Лілію Ребрик називають однією з найбільш популярних українських актрис. Рівно 20 років тому вона прийшла до столичного Молодого театру, на сцені якого служить досі. А 15 років тому Лілія стала телеведучою. Починала з прогнозу погоди та танцювальних шоу. Тепер відома як ведуча «Ранку з Україною» (канал «Україна»). Цього року у Ребрик ще один ювілей — десять років її щасливого заміжжя з хореографом Андрієм Диким. Ліля не зізнається, як вони збираються відзначити свято, але каже, що останній рік показав: нічого в житті не варто планувати.
— Ліля, цьогоріч вже рівно 15 років, як ви в телеефірі.
— Але ж точно! Я потрапила на телебачення як ведуча прогнозу погоди. Це була моя перша сходинка. До речі, дуже любила цей проєкт. Здається, я була найжиттєрадіснішою ведучою погоди. Тому що збулася моя мрія — дуже хотілося потрапити на телебачення. До того ж я дотримувалася принципу, що навіть за найгіршої погоди з людиною може трапитися диво. Мною рухала ця, як здавалося тоді, глибока думка, тому завжди говорила: «Пам'ятайте, що життя прекрасне! Насолоджуйтеся ним! «Це була абсолютно щира моя позиція.
— Вона, по-моєму, й досі така. Ваш позитив коли-небудь закінчується?
— Зізнаюся, не люблю слово «позитив». Скоріше, це ставлення до життя. Збоку виглядає, немов я улюблениця долі. Але насправді за всім, що у мене є, досить багато праці, старанності й здоров'я. Доводилося не спати ночами, братися за будь-яку роботу. Коли я вперше завагітніла, пам'ятаю, переживала, що у мене, умовно, не 85 робіт, а лише п'ятнадцять. Чоловік постійно говорив: «Відпочинь, насолоджуйся своїм станом». А я дійсно почала переживати, що у мене немає божевільного графіка. Давно зрозуміла: щойно ми починаємо скиглити з якогось приводу, Всесвіт це чує та дає нам можливість відпочити. Питання лише в тому, наскільки сильно ти цього хочеш. Так що треба цінувати те, що ми маємо, а не копирсатися у собі.
— Але треба ж колись і перезавантажуватися!
— Я навчилася способу хвилинних перезавантажень. Вмію спати по п'ять хвилин. Можу бути в компанії та на кілька секунд «вимкнутися». Просто не витрачаюся на несуттєві речі. Я, як спортсмен, вмію розподіляти свої сили на довгій дистанції. Адже часто прямо після ефіру «Ранку» доводиться їхати на зйомки, потім — на репетицію та вечірню виставу в театрі. Але наш організм — це інструмент, який просто повинен бути правильно налаштований. Так що говорю собі: «Хотіла бути артисткою — будь!»
Читайте також: Лілія Ребрик піддала себе випробуванням струмом заради стрункої фігури
— Пам'ятаєте, як вперше потрапили на телебачення?
— Це було після однієї з вистав у Молодому театрі. До гримерки увійшла тележурналістка Наталя Соколенко, яка шукала ведучу для якоїсь програми. Вона звернулася до іншої акторки (та була старшою за мене) з пропозицією прийти на кастинг. Я почула та одразу ж: «А можна й мені?» Я була ще зовсім юна та вміла стукати в усі двері. Почула у відповідь, що можу спробувати, але взагалі-то вони шукають зовсім інший типаж. Так що я прийшла на канал просто для того, щоб потрапити до бази ведучих. І вже за місяць отримала запрошення вести прогноз погоди. Причому навіть без проб.
— Ви вже тоді були блондинкою?
— Насправді я пекуча брюнетка. Але коли мене лише почали запрошувати на якісь епізоди у кіно, говорили: «Ви маєте таку яскраву зовнішність, а внутрішньо — ліричні». І для одного проєкту запропонували освітлити пасма. Я спробувала, потім ще й ще. Коли потрапила на телебачення, була вже блондинкою. До речі, у свій час мені давали ролі виключно стерво-блондинок. Вийшло, замість того, щоб «оліричити», мене «остервозили». Але характерні образи люблю — це те, чого ти не можеш дозволити собі у житті.
— Тому мріяли про акторську професію?
— Так. І відразу заявила про це батькам. Я була сміливою та амбітною. У моїй родині ніхто не пов'язаний з творчістю. Це було моє особисте рішення, спасибі батькам, які мене підтримали та відпустили до столиці. Я за це їм дуже вдячна.
— Ми говоримо з вами вранці, після того, як ви провели ефір «Ранку». О котрій же ви прокинулися?
— О 4:07. Я не зраджую цій цифрі давно. Не розбираюся в нумерології, але мені чомусь вона подобається. Такого режиму дотримуюся вже чотири роки. Хоча іноді здається, що це було вчора. Насправді до цього графіка звикнути неможливо. Сказати, що з легкістю прокидаюся, не можу. Просто знаю, що у мене робочий тиждень, виспатися можливості не буде та налаштовую свій організм. До речі, чомусь для мене найскладніший день боротьби зі сном — вівторок.
— Чи встигаєте поснідати?
— О п'ятій ранку їсти зовсім не хочеться. Хоча мій колега Анатолій Анатоліч каже, що він завжди снідає. Проте я люблю після ефіру, якщо є можливість, не поспішати на наступні зйомки, а посидіти з колегами в кафе, випити кави й поїсти сирників.
— «Ранок» ніколи не йде на канікули.
— Тому ми усе літо працюватимемо. Але я в травні, на свій день народження, спонтанно з'їздила на відпочинок до Туреччини — це був крутий сюрприз від мого сімейства. Зараз же у мене, крім роботи в ефірі, зйомки в декількох фільмах і репетиції нашої прем'єри в Молодому театрі — вистави «Засіб Макропулоса» за Карелом Чапеком. Її перенесли через локдаун, але, сподіваюся, нам тепер нічого не завадить.
— Ви перехворіли на коронавірус. Довго відновлювалися?
— Було непросто. Довелося скасувати ефіри, репетиції, вистави. Взагалі, не люблю говорити про свої хвороби. За двадцять років творчості у мене це був перший офіційний лікарняний. Адже відомо, що сцена лікує, та актори виходять грати, попри свій стан. Але коронавірус — це зовсім інше. Зізнаюся, я довго сподівалася, що у мене не ця хвороба. Трималася майже рік після оголошення пандемії. Навколо вже всі перехворіли, а я ні. І тут зненацька… Чесно кажучи, навіть не знаю, де підхопила. Найскладнішою для мене була втрата сил. Іноді важко було просто піднятися та взяти чашку з чаєм. А коли вийшла у виставі після хвороби, вже після першої сцени відчула втому. Ця хвороба повністю відбирає сили, але, слава Богу, зараз все відновилося.
— У соціальних мережах ви досить активно ділитеся рецептами.
— І людям це подобається! Насправді я люблю, щоб приготування приносило радість. Щоб на кухні не треба було морочитися. Люблю готувати з дочками. У захваті, що тоді у нас немає ідеального лиску на кухні — все у борошні, тісті. Я від цього просто кайфую!
— Знаю, що ви противниця дієт.
— Я всіляко підтримую ідею правильного харчування і впевнена, що корисні страви можуть бути смачними. Але я проти слова «дієта», тому що не можна себе в усьому обмежувати. Поважайте власні бажання та перебувайте в гармонії зі своїм тілом. Якщо хочеться тортика або пиріжка, з'їжте його.
Читайте також: Лілія Ребрик розкрила рецепт унікального напою: допомагає схуднути та прискорює метаболізм
— А потім до спортзалу?
— Знаєте, коли був локдаун, я зрозуміла, що мені не вистачає фізичного навантаження, та попросила Андрія разом зі мною піти в спортзал. У цьому навіть було щось романтичне. Зараз ми займаємося більше вдома, влаштовуємо танцювальні марафони для учасників нашої студії. Але я проти виснажливих спортивних тренувань. Треба поважати свою лінь та іноді дозволяти собі побайдикувати.
— Цього року у вас з Андрієм знаменна дата.
— Десять років, як ми разом. Але ж здається, що лише вчора познайомилися. Звичайно, вже думали, як відзначати, але поки що це секрет. Може, порадуємо тільки себе, а можливо, влаштуємо свято для всіх. Пандемія всім нам показала, що планувати щось наразі практично неможливо. Тому ми просто живемо та отримуємо задоволення від того, що відбувається сьогодні.
Читайте також: «Не знаю людини, щасливішої за мене»: іменинниця Ребрик похвалилася подарунком від чоловіка
Фото в заголовку Instagram / liliia. rebrik