайонний суд виправдав правопорушника. Бо суддя вважає, що крутити шию поліцейській при виконанні й валити на землю — це „інстинктивна реакція обвинуваченого на несподіване для нього насильство і намагання відвернути небезпеку для здоров’я“. Мало того, правопорушник вважає (і суд сприйняв це всерйоз), що вся ця історія — це провокація проти нього, бо ж він брав (чи хотів брати) учать у місцевих виборах на голову Виноградівської ОТГ. Тобто, виходить, працівники патрульної поліції — злісні провокатори…» Цей пост у фейсбуці написала Анна Семенюк, рідна сестра постраждалої патрульної поліцейської, і він мав великий резонанс. Чому ж суд виправдав п'яного есбеушника? «ФАКТИ» вирішили розібратися у цій гучній історії.
Сам інцидент із затриманням п'яного співробітника СБУ стався ще 3 вересня 2020 року. На відео, опублікованому прес-службою ДБР, видно, як правопорушник відбивається від двох поліцейських, які намагаються його затримати, після чого хапає поліцейську за горло й жінка падає на землю. Потім починається колотнеча, в результаті якої падають на землю вже й напарник поліцейської, й сам правопорушник.
«Під час розслідування встановлено, що працівники поліції підійшли до водія Skodа, який порушив правила дорожнього руху, та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, — повідомили у пресслужбі ДБР. — Водій же почав усе заперечувати й намагався втекти з місця події, тому поліцейські застосували силу, щоб його затримати. Під час затримання 50-річний співробітник СБУ активно чинив опір: штовхався, хапав співробітників поліції за форму й частини тіла, схопив і стискав поліцейській шию. Він завдав 30-річній співробітниці поліції закритої черепно-мозкової травми (у неї струс мозку), множинних побоїв і саден».
Читайте також: На Полтавщині кримінальник «під кайфом» обстріляв поліцейських
Поліцейська Марія Семенюк пролежала в лікарні майже два тижні. Жінка розповіла «ФАКТАМ» подробиці того вечора:
— Близько десятої години вечора ми з напарником побачили, як Skoda перетнула подвійну суцільну й заїхала на заправку. Ми відреагували та одразу поїхали за цією машиною. З автомобіля вийшов чоловік. Він був один. Спочатку поводився досить адекватно: пред'явив документи, визнав, що дійсно порушив правила дорожнього руху. Але, коли ми помітили, що людина явно нетвереза, та запропонували йому пройти медичний огляд, його поведінка різко змінилася. Раптово він вирвав у мене з рук свої документи, сів у автомобіль і хотів зачиняти двері. Мій напарник намагався перешкодити йому зачинити дверцята авто, а я в цей час нашою службовою машиною заблокувала йому виїзд. Зрозумівши, що виїхати не вдасться, чоловік вийшов з машини та попрямував у бік заправки. Ми з колегою повідомили, що його затримано, але він повторював: «Мушу поспішати… Я йду». Коли я спробувала його зупинити, він став відмахуватися, хапав нас з напарником за форму. Я намагалася його затримати, а він — схопити мене за шию, і врешті-решт таки схопив. Після чого, утримуючи мою шию, якимось чином мене закрутив — і я впала на землю. Дуже сильно вдарилася головою, відчула, що з носа йде кров… В той момент і не зрозуміла, як був розбитий ніс, — чи забилася об бруківку, чи правопорушник перед цим таки вдарив мені по обличчю.
На допомогу прибігли співробітники заправки, а потім під'їхав ще екіпаж. Мені викликали «швидку» й після огляду відвезли до лікарні. Матеріали про правопорушення складали вже без мене — я була на обстеженні.
— Ви в момент інциденту знали про його місце роботи й посаду?
— Ні, й гадки не мала, хто він такий. Дізналася вже потім, коли була в лікарні. Перший тиждень почувалася дуже погано: запаморочення, нудота, не могла навіть читати. За чотири роки роботи зі мною таке сталося вперше, хоча п'яних доводилося затримувати неодноразово. Насправді і в цій ситуації не бачила нічого надзвичайного: я поліцейська і маю бути готова до такого. Тому, поки тривало слідство, не хотіла надавати події розголосу. Саму ситуацію давно пережила й відпустила. Але рішення суду, яким правопорушника було повністю виправдано, бентежить. Виходить, що з поліцією можна так себе поводити — і людина навіть не понесе за це відповідальність?
Медичний огляд, який все-таки пройшов працівник СБУ, підтвердив, що він був п'яний. У пресслужбі патрульної поліції Закарпаття «ФАКТАМ» повідомили, що в крові співробітника спецслужби виявлено 1,92 проміле алкоголю. Склали адмінпротокол і відкрили кримінальне провадження за фактом опору співробітникам поліції.
То чим же керувався суд, коли вирішив, що в діях п'яного чиновника, який побив поліцейську (що було зафіксовано камерами), не було складу злочину? До речі, у вироку є й показання свідків — людей, які в момент інциденту були на заправці. Троє очевидців підтвердили, що бачили, як «чоловік бив жінку-поліцейську».
«Я бачив, як він повалив поліцейську на землю, після чого помітив на її обличчі кров. Правопорушник не давав поліцейським можливості заламати йому руки за спину», — розповів у суді чоловік, який того вечора був на АЗС.
«Я заправляв машину, коли почув крик одного з працівників заправки: „Чого стоїте, жінку б'ють!“ І побачив на землі поліцейську, яку правопорушник затиснув головою вниз», — повідомив суду ще один очевидець.
Читайте також: Під Києвом неадекватна жінка ледь не вбила поліцейського мітлою: момент потрапив на відео
Інакше трактував ці події тільки сам обвинувачений. Те, що схопив поліцейську за шию, есбеушник назвав «рефлекторним рухом» без жодного наміру, а дії поліцейських, каже, розцінив як «провокацію з боку своїх політичних опонентів». Більш того, несподівано виявилося, що за кермом авто нібито був не він, а його знайомий, якого, щоправда, ніхто не бачив (і камери його теж чомусь не зафіксували).
Знайомий, за словами працівника СБУ, сів за кермо його автівки тому, що сам він був нетверезий. Але по дорозі вони, мовляв, помітили, що у машини пошкоджено колесо, і знайомий побіг на техстанцію, а сам есбеушник залишився на заправці, де до нього й підійшли поліцейські. На запитання, чому ж спочатку він визнав свою провину в порушенні правил дорожнього руху і не заперечував, що за кермом був саме він, а не якийсь знайомий, обвинувачений сказав, що «погодився на адмінштраф, оскільки запідозрив, що це могла бути провокація з боку його опонентів».
Есбеушник не заперечував, що чинив опір поліцейським, коли ті запідозрили у нього алкогольне сп'яніння. Але чинити опір став, мовляв, не тому, що хотів уникнути процедури огляду, а оскільки вважав, що поліцейські, складаючи протокол, застосовують не ту статтю адмінкодексу:
«Я зробив кілька кроків, і співробітники поліції почали хапати мене за руки, намагаючись затримати. Я спочатку ухилявся від їхніх неправомірних дій. Вони намагалися заламати мені руки за спину, при цьому попереджень про застосування спецзасобів з їхнього боку не було…»
Обвинувачений заявив, що «не завдавав потерпілій ударів свідомо» — «схопив її за шию, щоб утриматися, не впасти на землю, і ці рухи були рефлекторними».
Дав у суді свідчення й той самий знайомий, який нібито був за кермом. Він повністю підтвердив слова спецслужбіста. При цьому не пояснив, чому його не помітив ніхто зі свідків, коли він, перебуваючи за кермом авто, довіз обвинуваченого прямо до АЗС.
Читайте також: У центрі Одеси власник кафе з сином напали на поліцейських, замкнули їх у своєму закладі та знущалися
Прокурор просив для обвинуваченого покарання у вигляді позбавлення волі. Але суд повністю виправдав його, аргументувавши це тим, що (увага!):
- рухи обвинуваченого, що схопив поліцейську за шию, «були інстинктивними»;
- поліцейські не попередили працівника СБУ про те, що мають намір надіти на нього наручники (хоча патрульні стверджують, що попереджали, а суддя сама визнає, що по записах камер відеоспостереження встановити, чи так це, неможливо);
- вже під час розслідування, коли проводили слідчий експеримент з поліцейськими, не вистачило понятих;
- на роботі (вже колишній) обвинуваченого «характеризують добре».
У сухому залишку це й всі аргументи. У Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Західного регіону не згодні з судовим рішенням.
«Однозначно буде подано апеляційну скаргу. Вона вже готується», — повідомили «ФАКТАМ» у пресслужбі відомства.
— Я не маю права коментувати саме рішення суду, але можу сказати, що Марія Семенюк майже за чотири роки роботи в поліції показала себе як дуже хороший та відповідальний працівник, — повідомив «ФАКТАМ» прессекретар патрульної поліції Закарпаття Ернест Завадський. — У неї не було жодної догани, вона завжди чітко дотримувалася законодавства та посадових інструкцій. Так було й цього разу. Поліцейські побачили правопорушення — і робили те, що повинні були. А коли вони вже складали протокол і явно нетверезий правопорушник спробував сісти за кермо та поїхати, поліцейські не дали йому це зробити. Те, що правопорушник був нетверезий, підтвердила експертиза. Що стосується версії правопорушника про те, що за кермом авто нібито був не він, то тут ми спираємося строго на факти: людини, яка нібито керувала машиною замість нього, ніхто не бачив, і камери відеоспостереження цього чоловіка не зафіксували. Подібні події в роботі співробітників патрульної поліції не рідкість. Але такий їхній результат демотивує. І мова зараз не тільки про Марію, а й про інших співробітників поліції, які можуть опинитися в аналогічній ситуації.
Зв'язатися з виправданим судом колишнім співробітником СБУ нам, на жаль, не вдалося: на колишньому місці він вже не працює, а номер його мобільного, який нам вдалося отримати, був поза зоною досяжності. В Управлінні СБУ в Закарпатській області ситуацію не коментують і причину його звільнення «з органів» буквально через місяць після інциденту з поліцією не повідомляють.
Далі гучну справу розгляне Апеляційний суд Закарпатської області. «ФАКТИ» стежитимуть за розвитком подій.
Читайте також: Алкоголічка за кермом позашляховика збила дитину та виправдовувалася: «Я не п'яна, це той хлопчик сам був п'яний»
На фото в заголовку: У 30-річної Марії Семенюк лікарі виявили закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, множинні побої і садна