Великий фантаст Герберт Веллс писав: «Машина часу є у кожного з нас. Те, що переносить у минуле, — спогади, а те, що забирає у майбутнє, — мрії». При цьому важливо цінувати сьогодення. Воно і є життя…
«ФАКТИ» продовжують проєкт «Світ після пандемії» — серію інтерв'ю з відомими людьми та лідерами галузей. Раніше своїми думками про нові реалії життя поділилися Андрій Курков, Еліна Світоліна, Ольга Сумська, Остап Ступка, Тамара Яценко, Павло Зібров, Ніна Матвієнко, Світлана та Віталій Білоножки, Олександр Пономарьов, Артем Пивоваров, Олександра Зарицька, Арсен Мірзоян, Андре Тан, Сава Лібкін, Діма Борисов, Євген Клопотенко…
Сьогодні наш співрозмовник — відомий український артист і шоумен Дмитро Коляденко.
— З ювілеєм вас, Дмитре! Натхнення вам! Як ви відсвяткували своє 50-річчя?
— Спасибі за привітання. День народження відзначив у роботі. Встав о шостій ранку, поїхав на ранкове телешоу. Було так приємно, що мені подарували величезний незвичайний торт з пиріжків з яйцем і цибулею, прикрашений 50-ма свічками. Я їх задув і загадав бажання. Добре, звичайно. А вдень знову поїхав на телебачення, щоб записати рубрику «Фільмоманія», яку веду. У ній розповідаю про кіно, щоб люди у вихідні подивилися хороші фільми. І тільки о п'ятій вечора з Оленою Коляденко і нашим сином поїхали за місто в ліс. Я, звичайно, хотів, щоб була ще й Іра Білик, але у неї того дня проходили зйомки кліпу. Вона мене привітала по телефону. Коли виїхав за місто, відчув: збулася моя мрія! Ми сиділи у простій альтанці біля шикарного озера, де плавали два білих лебеді, які, як відомо, є символами любові. Я замовив шашлики, вино… Ми так чудово поспілкувалися. Посиділи без пісень, без танців — я обожнюю тишу на свіжому повітрі біля водойми. Ми запалили всі свічки, які мені подарували. А я дуже люблю свічки! Відкрив подарунки. Все було так, як мені подобається.
— Який подарунок був найнесподіванішим?
— Я був вражений подарунком Олени Коляденко. Не можу вам сказати, що це, нехай це буде моя таємниця, але мені за все життя ніхто не дарував такого.
— Вам ніколи не дати ваші роки.
— Дякую вам, що ви таке говорите. Я от дивлюся у дзеркало й кажу собі: «Коляденко, так ти ж молодий!» І я радію, що мені допомагають бути таким вищі сили, що я стежу за собою, хоча не можу сказати, що ходжу до спортзалу або сиджу на дієтах.
— Як на вашому житті відбилася пандемія?
— Вона мене дуже налякала. Сто днів я сидів удома. Нікуди не виїжджав. На щастя, живу в такому кварталі, що в сусідньому під'їзді магазин, в іншому — аптека. Зовсім поруч великі супермаркети. А ресторани та салони були зачинені.
— Чим же ви займалися вдома?
— Прибирав, дивився фільми. Раніше я був далекий від серіалів. А в ті дні подивився «Вічність», «Маніфест», «Новий Папа»… Також я переглянув свої улюблені фільми за участю Луї де Фюнеса. Це такий позитив! Я багато читав. А ще навчився шикарно готувати. Я й раніше любив це робити. Зараз же серед нових страв, які освоїв, наприклад, сосиска в тісті, пиріжки з яйцем і цибулею, з рисом, з картоплею, з рибою… Так, я за цей час погладшав. Але за ці сто днів навіть отримав задоволення! Схуднути для мене не проблема. Якщо не їм хліб і картоплю та переходжу на салатики, швидко повертаюся в форму. Помідори, огірки, рукола — що може бути смачніше? Фрукти не особливо люблю. З усіх віддаю перевагу цитрусовим. А зараз полюбив лохину. Це дуже смачна та корисна ягода.
Читайте також: Зоряний композитор Руслан Квінта: «Пандемія мотивувала мене повністю змінити спосіб життя»
— Як пандемія вплинула на вашу творчість?
— Уже наступного карантину сказав собі: «Не сиди!» Та придумав, що в цей час зніму кліп на мобільний телефон. Поїхав на вокзал. Мені треба було зняти для кліпу поїзд, таксистів… Потім вирушив на стоянку, де співав, а мене тоді знімали. Мені це все змонтували. І за пів місяця таким чином я зняв кліп «Любочка». Коли ж після карантину показав його на каналах, усі були в захваті. Мені говорили: «Яка робота!» Музичні канали крутили його постійно. Мені було приємно, оскільки я виступив одночасно як режисер, оператор і артист! Взагалі зняти кліп — величезні гроші. А ця моя робота коштувала мені фактично копійки.
— За період пандемії ви їздили за кордон?
— Минулого літа був на дитячому фестивалі у Болгарії. Я так боявся летіти, що у мене тоді навіть тиск піднявся. А під час перельоту, мені здається, не дихав (сміється). Нічого не їв, не пив. Потім, правда, в Болгарії цей стрес пішов. Море, свіже повітря, свято — все це так класно… Нещодавно був і на фестивалі в Туреччині.
— Чи зможуть, на ваш погляд, люди подорожувати, як раніше?
— Для цього потрібні гроші. Зараз їх складно заробляти.
— Страх заразитися коронавірусом, напевно, теж буде грати не останню роль.
— Зараз у мене, наприклад, колишнього страху вже немає. Але коли почалася вся ця історія з коронавірусом, у мене був переляк. Ходив не тільки в масці, а й в рукавичках. А повернувшись з магазину, ще пів години все мив з милом. Пляшки, упаковки… І мию все це таким чином досі!
— Ви акуратист.
— Так, я дуже люблю чистоту. Мене цього навчила мама. У мене вдома чисто, як в хірургії. Люблю порядок. А у спілкуванні дотримуюся дистанції. Напевно, тому до мене всі звертаються на ви.
— Як вважаєте, що чекає на шоу-бізнес?
— Мені здається, що артисти постраждали найбільше. Адже більшість людей працювали, а ми сиділи вдома, бо ж концертів не було. Але мені ще до карантину Бог допоміг: надійшла пропозиція вести рубрику на каналі «Україна 24». Я ще тоді подумав: потрібно мені це чи ні? Йти чи не йти? А потім вирішив: а чому не йти, якщо люди кличуть і хочуть, щоб саме я це вів? До того ж жодного кастингу! І я пішов. А потім сто разів дякував долі, адже, коли не було концертів, я продовжував працювати, кожного місяця капали грошики. Адже треба й продукти купити, й ще щось… Як же зраділи всі артисти, коли дозволили відкрити зали, хоч і заповнені наполовину. Зараз все поновлюється. І я теж повернувся на сцену. Граю у виставі балету Freedom. У мене є надія, що все буде добре…
— Хотілося б! Ви людина дуже стильна. Чи змінився шопінг?
— Знаєте, нещодавно я купив собі до дня народження нові кросівки та подумав про те, що не був у магазинах майже рік. Ціни високі, й практично нічого нового та цікавого. А недавно зайшов в один з найдорожчих магазинів Києва та побачив на вітрині кросівки з ефектом… бруду. Написано, що нова колекція. Чесно кажучи, я був шокований. Ці кросівки виглядають так, ніби їх вже 20 років носили… Хотів їх навіть сфотографувати, але мені було незручно. Така ось мода. Це називається «щоб було чудніше» (усміхається). До слова, коштують вони близько тисячі доларів.
— Світ змінюється, до того ж непередбачувано. Що має зрозуміти людство та кожен з нас в результаті пандемії?
— Важливо зрозуміти, що потрібно любити та берегти себе, свою сім'ю, дітей. Потрібно дарувати близьким подарунки, святкувати дні народження, вибиратися на природу… Збирайтеся всією родиною за столом, пийте чай з пирогами. Згадайте про те, що ви є одне в одного. Життя прекрасне! Потрібно радіти йому, усміхатися. І, звичайно, всім бажаю не хворіти та жити вічно!
Раніше у рубриці «Світ після пандемії» гостем «ФАКТІВ» був лідер популярного гурту «ТІК» Віктор Бронюк.
Фото в заголовку з альбому Дмитра Коляденка