6 серпня Католицька церква відзначає Преображення Господнє, а у православних і греко-католиків прийнято в цей день згадувати святих мучеників-страстотерпців Бориса і Гліба. Сини князя Володимира були вбиті в 1015 році в період боротьби за престол. Їх канонізували у 1072 році, тобто ще раніше Володимира, канонізація якого, як вважають, відбулася в XIII столітті.
У літописах згадується, що за життя Борис і Гліб, які княжили відповідно у Ростові та Муромі, проявляли християнські чесноти, допомагали знедоленим, вдовам, сиротам, тому користувалися повагою. Церква шанує Бориса і Гліба ще й тому, що вони добровільно відмовилися від військового походу проти Святополка, який самовільно захопив владу. Князі прийняли смерть, щоб не йти війною на брата. Мощі святих були перенесені в храм в Вишгороді.
На іконах Бориса і Гліба зображують з символами князівської влади, як законних правителів своїх земель. Також обов'язковий хрест як символ мучеництва і християнського смирення. Крім того, часто можна помітити відкриту долоню — цим жестом мученики показують, що покладаються на Божу волю.
На згадку про Бориса і Гліба в церковному календарі встановлено чотири дні (два осінніх, літній і весняний). Крім 6 серпня, аналогічні дні пам'яті є в травні, вересні та жовтні.
У день Бориса і Гліба було не прийнято працювати в полі. Вважалося, що тим, хто всупереч забороні буде жнивувати, блискавка може спалити весь урожай. «Борис і Гліб — достиг хліб. Але на Гліба і Бориса за хліб не берися», — говорить народна мудрість.
З огляду на те, що день скорботний, на нього не призначали святкувань, намагалися провести цей день в тиші і молитві. Всі домашні справи, які не були терміними (шиття, рукоділля), відкладали, а замість цього займалися роботою поза домом: заготовляли ягоди, гриби, цілющі трави на зиму, банні віники.
Читайте також: Повний православний календар на серпень: що і як святкувати
фото wikipedia.org