Якою буде ціна газу для населення, наскільки зростуть тарифи в новому опалювальному сезоні, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства (2007−2010 років) Олексій Кучеренко розповів «ФАКТАМ» у першій частині ексклюзивного інтерв'ю.
У продовженні розмови колишній міністр поділиться думками щодо того, чи доведеться імпортувати електроенергію з Білорусі, як зміниться підхід до нарахування субсидій в новому опалювальному сезоні.
— Олексію Юрійовичу, наразі не зовсім зрозуміла ситуація з електроенергією.
— Я не розумію, як можна не підвищувати ціну електроенергії: на енергоринку величезні борги. На останньому засіданні Антикризового штабу було озвучено, що борги по даному ринку складають 38 мільярдів гривень. Це величезна дірка. Йдеться про збитковість «Енергоатома», державної компанії «Укренерго».
Я вже не кажу про те, що вугілля не накопичується, а спрацьовується. Через неправильну цінову політику маю впевненість, що в умовах політичної турбулентності вже за два місяці Україна домовлятиметься з Білоруссю про імпорт білоруської та російської електроенергії. Лукашенко на своїй пресконференції сказав, мовляв, українці, ви ж через два місяці прийдете до нас купувати електроенергію. Буде політика замішана на енергетиці, економіці, безпеці. Це окремий сценарій.
Читайте також: Борги за комуналку: в квитанціях киян з’явилися нові «штрафи», що робити
— Якщо Білорусь і погодиться продавати нам електроенергію, то може попросити якісь преференції для себе чи дружньої для них Росії?
— Звісно, це ж політика. Приміром, вони можуть реалізувати такий сценарій: Україна дає воду Криму, а отримує електроенергію від Білорусі. Маю відчуття, що втілюватиметься в життя заполітизований сценарій проходження прийдешнього опалювального сезону.
Величезні ціни на газ на європейському ринку, його штучний дефіцит, «Північний потік — 2» — це все сприятиме тому, що цей опалювальний сезон буде вкрай непростим.
У такій ситуації не закликаю панікувати, але я вирішив влітку заощадити: ми не поїхали відпочивати туди, куди хотіли, аби було чим платити за «комуналку» взимку. Раджу всім замислитись, чи буде вам чим платити за опалення, та заощаджувати вже сьогодні. Звісно, якщо є що відкладати.
— Правильно розумію, що нам загрожують віялові відключення електроенергії?
— Спілкуючись з кадровими енергетиками, я погоджуюсь з ними, що вже зараз потрібно починати працювати з регіонами та попереджати про можливі обмеження електроенергії. Це може бути обмеження по днях, годинах. Приміром, так було у 2014 році. Тоді треба в ручному режимі все регулювати, щоб не допустити віялових відключень.
Це я говорив про проблеми з точки зору населення. Окремі складнощі накопичуються і в самому секторі енергетики: мережі, ремонти на ТЕЦ, вугілля. Також є проблеми й в атомній енергетиці, що в нас збиткова.
Читайте також: Тарифи на світло для населення суттєво зростуть: що не так з рішенням Кабміну
На все це накладається головна проблема — системна криза. Кілька днів тому я взяв участь в антикризовому енергетичному штабі під головуванням прем'єра, дві години засідали головні представники енергетичного сектору, а закінчилась нарада протокольним дорученням на 8 сторінках. Тобто 31 пункт протокольних доручень прем'єра, що й кому треба зробити. У мене є лише одне питання: хлопці, так що у нас відбувається? З одного боку, ви розповідаєте про ринок електроенергії, газу, тепла, незалежного регулятора, потужне корпоративне управління, зокрема НАКу, «Енергоатому», а з іншого боку, прем'єр дає 31 доручення. Що ж це за ринок, коли дають такі доручення? Вочевидь, на очах розвалюються вся ця фікція щодо ринків і йде регуляція. Від цих процесів держава самоусунулась, тепер є величезні борги й ніхто не знає, що робити. Натомість намагаються якимись адміністративними механізмами віддавати команди, але ж під них немає нормативної бази (ані законів, ані постанов). Це не та ситуація, коли 10 років тому створили надзвичайний штаб і команди прем"єра виконувались. У ті часи була інша нормативно-правова база. Тепер команди віддаються, але вони не виконуються. Я ж входжу до цього штабу, тому маю можливість все це бачити.
— Субсидії — ще одна болюча тема для українців. За словами міністра фінансів, в держбюджеті на цей рік на виплату пільг і житлових субсидій передбачено видатки в сумі 35,2 млрд грн, з яких станом на 4 серпня фактично направлено 31,4 млрд грн, або 88,5% річного плану. Тож чи знайдуться гроші на виплату субсидій? Адже попереду у нас опалювальній сезон.
— На початку року, коли стрибнули ціни на газ, скасували пільгові 100 кВт-год, тоді цю суму субсидій й вибрали, по суті. Безумовно, залишку не вистачить. Проте я б трагедії не робив. Зрозуміло, що уряд прийде та порахує, а депутати перерозподілять бюджет і знайдуть гроші. Щоправда, доведеться в когось їх забирати. В принципі, для нас це штатна ситуація.
Водночас категорично не сприймаю позицію тих недополітиків, які весь час роблять спроби «заговорити» проблему неправильної тарифної політики, а функціювання ринків намагаються звести до субсидій. Ну добре, останні місяці опалювального сезону 3 млн сімей їх отримували, проте постає просте питання: що робити мільйонам домогосподарств, яким не пощастило їх оформити? Приміром, через те, що комунальники намалювали штрафи чи люди мають офіційні доходи. У них гроші зайві? Також варто врахувати, що є проблема тарифів, а є нарахувань. Що вони взагалі малюють у платіжках? В пошуку правди споживачу навіть немає до кого звернутись за захистом.
Читайте також: Правила призначення субсидій на «комуналку» зробили жорсткішими: чого чекати українцям
— На українців, які отримують субсидії, очікують масштабні перевірки. Цьогоріч вводяться нові правила, згідно з якими перевіряти одержувачів пільг будуть співробітники Нацсоцслужби. Чи варто очікувати зменшення кількості субсидіянтів?
— Буде жорсткіший контроль. Я не хочу грати в популізм. Безумовно, держава від імені платників податків зобов'язана контролювати використання бюджетних коштів. Це заплачені нами податки. Але як вона спрацює? Як запускатимуть інспекторів на перевірки, скільки буде коштувати їхнє адміністрування, чи не перетвориться це на черговий корупційний механізм?
Обмеження разової купівлі, яка не повинна перевищувати 50 тис. гривень, — наче правильно. Бо якщо ваш сусід 4 рази на рік відпочиває за кордоном, та ще й отримує субсидію, це не є неправильним, бо ви за нього платите. Тому в цій ситуації необхідно дотримуватись балансу, що непросто. Адже коли в цивілізованих країнах субсидіянтів до 2%, приміром, у Франції 0,5%, їх легко перевіряти та адмініструвати. Якщо у нас ця цифра складатиме 3 млн домогосподарств, а це приблизно 8 млн людей (в одному домогосподарстві живе кілька людей), їх перевірити буде непросто. В умовах низьких доходів та корупції побачимо, як воно спрацює.
Водночас вони запевняють, що 80% без проблем оформлять субсидії, але я чомусь їм не вірю. У нас так не відбувається, щоб автоматично взяли та перерахували.
Компенсувати субсидіями недолугу тарифну політику — не дуже розумно. Проте хочу заспокоїти людей: в бюджеті точно передбачать на них гроші. А в кого їх забиратимуть, буде видно.
Читайте також: Ціна на газ різко зросте у вересні: хто винен і що буде з тарифами на комуналку
Фото Pixabay