Двояке читання норм закону — ситуація звична для України. Особливо коли йдеться про людину та представників державних структур, які трактують закон на користь працедавця. Проте не всі погоджуються з чиновниками. Дехто не просто звертається до суду, а доходить до найвищих його інстанцій в пошуку справедливості. Так сталось і з позивачкою, яка звернулась до Верховного суду щодо перерахунку тривалості вислуги років. На думку людини, при обрахунку її пенсії Пенсійний фонд мав брати до уваги пільгову вислугу років, а не календарну. Різниця між якими складає кілька років.
Яке рішення ухвалив Верховний суд та чим воно допоможе в боротьбі з чиновниками іншим пенсіонерам, «ФАКТИ» дізнались у кандидата юридичних наук Григорія Усатого.
До суду звернулася людина щодо перерахунку та призначення пенсії. Оскільки ні місце роботи, де вона працювала (Державна кримінально-виконавча служба), ні Пенсійний фонд не захотіли врахувати її аргументи.
Йдеться про постанову Верховного суду, в якій позивачка доводила, що її вислуга для призначення пенсії на день звільнення в пільговому обчисленні становить понад 23 роки. Ключовий момент — в пільговому обчисленні. На її переконання, це є достатньою підставою для набуття права на пенсію за вислугою років. Натомість відповідач (представник обласного Пенсійного фонду) обґрунтовував свою відмову тим, що вислуга років позивачки на день звільнення зі служби, в календарному обчисленні складає лише 21 рік. Таким чином, юристи наголошували саме на календарному обчисленні. Григорій Усатий пояснює, як вираховували вислугу в календарному обчисленні у Пенсійному фонді (власне, з ними погодився і суд першої інстанції).
— У Пенсійному фонді рахували, виходячи з Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Насправді це велика категорія людей: військовослужбовці, представники органів внутрішніх справ, податкової міліції тощо, — пояснює Григорій Усатий.
До слова, календарна вислуга — це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду. Тобто календарний рік — 365 календарних днів, а календарний місяць — 30 календарних днів. Натомість особа, яка звернулась до суду, акцентувала, що їй не зарахували пільгову вислугу років для призначення пенсії, з розрахунку 1 місяць служби за 40 днів. Тобто, враховуючи пільгове обрахування, позивачка вже набула права для призначення пенсії за вислугу років на підставі, говорячи мовою закону, пункту «а» ст. 12 вищезазначеного закону. Принаймні, на її думку. Юристи Пенсійного фонду посилались на те, що в законі чітко зазначено — вислугу мають обраховувати по календарю. Натомість позивачка доводила, що, окрім календарного, мають ще зарахувати пільгове обчислення, передбачене постановою № 393 КМУ. Таким чином, відбувалось протистояння 21 року проти 23.
Читайте також: З пенсіями Україна наблизилася до критичної межі — іноземний експерт
Верховний суд розглянув матеріали справи та дійшов висновку: основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування, є закон, а пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від закону і визначається, відповідно, підзаконними правовими актами. Зокрема постановою КМУ № 393.
Тобто йдеться про конфлікт понять календарна вислуга років і пільгова. Таким чином, є колізія між нормативно-правовими актами. Опоненти по-різному аргументують свою позицію. Представники ПФУ переконані, що постанова має нижчу юридичну силу і за наявності суперечності в підзаконних нормативно-правових актах потрібно керуватись винятково законом. Натомість позивачка вважає, що не можна нехтувати постановою КМУ.
Верховний суд дійшов висновку, що апеляційний суд обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позову з огляду на те, що вислуга років позивачки, з урахуванням часу служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби України, який підлягає зарахуванню на пільгових умовах, становить понад 23 календарних роки. Оскільки особам рядового й начальницького складу цієї служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії — один місяць служби за 40 днів. Отже, позивачка набула право на призначення пенсії за вислугу років на підставі п. «а» ст. 12 вищезазначеного закону.
Вирішуючи цю справу, колегія суддів урахувала висновок Верховного суду у справі № 805/3923/18-а про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу, є Закон «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави та може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема постановою № 393.
Читайте також: Призначати пенсії будуть по-новому: що зміниться у зв'язку з впровадженням електронних трудових книжок
Григорій Усатий зазначає, що рішення ВСУ роз'яснює цю ситуацію таким чином: не варто змішувати поняття, адже їх необхідно розділяти. Судді пояснюють наступне: є календарна вислуга років, але вона не виключає пільгового обрахування. Простіше кажучи, пільгова може додаватись до календарної вислуги. На думку ВСУ, деталізація пільгового обрахування не конфліктує з законом, а доповнює його.
— Постанова КМУ не суперечить закону, а конкретизує його. Тому вони зазначають, що навіть в самому законі ця колізія знімається. Адже ст. 17 «прим» каже, що пільгові умови призначення пенсій, відповідно до порядку, визначеного постановою КМУ № 393, полягають у пільговому кратному зарахуванні вислуги років. Тобто таке зарахування не є самостійним видом вислуги та не конкурує з календарним обчисленням, — пояснює юрист.
При цьому судді зауважують — тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових кратних умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років людина набуває швидше у порівнянні з зарахуванням вислуги на загальних умовах.
Григорій Усатий зауважує, що в цьому рішенні не все так просто. Така пільгова вислуга років та право на пенсію в контексті рішення ВСУ не є індульгенцією. Адже це рішення ВСУ не відкриває людям усі ворота. Проте воно надає можливість пільговим категоріям пенсіонерів, про які йдеться у вищезазначеному законі, шанс на пенсію за вислугою років.
— Щоправда, це лише теоретична можливість піти на пенсію раніше. Оскільки у кожному окремому випадку такому потенційному пенсіонеру доведеться доводити своє право в суді. Мій песимізм пов'язаний з тим, що навіть це рішення ВСУ не є зразковим, тобто загальнообов'язковим, для виконання всіма, — каже Григорій Усатий.
Отже, вимагати автоматичного призначення пенсії на підставі наявності лише пільгової вислуги років людина не зможе. Адже вона не матиме 100% гарантії, що у випадку звернення до суду рішення в подібній справі буде на її користь. У кожному окремому випадку люди мають доводити свою правоту.
На думку Григорія Усатого, це рішення ВСУ зробило юридичний резонанс. Адже, з одного боку, воно окриляє і дає шанс таким особам, а з іншого, не дає гарантій, що, звільнившися зі служби та маючи лише пільгову вислугу років, вони точно отримають пенсію. Все ж, відповідно до Конституції, кожна особа має право на судовий захист, якщо вважає, що її право порушили. Тому дане рішення — це додатковий аргумент на користь людей, що потрапили в подібну ситуацію та пішли шукати правду до суду. Він може зіграти чималу роль у справі у поєднанні з іншими доводами.
Читайте також: Як судова практика допоможе у перерахунку пенсій: на конкретному прикладі пояснює адвокат
Фото Сергія ТУШИНСЬКОГО, «ФАКТИ»