Україна вже зараз робить вагомий внесок у євроатлантичну безпеку — будучи невід'ємною частиною Сил швидкого реагування НАТО, беручи участь в миротворчих операціях та навчаннях Альянсу і налагоджуючи сумісність з арміями НАТО, що видно на прикладі Литовсько-польсько-української бригади (ЛітПолУкрбріг). Про це Володимир Зеленський заявив у Вільнюсі.
Він вважає, що через 13 років після Бухарестського саміту Альянсу слід закінчити період невизначеності і почати втілювати в життя підтвердження політичне рішення про майбутнє членство України в НАТО.
Він запевнив, що Україна і надалі буде робити все, щоб прискорити темпи реформ, зокрема в рамках виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна — НАТО, однак для цього до Києва хотіли отримати «перелік реформ, виконання яких дозволить Україні перейти до наступного кроку — до інтеграції з Альянсом».
«Ми хотіли б мати узгоджені НАТО критерії,"маркери», за якими буде надалі оцінюватиметься успішність наших реформ і готовність до членства", — заявив президент, додавши, що вони могли б бути отримані вже в 2023 році, на саміті НАТО у Вільнюсі .
У відповідь представник генсека НАТО Джеймс Аппатурай заявив, що конкретного переліку реформ немає.
«Це так не працює. Немає чіткого переліку критеріїв, після виконання яких надається ПДЧ або членство — тому що це політичні рішення, це не чисто технічні критерії … Я не кажу, що не має зв'язку між реформами і політичним рішенням — звичайно, вони пов'язані. Але лише виконання переліку умов самого по собі недостатньо «, — сказав Аппатурай на конференції з питань реформ в Україні.
Нагадаємо, Надзвичайний і Повноважний Посол Німеччини в Україні Анка Фельдгузен заявила, що Україна, яка отримала в НАТО статус партнера з розширеними можливостями, стане членом Альянсу, коли буде готова до цього і з'явиться «політичне вікно можливостей».
фото president.gov.ua