Володіння нерухомістю, особливо великою, це не тільки благо, але і витрати. Адже в Україні діє податок на нерухоме майно, і саме зараз по всій країні відбувається його сплата громадянами та юридичними особами. Та й введення податкової амністії не звільняє від сплати податку на нерухомість. Тому варто нагадати, хто, як і скільки має сплатити державі за володіння квартирою або будинком.
«Об'єкти, які з метою оподаткування відносяться до житлової або нежитлової нерухомості, а також їхні ідентифікуючі ознаки визначені в Податковому кодексі України, — розповів «ФАКТАМ» партнер юридичної фірми JN Legal Сергій Дахнівський. — Зокрема, житловими вважаються будівлі, що відносяться за законодавством до житлового фонду (житлові будинки садибного та квартирного типу, прибудови до них, квартири, котеджі, кімнати в комунальних квартирах), а також садові та дачні будинки. Відповідно, всі інші будівлі, що не належать до житлового фонду, є об'єктами нежитлової нерухомості (офісні, готельні, торговельні, промислові будівлі, бази, склади, СТО, гаражі надземні та підземні, різного роду господарські будови, як-от сараї, літні кухні, льохи, майстерні, котельні тощо).
Не всі зазначені об'єкти нерухомості віднесені законодавством до оподатковуваних. Визначено досить широкий перелік об'єктів, що не підлягають оподаткуванню, виходячи з їх державної, громадської або соціальної значущості. Зокрема, наприклад, гуртожитки, будинки дитячі будинки сімейного типу, житло, що належить дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями або батьками (але не більше одного об'єкта на дитину), багатодітним або прийомним сім'ям, в яких виховуються п'ять і більше дітей, а також житло, визначене в установленому порядку як непридатне для проживання.
Якщо ж нерухомість знаходиться у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб, то платник податку на нерухомість визначається наступним чином:
Співвласники житлової нерухомості, яка знаходиться в їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, повідомляють контролюючий орган про визначеного за їхньою згодою платника податку на нерухомість, звернувшись з письмовою заявою за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника житлової нерухомості".
«Розмір податку визначається базою оподаткування та ставкою податку, але також слід враховувати наявність пільг щодо його сплати, — зазначив Сергій Дахнівський. — Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частин.
Юридичні особи базу оподаткування обчислюють самостійно, виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт. Щодо об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, то для них база оподаткування обчислюється податковим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема, документів на право власності.
При цьому для фізичних осіб база оподаткування об'єкта житлової нерухомості зменшується:
Тобто при загальній площі квартири, наприклад, 50 кв. метрів громадянин, її власник, не сплачуватиме податок, а при площі квартири 90 кв. метрів доведеться платити податок за кожен квадратний метр понад 60 кв. метрів.
Разом з тим зазначені пільги з податку для фізичних осіб не застосовуються в тому випадку, якщо площа об'єктів оподаткування перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної податком площі — тобто, якщо квартира перевищує 300 кв. метрів, житловий будинок перевищує 600 кв. метрів або площа різних типів об'єктів житлової нерухомості перевищує 900 кв. метрів.
Відсутня пільга і тоді, коли об'єкт оподаткування використовується з метою отримання доходів, тобто здається в оренду, лізинг, позику, використовується у підприємницькій діяльності. Тобто, навіть якщо площа квартири, що здається в оренду, не перевищує 60 кв. метрів, податок доведеться сплачувати з усією її загальної площі. Те ж саме стосується і того випадку, коли фізична особа — підприємець вказав своє житло як податкову адресу та фактично здійснює діяльність у власній квартирі або будинку.
Крім зазначеної «загальної» пільги, органам місцевого самоврядування надано право встановлювати на своїй території пільги з податку з об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути яких зареєстровані в установленому законом порядку і використовуються для забезпечення своєї статутної діяльності.
При цьому для фізичних осіб пільги визначаються, виходячи з їхнього майнового стану та рівня доходів, а для юридичних осіб — в залежності від майна, що є об'єктом оподаткування.
Ставка податку на нерухомість встановлюється за рішенням органів місцевого самоврядування в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості в розмірі, який не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Інформацію про затверджені ставки місцевих податків по регіонах можна дізнатися на сайті Державної податкової служби.
Зокрема, в столиці ставки податку визначено рішенням Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів в м. Києві» (в чинній редакції), яким для більшості об'єктів встановлена максимальна ставка податку, в тому числі для всіх типів квартир і будинків квартирного та садибного типу. Водночас, наприклад, для гаражів ставка податку встановлена в розмірі 0,4% розміру мінімальної заробітної плати.
Важливо відзначити, що у 2021 році податок на нерухоме майно нараховується за 2020 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року — 4 723 грн. У наступному, 2022 році податок буде обчислюватися вже з мінімальної заробітної плати в 6 000 грн, встановленої на 1 січня 2021 року.
При цьому слід пам'ятати про важливі законодавчі зміни, що набрали чинність з 23 травня 2020 року. Зокрема, при наявності у власності платника податку об'єкта (об'єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що знаходиться у власності фізичної або юридичної особи — платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів для квартири та 500 квадратних метрів для будинку, сума податку, розрахована відповідно до загальних положень, збільшується на 25 тисяч гривень на рік за кожен такий об'єкт житлової нерухомості або його частину", — підсумував Сергій Дахнівський.
До речі, за ухилення від сплати податку на нерухомість передбачено адміністративну відповідальність. Більш того, квартиру злісного неплатника навіть можуть продати в рахунок погашення боргу.
Читайте також: Колектори будуть «вибивати» борги за новими правилами: що змінилося
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»