Нобелівську премію за відкриття інсуліну Фредерік Бантинг розділив порівну з асистентом
23 липня 1901 р. Німецький мікробіолог і лікар Роберт Кох довів, що розповсюджувачами бубонної чуми є щури.
24 липня 1901 р. Народився відомий радянський актор Ігор Ільїнський.
26 липня 1826 р. Росії страчені лідери повстання декабристів.
26 липня 1956 р. Президент Єгипту Гамаль Абдель Насер націоналізував Суецький канал.
27 липня 1586 р. Великобританію вперше потрапив тютюн, завіз його англійський пірат Волтер Релі.
Першим, хто зумів виділити інсулін і застосувати його для лікування хворих, став канадський фізіолог Фредерік Бантинг. У дитинстві він був приголомшений смертю від діабету двох своїх найближчих друзів, і з того часу його не полишала думка знайти засіб боротьби з цим захворюванням. У 1916 році, отримавши ступінь бакалавра медицини, Фредерік вирушив на війну в складі Канадського медичного корпусу. Служив військовим хірургом в Англії, потім у Франції. У 1918 році був важко поранений, ледь не втратив руку. Після лікування в лондонському госпіталі повернувся в Канаду і влаштувався молодшим викладачем кафедри анатомії та фізіології університету Західного Онтаріо.
Поступово у нього визрів план роботи — домогтися атрофії підшлункової залози шляхом перев'язки її вивідних проток, зберігши при цьому острівці Лангерганса (скупчення ендокринних клітин, відкритих у 1868 році німецьким патологоанатомом Паулем Лангергансом) незміненими, та отримати чистий екстракт клітин цих острівців. Для проведення такого експерименту були потрібні як мінімум лабораторія, помічники та піддослідні собаки. Нічого з цього у Бантинга не було, і на початку 1921 року він звернувся зі своєю ідеєю до професора університету Торонто Джона Маклеода, визнаного фахівця з цукрового діабету. Маклеод не поділяв ентузіазму Бантинга, проте виділив йому крихітну, погано обладнану лабораторію, 10 собак і дав помічника — студента Чарльза Беста.
Бантинг і Бест почали експерименти з видалення підшлункової залози у піддослідних собак. Це призводило до зростання рівня глюкози в крові та розвитку цукрового діабету. В іншої групи собак була перев'язана протока підшлункової залози, і частина, що виробляє травні соки, атрофувалась. Вирізану підшлункову залозу заморожували в розчині солей, потім фільтрували. Ізольовану субстанцію назвали «айлетін». Собаці з видаленою підшлунковою залозою, що знаходився в прекомі, ввели екстракт атрофованої підшлункової залози. Вже за кілька годин у тварини почав знижуватися рівень цукру в крові та сечі. Потім ввели екстракт вдруге, і собака прожив сім днів. Він прожив би й більше, але у дослідників закінчився запас екстракту.
27 липня 1921 року Бантинг зробив доповідь перед вченою спільнотою про результати своїх експериментів.
Маклеод зрозумів, що тут пахне справжнім відкриттям і виділив для дослідів більшу лабораторію, забезпечивши її всім необхідним. Він також запропонував назвати отриману речовину «інсулін». Надалі Бантинг і Бест почали добувати екстракт з підшлункової залози бика. Наприкінці 1921 року до гурту вчених приєднався ще один учасник — біохімік Бертрам Колліп. Він зайнявся очищенням інсуліну, щоб він став придатним для лікування людей. Бантинг і Бест пробували вводити інсулін собі, але крім слабкості та ознобу ніяких інших проявів не виявили. На початку 1922 року в Торонто вперше був введений інсулін 14-річному Леонарду Томпсону, який страждав на цукровий діабет. Результат був приголомшливий — рівень глюкози опустився з 29 ммоль/л до 6,7 ммоль/л. Пацієнт відчував себе краще з кожним днем, поступово набираючи сили та вагу.
У 1923 році Нобелівський комітет нагородив Бантинга та Маклеода Нобелівською премією в галузі фізіології та медицини. Фредерік Бантинг був розлючений рішенням Нобелівського комітету, він вважав, що успіх повинні розділити він та Чарльз Бест. В результаті Бантинг віддав Бесту половину своєї частини Нобелівської премії. Суперечки про справедливість вручення нагороди цим вченим не вщухали довгий час. Багато сучасників вважали, що Маклеод на таку високу честь не заслуговує.
Бантинг отримав патент на свій винахід, який за 1 долар продав університету Торонто. Незабаром після відкриття компанія Елая Ліллі почала виготовлення інсуліну. До 1923 року фірма випускала його стільки, що вистачило пацієнтам на Північноамериканському континенті. В Європу інсулін привіз нобелівський лауреат Август Крог. Попри те що інсулін не є ліками проти цукрового діабету, його відкриття було одним з найбільших проривів науки ХХ століття.
У 1930 році в Торонто був відкритий науково-дослідний інститут імені Бантинга, який його й очолив. У Канаді вчений став національним героєм. У 1934 році він отримав звання лицаря в Великобританії, згодом був обраний членом Королівського товариства в Лондоні. На знак визнання досягнень Фредеріка Бантинга Всесвітній день боротьби з діабетом відзначається в день народження вченого — 14 листопада.
Читайте також: Перше в світі турагентство відкрив священник