В країнах, які ввели загальнообов'язковий рівень пенсійної реформи, що передбачає розміщення частини коштів на рахунках приватних пенсійних фондів, така новація не принесла позитивного результату. Про це йдеться в інтерв'ю «ФАКТАМ» зі старшим спеціалістом з питань соціального захисту Міжнародної організації праці Кенічі Хіросе.
Читайте також: Пенсії 2021: чому Україна впроваджує реформу, від якої відмовилась Європа
Наслідки повної чи часткової приватизації пенсій:
Таких висновків дійшли в Міжнародній організації праці. Для цього було проаналізовано довід багатьох країн. Так, починаючи з 1996 року більшість країн Латинської Америки, зокрема Чилі, Аргентина запровадили таку систему. Згодом, до другого рівня, що базується на основі відкриття індивідуальних рахунків та приватному управлінні, долучились деякі країни Центральної та Східної Європи: Польща, Угорщина, Казахстан, Латвія, Болгарія, Хорватія, Естонія, Румунія та інші. Вони зменшили державні пенсійні системи, перенаправляючи частину пенсійних внесків до приватних ощадних рахунків.
Читайте також: Про пенсії по-новому, на які виплати розраховує і що для цього робить: відверте інтерв’ю з ексвіцепрем’єром Розенком
Щоправда, згодом переважна більшість цих країн були змушені заявити про відмову від другого рівня. Вони повернули всі ці кошти в солідарну систему.
Нагадаємо, що приватизація пенсій — це повна чи часткова передача внесків державного пенсійного фонду в приватні пенсійні фонди.
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»