Новому генеральному директору міжнародного аеропорту «Бориспіль» Олексію Дубревському доведеться не тільки займатися поверненням докризових обсягів пасажиропотоку і залученням інвестицій в інфраструктуру аеропорту, але й боротися з корупційними схемами, які дісталися йому «у спадок» від попередника, пише видання «Фокус».
За даними Мінінфраструктури, у Дубревського більш ніж 15-річний досвід роботи в сфері авіації. Зокрема, він працював в німецькій компанії Lufthansa, керував комерційним напрямком аеропорту «Донецьк» ім. С. Прокоф'єва, був директором з розвитку бізнесу аеропорту Рас-ель-Хайма (ОАЕ). Протягом останніх двох років Дубревський очолював КП Міжнародний аеропорт Запоріжжя (в статусі в. о.).
Представляючи нового гендиректора, міністр інфраструктури Олександр Кубрак заявив, що серед першочергових завдань Дубревського — відновлення доковідних показників роботи аеропорту «Бориспіль» як ключових повітряних воріт країни. Це завдання істотно ускладнюється тим фактом, що закриття повітряних просторів Росії та Білорусі ставить під сумнів розвиток «Борисполя» як хаба між сходом і заходом, на що завжди робила ставку якірна авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України».
«Модернізація інфраструктури, оптимізація неавіаційної діяльності, стійке фінансування інвестпроєктів, реалізація яких є базисом для створення високотехнологічного і прогресивного аеропорту, що підвищує не тільки інвестиційну привабливість „Борисполя“, а й усієї країни. Робота з налагодження нових партнерств має тривати в режимі нон-стоп», — зазначив Дубревський.
Як зазначає автор статті, найбільше уваги буде приділятися боротьбі з корупційними схемами.
«Зокрема, це корупція на будівельних роботах (термінали, розширення інфраструктури, будівництво паркінгу). У жовтні 2020 року Служба безпеки України розкрила змову колишнього керівництва „Борисполя“ з підрядниками будівництва паркінгу, в межах якого зловмисники завищували обсяги виконаних робіт і переводили у готівку бюджетні гроші через фірми-прокладки. За даними СБУ, схема, яка процвітала в 2017—2018 році, коли аеропорт очолював Павло Рябікін, дозволила перевести в готівку 37 млн грн і сформувати близько 6 млн грн необґрунтованого податкового кредиту», — йдеться в публікації.
Друга відома схема, йдеться в публікації «Фокуса», це здача в оренду комерційних площ «потрібним» компаніям за заниженими цінами. За даними НАБУ і САП, які припинили діяльність махінаторів у вересні 2020 року, схема діяла мінімум 5 років. Посадовці аеропорту з 2014-го по 2019 рік, змовившись з «правильними» орендарями, завдали збитки «Борисполю» понад 16,5 млн грн.
«До третьої групи схем можна віднести особливе ставлення до деяких авіакомпаній, яке роками будувалося в „Борисполі“, наприклад, по відношенню до МАУ або російської „Интеравиа“. Серед іншого експерти називають „пільгові“ умови по оренді місць для авіапарків перевізників, коли останні платять не за весь майданчик, а тільки за його частину. Крім того, ЗМІ неодноразово писали і про боргові відносини МАУ та „Борисполя“, які коштували державному підприємству багатомільйонних збитків. Чого тільки варта схема з вексельними розрахунками, борги по якій до осені 2020 року досягли 500 млн грн, після чого авіакомпанія Коломойського просто пішла в суд, щоб визнати свої зобов'язання недійсними», — пише «Фокус».
До четвертого ж типу зловживань можна віднести «роботу» з вантажними перевезеннями, відзначається в статті.
«Тут схеми можуть процвітати на досить різних рівнях — від індивідуального штучного створення проблем на митному або прикордонному контролі окремим пасажирам — до „втрачених“, „тіньових“ вантажів на мільярди гривень, які надходять в аеропорт без належного митного оформлення з відповідними „відкатами“ керівництву за сприяння цим процесам», — йдеться в публікації.