«Я не знімаю кисневу маску, навіть коли їм або приймаю душ, тому що живу фактично без легень». У матеріалі під таким заголовком, опублікованому в «ФАКТАХ» 3 червня, ми розповідали про мешканку Полтавської області 47-річну Оксану Славунік, яка третій рік чекає на трансплантацію легень в Індії. Трагізм ситуації полягає в тому, що госпіталь припинив планові операції у зв'язку з пандемією коронавірусу, видалив Оксану з листка очікування, хоча в ньому вона стояла першою. Без пересадки легенів жінка вже не перенесе дорогу додому. До того ж у неї закінчується дія банківської картки, на яку близькі і родичі відправляють матеріальну допомогу. При знятті грошей з картки береться менший відсоток, ніж по іншим електронним системам грошових переказів. А невеличкі індійські лавки, де продукти дешевші, не приймають електронні картки.
Редакція «ФАКТІВ» надсилала листа до Міністерства охорони здоров'я України, сподіваючись, що там звернуть увагу на історію нашої співвітчизниці, яку в числі десяти інших хворих держава відправило в Індію, перерахувавши за трансплантацію кожного пацієнта 140 тисяч доларів. Ніхто з пацієнтів не був прооперований. Як виявилося, в Індії кілька років тому заборонили надавати іноземцям донорські органи, якщо вони підходять будь-кому з жителів країни. Ось чому наші співвітчизники або вмирали на чужині, або поверталися на батьківщину і вмирали тут. Оксана залишилася в Індії одна.
Читачі нашої газети дивувалися: «Невже нічого не можна зробити? Чому вже оплачена послуга не надається?» У МОЗ зверталися чоловік Оксани Сергій, який невідступно знаходиться з нею, родичі, представники посольства України в Індії. Зрештою, крига скресла. Днями Оксана Славунік була відновлена в листі очікування. Але не під першим номером, а… під 22-м. На жаль, стан жінки погіршується.
Як пояснили фахівці чоловікові Оксани Сергію, зараз дуже багато донорських легенів (дев'ять з десяти) після аналізів і досліджень бракується. Причина цього — ковід: перенесені прижиттєві пневмонії залишають в легенях рубці та тромби. Тому кількість трансплантацій в Індії різко скоротилася. Але надія є! У Оксани практично немає конкурентів, оскільки вона має другу групу крові з негативним резусом. Госпіталь має замовити потрібний донорський орган в координаційному центрі. Правда, для пацієнта-іноземця його нададуть тільки в разі, якщо орган не підійде нікому з індійців, що потребують пересадки.
З продовженням банківської картки проблема залишається невирішеною. Термін її дії закінчується 31 серпня. Але поки що можна підтримати сім'ю матеріально, перерахувавши гроші на ім'я Оксани Славунік: номер картки 5169 3052 0349 5188 в «УкрСиббанку».
Раніше «ФАКТИ» розповідали про подружжя з Миколаєва Олену та Артура Олійник, яким держава оплатила трансплантацію нирки в Білорусі. Чоловікові чотири місяці тому операцію вже виконали. У Олени надія тільки на українських фахівців.