Напередодні президент США Джозеф Байден і канцлер ФРН Ангела Меркель домовилися про долю російського газопроводу «Північний потік-2». Суть домовленостей: Америка більше не буде гальмувати його введення в експлуатацію за допомогою санкцій проти власників газопроводу, який йде в обхід України та позбавляє нашу країну статусу транзитної держави, який дозволяв заробляти щорічно близько двох мільярдів доларів. Натомість Німеччина пообіцяла допомогти Україні розвивати енергетику. Ситуацію у своєму пості у фейсбуці проаналізував політексперт Андрій Єрмолаєв.
«Магія слів, або Прості питання-2.
Як повідомляють ЗМІ, за словами заступника держсекретаря США, пані Нуланд, ФРН буде зобов'язана домагатися продовження на 10 років газової угоди між Україною та РФ, що закінчується у 2024 році. Це немов відповідно до «Великого газового договору» між США та ФРН з приводу «Північного потоку-2». Ось так. Зобов'язана.
Думаю, ФРН погодяться з цим «обов'язком». І з цілком зрозумілими для США додатковими умовами, тільки вже відносно України: якщо буде прозорим газовий бізнес в Україні, якщо буде подолана корупція у газовій та газотранспортній галузі, якщо будуть розслідувані та доведені до судової справи всі скандальні справи щодо газових афер. Це щоб виключити ризики на ці самі 10 років, серед яких, наприклад — ризик несанкціонованого відбору, ризик контрабандного реверсу і таке інше. Що теж цілком очікувано й логічно, і навряд чи викличе заперечення з боку США. Тим більше що Україна оголосила «війну корупції» з усіма наслідками, що випливають.
Питання перше: коли ФРН зможе розпочати виконання цього самого «зобов'язання» щодо 10-річного транзиту (після 2024!!!) і коли Україна зможе надати ФРН аргументи, що в галузі газу та транзиту — все перевірено, розслідувано, посаджено і виправлено?
Питання друге: які обсяги газу можуть бути (гіпотетично) надані для транзиту через українську ГТС після 2024 роки (!!!), і чи будуть достатні ці обсяги для забезпечення прибуткової роботи ГТС (а не тільки покриття операційних та амортизаційних витрат)?
Питання третє: чи передбачається та обговорюється можливість появи українських постачальників природного газу з РФ в Україну (прямі поставки) або для України, як і раніше буде надходити містичний газ «з Європи»? Якщо — так, то чи готуються пропозиції з української сторони, хто, коли й скільки?
Однак.
Якщо ФРН «буде зобов'язана виконувати зобов'язання» точно так, як Україна «зобов'язана подолати корупцію», то вся ця магія слів означає лише одне: або трубі — «труба», або — трубу чекає доля землі, — швидко, недорого, всю, з протяжним завиванням, що «з роками подорожчає транзит», — написав Андрій Єрмолаєв.
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.